Діяльність музею спрямована на вивчення, збереження та популяризацію пам’яток матеріальної і духовної культури.

Музей відкрився у 1977 році під час святкування 300-ї річниці з дня заснування стм. Золочів. Спочатку це був музей на громадських засадах. З 1996 року музей отримав статус комунального закладу.

Сьогодні в постійно діючій експозиції музею послідовно висвітлені: археологія та природа рідного краю, побут Слобожанщини, Золочів у роки Великої Вітчизняної війни, наш край у довоєнні та повоєнні роки, «Не підлягає забуттю» (присвячена воїнам-інтернаціоналістам та ліквідаторам Чорнобильської АЕС), «Видатні люди Золочівщини». Розробляється зал «Золочів у роки незалежності».

Колекція музею нараховує більше 7 тисяч музейних предметів, що висвітлюють історію Слобідського краю з найдавніших часів до сучасності. В музеї відвідувачі мають змогу ознайомитися з корисними копалинами, флорою та фауною Золочівщини, зі зразками побутових речей кінця XIX – початку XX століття. Особливу роль у скарбниці Золочівського історико-краєзнавчого музею займає колекція документів 1886 – 1917 років. Експозиція залу «Золочів у роки Великої Вітчизняної війни» розповідає про страшний період німецької окупації. Тут представлені газети тих років, фотографії учасників Великої Вітчизняної війни, медалі, документи. Особливе місце займають експонати, що розповідають про звільнення селища. Тут представлена схема звільнення Золочівського району від німецько-фашистських загарбників.

Частина V

Свято-Вознесенський храм.

Свято-Вознесенський храм розташований в наймальовничішому місці Золочева. Збудований у 1884 році храм нещодавно відсвяткував своє 125-річчя.

Краснокутський дендропарк

Об'єкти:

“Співочі тераси” - Краснокутський район, с. Городнє,

“Краснокутський дендропарк” - Краснокутський район, смт. Краснокутськ;

Архангело – Михайлівський храм - Краснокутський район, смт. Краснокутськ;

“Пархомівський художній музей ім. П.Ф. Луньова” - Краснокутський район, с. Пархомівка;

Покровська церква - Краснокутський район, с. Пархомівка.

«Співочі тераси», с. Городнє

Село Городнє цікаве збереженим тут мурованим комплексом-амфітеатром з романтичною назвою "Співочі тераси". Над рікою Мерло побудовані п’ятирівневі мури, що у вигляді амфітеатру спускаються до арени.

Назва "Співочі тераси", скоріше за все, пов’язана з незбагненним чином прорахованою і конструктивно витвореною акустикою амфітеатру. Тиха розмова в одному краю тераси добре чутна на її протилежній стороні на відстані 40-60 метрів. У вітряну погоду, коли єдиним виконавцем, присутнім на "сцені", була природа, тераси починали самі собою "співати" – вітер проходив крізь труби, вмуровані в стіни. На жаль, сходи з пагорба на арену не збереглися.

Мовчазними слухачами вітрових співів є яблуневі дерева, що посаджені прямо на терасах. Кажуть, дерева вирощені саме таким способом, окутані теплом та сонцем, приносили дуже смачні плоди.

Побудував "Співочі тераси" відомий цукрозаводчик Павло Іванович Харитоненко – володар земель села Городнє.

“Краснокутський дендропарк”, смт. Краснокутськ

Ландшафтний дендропарк, колекційний фонд якого складають близько 500 видів і форм цінних хвойних і листяних порід. Парк заснований І. Н. Каразіним у 1809 р. Цей парк — один із перших осередків акліматизації екзотів на Харківщині

На початку ХІХ сторіччя Іван Назарович Каразін привіз із Європи насіння, живці, саджанці дерев та чагарників різних екзотичних видів рослин, і розпочав їх розмноження та акліматизацію на власних землях. Так було закладено у 1809 р. основу Краснокутського дендропарку, що став першим осередком акліматизації екзотів не лише на Харківщині, а й в Україні.

Парк розташований на площі 13,6 га в яружно-балковій системі правого берега р. Мерло. Зараз це прекрасний ландшафтний дендропарк з мережею алей, стежок, ставків, містками, дерев'яними скульптурами, альтанками, які створюють мальовничі краєвиди.

За основну композиційну вісь Краснокутського дендропарку прийнято вододіл яру, який поступово переходить у широку балку. На днищі яру розташовані ставки, греблі, струмки.

Схили сформовані терасами. Доріжки облаштовані з урахуванням можливості огляду пейзажів і місцевих композицій із різноманітних рослин. Єдина широка алея дендропарку, обсаджена ялинами, проходить по його південній окраїні і починається відразу біля головного входу.

В парку є два ставка, три муловідстійника, чотири джерела-криниці з водою, що має лікувальні властивості. На верхньому ставку є невеликий острів, насипаний ще Каразінами — так званий «Острів кохання», який з'єднаний з основною доріжкою містком. Серед місцевих мешканців є традиція обов'язково відвідувати цей острів і фотографуватися на ньому після реєстрації шлюбу.

Тут збереглися залишки підземних переходів, побудованих близько 300 років тому монахами Петропавлівського монастиря. Вони зараз відновлені, входи до підземель художньо оформлені. Дендрологічна колекція налічує понад 500 видів і форм цінних хвойних і листяних порід, серед яких багато екзотів і рідкісних видів.

Дерева в дендропарку в основному розміщені групами і ретельно підібрані. Блакитні та сріблясті хвойні посаджені на фоні, який підкреслює їхній колір. Поляни і окремі доріжки обсаджені яскраво квітучими кущами. Рослини, які в'ються, прикрашають альтанки, перголи, окремі дерева і спеціально побудовану для цього вишку.

В дендропарку багато дерев'яних фігури: вчений кіт, білка, Баба Яга з хатиною, Змій Горинич, лісовик та інші.

Архангело – Михайлівський храм , смт. Краснокутськ