Реферат: Туризм та його вплив на світову економіку
4,9
5
10,5
1,3
2
8,1
15,3
2,8
Традиційними лідерами Старого світу залишились Франція, Іспанія та Італія. Значні темпи зростання демонструють США (8,7% в порівнянні з 1999 р.). Вийшов у лідери і Китай, який з 12-го місця в 1990 році перемістився на 5-е у 2000 році.
Таким чином, визначивши лідерів з приймання іноземних туристів, можна впевнено констатувати той факт, що саме в цихкраїнах найбільший вплив на економіку мала туристична індустрія. Так, надходження валюти в % розподіляються наступним чином: в Європейські країни - 62,4%, країни Північної Америки - 16,4%, Латинської Америки - 11,7%, Африканські країни -2,5%, Ближній Схід - 2,5%, Азію та Австралію - 4,5%. В багатьох країнах світу туризм є однією з найбільш пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 20-45%, а надходження від іноземного туризму є основним джерелом отримання валюти. Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства, таких, як будівництво, зв'язок, харчова промисловість, сільське господарство, торгівля, виробництво товарів народного споживання та інші. Цей бізнес приваблює підприємців з багатьох причин: невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності та мінімальний термін окупності витрат.
Вплив туризму на економіку країни перебування можна дослідити за допомогою оцінки прямого і побічного впливу. Оцінка економічного впливу туризму основана на витратах туристів. Тут важливо розглядати різні аспекти економіки, які відчувають на собі вплив витрат туристів. Розрахунок економічного впливу витрат туристів проводиться за допомогою мультиплікатора. Оскільки місцеві підприємства залежать від інших підприємств-постачальників, будь-які зміни витрат туристів у туристичній місцевості приведуть до змін на виробничому рівні економіки, доходів, зайнятості. Мультиплікатор туризму - це відношення змін одного з ключових економічних показників (виробництво, зайнятість, дохід) до змін витрат туристів. Це певний коефіцієнт, на який повинні множитись витрати туристів.
Якщо схематично розглянемо туристичні витрати, то побачимо, що основні витрати, в першу чергу, ідуть на туристичні підприємства, які безпосередньо обслуговують туристів. Частина цих коштів виходить з економічного обігу на оплату імпорту товарів і послуг, які споживаються на місці перебування і ці кошти в подальшому не відіграють ролі в економічній діяльності території. Решта грошей використовується на придбання місцевих товарів та послуг, покриття власних витрат на енергоносії, оплату праці, податків та інше. В кожному циклі витрат частина коштів накопичується, частина сплачується державі у вигляді податків і вони перестають обертатись в економіці тієї чи іншої території.
20-25% коштів витрачаються туристами в певній місцевості чи країні на додаткові послуги, сувеніри, транспорт та інше, з яких частина продовжує циркулювати у місцевій економіці - інша частина переходить до держави та осідає у місцевих жителів у вигляді накопичень.
При оцінці значення мультиплікатору важливо вибирати не тільки методику, але й визначати вид мультиплікатору, кожний з яких виконує свої специфічні функції.
Мультиплікатор виробництва вимірює обсяг додаткового виробництва за рахунок збільшення витрат туристів.
Мультиплікатор продаж вимірює додаткові обороти бізнесу в результаті збільшення витрат туристів.
Мультиплікатор доходів вимірює додаткові доходи у вигляді заробітної плати, орендної плати, відсотків від позичок і прибутку.
Мультиплікатор зайнятості характеризує кількість робочих місць, створених за рахунок додаткових витрат туристів.
Економіка туризму безпосередньо пов'язана з великим числом секторів економіки різних галузей господарювання і тому для розрахунку мультиплікатору потрібна велика база даних.
В 10 найбільш розвинутих країнах світу головним мотивом для здійснення подорожі залишається відпочинок. Найбільше значення відпочинку надають в тих країнах, які не мають теплого моря. Тут частка відпочинку серед інших поїздок складає 76-83%. По-іншому складаються справи в державах, що володіють чудовими пляжами та сприятливим кліматом. В цих країнах частка відпочинку за кордоном складає вже 62-73%.
Більша кількість поїздок з метою бізнесу властива тим державам, в яких виїзд в інші країни займає більш скромне місце: в США - 33%, Іспанії - 25%, Італії - 18%. Не можна забувати, що в першокласних готелях великих міст головною фігурою залишається бізнесмен. В готелях курортних міст головна фігура - відпочиваючий (хоча серед них, звичайно, зустрічається чимало бізнесменів, проте мета їхнього перебування не бізнес, а відпочинок).
Цілі подорожей, %
| Країна | Відпочинок | Бізнес | Інші цілі |
| Німеччина | 80 | 11 | 9 |
| Великобританія | 76 | 15 | 9 |
| Франція | 64 | 12 | 24 |
| Італія | 73 | 18 | 9 |
| Нідерланди | 83 | 10 | 7 |
| Бельгія | 82 | 9 | 9 |
| Іспанія | 62 | 25 | 13 |
| СІМА | 37 | 33 | 30 |
| Канада | 57 | 16 | 27 |
| Японія | 78 | 11 | 11 |
Прихильність до тих чи інших типів організації відпочинку досить суттєво розрізняється по країнам. Можна навіть говорити про національні вподобання типів відпочинку. Значна частина жителів Великобританії обере відпочинок на березі теплого моря- 46%. Слідом за британцями, але значно їм поступаючись, йдуть громадяни Бельгії (35%) та Німеччини (32%). Відпочинок в містах явно приваблює японців - 51%, іспанців - 33%, французів- 25%. В подорожах по країнах проводять свою відпустку жителі Італії - 41 % та Франції - 32%.
Типи організації відпочинку, %
| Країна | На пляжі біля моря | Відпочинок у містах | В подорожах по країнах | У передмістях та селах |
| Німеччина | 32 | 16 | 13 | 11 |
| Великобританія | 46 | 12 | 15 | 9 |
| Франція 1) | 26 | 25 | 32 | - |
| Італія 2) | 25 | 11 | 41 | - |
| Нідерланди 3) | 27 | 10 | 13 | 10 |
| Бельгія | 35 | - | 13 | 17 |
| Іспанія 4) | 20 | 33 | 16 | - |
| Японія 5) | 21 | 51 | 10 | - |
1) 5% - займають круїзи; 2) 5% - відвідування культурних та спортивних подій; 3) 10% - гірський туризм; 4) 9% - відвідування культурних та спортивних подій; 5) 7% - спорт.
Приблизно рівну прихильність до розміщення в готелях зберігають жителі майже всіх країн в межах 52-62%. Однак є два винятки: 88% японців обирають готель. У голландців готель як засіб розміщення займає більш скромне місце - лише 38%. Зате вони є лідерами у виборі кемпінгу (20%).
Прихильність до різноманітних видів розміщення, %
| Країна | Готель | Безкоштовно у друзів | Власний будинок | Кемпінг | Інші види |
| Німеччина | 57 | 18 | 13 | 7 | 5 |
| Великобританія | 52 | 19 | 18 | 2 | 9 |
| Франція | 54 | 22 | 4 | 4 | 16 |
| Італія | 56 | 21 | 8 | 7 | 8 |
| Нідерланди | 38 | 15 | 23 | 20 | 4 |
| США | 62 | - | 32 | - | 6 |
| Японія | 88 | 6 | 3 | - | 3 |
З року в рік зростає кількість туристів, які мають друге житло в інших країнах. Це необов'язково власний будинок, розкішна вілла, а можливо тільки скромна однокімнатна квартира в багатоквартирному будинку, так звана студія. В будь-якому випадку відпочинок у власному будинку за межами рідної країни проводять 33% громадян США, 23% - Нідерландів, 18% - Великобританії. Ті, хто бідніший, обирають відпочинок в гостях у знайомих і родичів. Таких міжнародних туристів набирається серед голландців до 15%, французів - до 22%. Розподіл туристів за вибором засобів розміщення значною мірою пов'язаний з їхнім особистим статусом.
В міжнародному туризмі зустрічаються люди з різним достатком. В туристських потоках майже усіх країн переважають представники середнього класу: від 40% в Нідерландах до 59% в Італії. Люди з невисоким достатком займають значне місце в туристичному потоці Франції (36%) та Італії (31%). Серед туристів із Німеччини (43%), Нідерландів (41%), Великобританії (37%) провідне місце займають представники вищого класу, які пред'являють попит на найкомфортабельніші умови розміщення. Щоправда, багато з представників цього класу мають власні будинки.