Реферат: Туристсько-екскурсійне обслуговування

Діяльність місцевої влади також спрямована на забезпечення належної безпеки туристів, що знаходяться в регіоні. Як правило, за винятком особливих випадків, заходи безпеки, що приймаються на рівні місцевих органів влади, полягають у координації діяльності відповідних служб (поліції, медичної допомоги, пожежної служби і т.п.). У заходах щодо забезпечення безпеки туристів також беруть участь відповідні туристські організації цих регіонів, інформуючи туристів про заходи безпеки, роблячи їм сприяння у врегулюванні збитку, заподіяного зазіханням на їхнє життя, здоров'я або майно.

Національні органи по туризму різних держав при розробці і здійсненні політики в сфері туризму повинні виходити з того, що держава перебування туристів є гарантом їхньої особистої безпеки і збереження майна. Забезпечення цих гарантій є одним з першочергових заходів у розвитку туризму в державі. Реалізація цих гарантій здійснюється шляхом прийняття відповідних законодавчих або нормативних актів, які регулюють і координують діяльність у цьому напрямку всіх зацікавлених відомств, усього суспільства. Крім законодавчого чи нормативного регулювання в деяких державах існують спеціальні підрозділи туристської поліції, що забезпечують безпеку перебування туристів у цих країнах.

Ще одним напрямком по забезпеченню безпеки в туризмі на національному рівні є захист власних громадян, що виїжджають у туристські подорожі за кордон. Реалізація цього напрямку здійснюється прийняттям відповідних правових актів, що гарантують громадянам своєї країни захист як на національній території, так і за її межами. Крім правових актів до цього напрямку необхідно віднести міжнародні угоди про правовий і інший захист громадян, що передбачають прийняття сторонами взаємних гарантій по забезпеченню безпеки громадян сторін на своїх національних територіях. І, нарешті, у виняткових випадках держави можуть застосовувати спеціальні сили і засоби для порятунку або евакуації своїх громадян за рубежем. Застосування таких сил зв'язано з протидією терористичним організаціям, що захопили й утримують у заручниках іноземних громадян, або у випадках великих катастроф, воєн і природних катаклізмів.

Важливу роль у забезпеченні безпеки туризму відіграє охорона навколишнього середовища, архітектурних і культурно-історичних пам'ятників. Забезпечення безпеки в цьому напрямку здійснюється, як правило, шляхом планового розвитку туризму на національній території, прийняття відповідного законодавства, що регулює господарську діяльність, у тому числі і туристську, у зонах туристських визначних пам'яток, здійснення природоохоронних і інших заходів з боку національних, регіональних і місцевих органів влади. Туристські підприємства не повинні знаходитися осторонь від цього процесу і зобов'язані проводити інформаційну роботу серед туристів у даному напрямку.

ЮНЕСКО розробило рекомендації з охорони культурної, історичної і природної спадщини, які підкреслюють важливість її збереження для подальшого розвитку туризму. У рамках Всесвітньої конференції, яка визначила світову політику в галузі культури, прийняті рекомендації про шляхи розвитку туризму на основі охорони і використання культурної, історичної і природної спадщини.

Пам'ятники історії, культури і природи є національним надбанням країни. Освоєння території для туристських цілей вимагає дбайливого підходу за принципом «збережи - віднови - не нашкодь». Значна кількість регіонів багата такими унікальними історичними територіями, як древні міста, садибні і палацово-паркові ансамблі, комплекси культової архітектури, історичні будівлі, історико-культурні пам'ятники й ін. При розвитку туристської інфраструктури важливо не порушити історичний вигляд території. Необхідно здійснювати охорону і відновлення пам'ятників культури й історії рукотворного, природного і традиційного ландшафтів, що також розглядаються як неминущі історичні цінності, національне надбання.

Безпека в туризмі як захист національних інтересів приймаючих держав торкається питань не тільки військової безпеки (наявність зон, закритих для відвідування іноземними громадянами і туристами), але і зв'язані зі збереженням національної, культурної, релігійної самобутності місцевого населення.

У якості одного з прикладів негативного впливу туризму такого роду дуже часто приводять розвиток так званого сексуального туризму в Таїланді. Незважаючи на законодавчі заборони проституції в цій державі (кримінальна відповідальність і страта), її ріст, у першу чергу, що зв'язується зі збільшенням туристських потоків, став проблемою, яка серйозно стурбувала уряд даної країни і світове туристське співтовариство. Подібного роду приклади руйнівного впливу неконтрольованого росту туристських потоків у окремих державах ведуть до руйнування культурної самобутності місцевого населення, його моральних і етичних підвалин. Міжнародне співтовариство засуджує подібного роду туризм і закликає уряди направляючих держав вести широку інформаційну і пропагандистську роботу проти таких проявів. У зв'язку з цим туристське підприємство, що направляє своїх туристів за рубіж, повинне інформувати їх про норми і правила, суспільний уклад тих країн, куди направляються туристи, щоб останні своїм поводженням не порушували уклад життя місцевого населення.

Мічиганським університетом туризму і подорожей розроблена концепція адекватного туризму, що ґрунтується на збереженні і використанні національної спадщини і традицій місцевості. Відповідно до цієї концепції, адекватним називають туризм, що базується на унікальних ресурсах місцевості, активно сприяючий збереженню і раціональному використанню її культурної, історичної і природної спадщини.

Виділяють чотири принципи адекватного туризму:

-активне сприяння в збереженні спадщини місцевості - культурної, історичної, природної;

-підкреслення і виділення унікальності спадщини місцевості щодо інших регіонів;

-створення в місцевого населення почуття гордості і відповідальності за унікальну спадщину;

-розробка програми розвитку туризму на основі використання унікальної спадщини місцевості.

Туризм не тільки приносить доходи регіону, але і дає місцевому населенню

підстави пишатися своєю унікальною спадщиною, надає можливість ділитися нею з туристами. Якщо суспільство буде це враховувати, то зможе створити систему раціонального використання унікальних можливостей для розвитку туризму.

Менеджмент безпеки в туркомплексах

Поняття «безпека» входить у число фундаментальних понять людства, тому що протягом усього періоду свого розвитку до становлення сучасної цивілізації кожна людина окремо і людство в цілому є під впливом зовнішніх умов і небезпек. Одним з головних факторів задоволеності туриста подорожжю, відпочинком є відчуття безпеки середовища гостинності.

Стан комфорту безпеки в сучасному туркомплексі (ТК) визначається як зовнішнім середовищем туркомплекса (політико-економічна, природно-кліматична, екологічна компоненти, зовнішня інфраструктура), так і його внутрішнім середовищем (стан і особливість матеріальної бази, внутрішня інфраструктура туркомплекса; гуманітарний і організаційний компоненти і т.д.)

Компоненти безпеки зовнішнього середовища туркомплекса

Політико-економічний компонент. Політико-економічне положення країни в цілому чи окремому регіоні, у межах якого розташовується туркомплекс, є першорядними факторами у визначенні безпеки подорожі. Військові конфлікти, соціальні потрясіння, тяжке економічне становище, криміногенна обстановка не дозволяють забезпечити належний рівень безпеки в окремому туркомплексі.

Природний компонент . Наявність у районі розташування і навіть відносно рідкий прояв природних катаклізмів (землетрусів, ураганів, смерчів, селевих потоків, виверження вулканів і т.д.) у значній мірі знижують імідж привабливості регіону і розташованого тут туристського центра.

Кліматичний компонент . Клімат багато в чому визначає рекреаційні можливості території, її «рекреаційну спеціалізацію», розміщення матеріальної бази туризму (тур-комплексів). При плануванні й організації санаторно-курортного лікування й оздоровчого відпочинку користаються пофакторними й інтегральними оцінками біокліматичного потенціалу району, даними медико-кліматичного районування території.

Екологічний компонент . Дотримання екологічної гармонії «туркомплекс - навколишнє середовище (природа)» є екологічним компонентом безпеки з погляду внутрішнього середовища туркомплексу. Для дотримання даного положення по забезпеченню сучасному цивілізованому туристу комфорту екологічної безпеки необхідно формувати тільки екологічні тури.

Зовнішня інфраструктура ТК . На комфорт безпеки впливають наступні складові зовнішньої інфраструктури туркомплексу: транспортне забезпечення, наявність інформаційних зв'язків і телекомунікацій (телефону, факсу, терміналів комп'ютерних мереж), стан комунальних систем (тепло- водо- енергопостачання, каналізаційних і очисних споруджень) у районі розташування ТК. Гарне торгове і побутове обслуговування в районі розташування туркомплекса також сприяє забезпеченню безпеки.

Компоненти безпеки внутрішнього середовища туркомплекса

Матеріальна база і внутрішня інфраструктура. Усі технічні засоби життєзабезпечення й інформаційні системи в туркомплексі повинні працювати надійно, безперебійно, зручно, забезпечуючи оптимальні режими, і непомітно для туриста.

Економічний компонент . Стійке фінансове положення туркомплекса забезпечує економічну безпеку й економічний комфорт для туриста. Цьому ж сприяють точність і своєчасність розрахунків, можливість розрахунку через кредитні картки, чіткі правила по чайових доплатах персоналу за послуги, наявність у ТК відомостей про вартість послуг і асортимент товарів у районі розташування туркомплекса.

Гуманітарний і управлінський компоненти. Характер і якість організації безпечного обслуговування гостей є істотним чинником у створенні комфорту безпеки для туриста.