Реферат: Учені-біологи України 2
Оканенко Аркадій Семенович (1894 – 1982). Народився у Смілі Черкаської обл. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Київському університеті, Інституті фізіології рослин АН України. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології рослин, пошуками шляхів підвищення цукровості буряку.
Омельченко Федір Захарович (1865 -1924). Народився в Кролівцях (тепер – Сумська обл.). Закінчив Київський університет, а також Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним Мікробіологічного інституту АН України, ректором Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Займався медичною мікробіологією, патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.
Омелянський Василь Леонідович (1867 – 1928). Народився у Полтаві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин у природі. Відкрив культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням органічних кислот та водню. Вивчав азотофіксуючі бактерії.
Павлова Марія Василівна (1854 – 1938). Народився в Козельцях (тепер – Чернігівська обл.). Закінчила Київський жіночий інститут та Паризький університет. Учениця В. О. Ковалевського. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам палеозоології. Вивчала причини вимирання тварин у минулі епохи. Досліджувала викопні рештки слонів, копитних тварин, амонітів.
Палладін Олександр Володимирович (1885 – 1972). Народився у Москві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Харківському університеті, Інституті сільського господарства, методичному інституті, у Київському університеті. Заснував Інститут біохімії АН України. Основні наукові праці – в галузі біохімії нервової та м`язової систем. Вивчав особливості обміну речовин у м`язах в умовах роботи, відпочинку, тренування, що є основою теорії фізичної культури. Академік АН України.
Палладін Володимир Іванович (1859 – 1922). Батько О. В. Палладіна. Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Учень К. А. Тімірязєва. Професор фізіології та анатомії рослин Харківського, Варшавського, Петербурзького університетів. Був директором Нікітського ботанічного саду і одночасно читав лекції в Таврійському університеті в Сімферополі.
Перемежко Петро Іванович (1833 – 1894). Народився в с. Риботіне (тепер – Чернігівсь-ка обл.). Закінчив Київський університет. Був викладачем на заснованій ним кафедрі гістології, ембріології та порівняльної анатомії. Основні наукові праці присвячено вивченню клітини. Відкрив і описав непрямий поділ клітин – каріокінез. Голова Товариства київських лікарів.
Підоплічко Іван Григорович (1905 – 1975). Народився в с. Козацьке (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Інститут прикладної зоології та фітопатології. Працював у Інституті археології, Інституті зоології АН України, Київському університеті, був директором Центрального науково-природничого музею АН України. Основні дослідження присвячено палеозоології, палеогеографії, фауні та охороні природи. Здійснив понад 40 зоологічних та палеонтологічних експедицій та археологічних досліджень. Академік АН України.
Пирогов Микола Іванович (1810 – 1881). Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Професор кількох університетів, піклувальник Одеського та Київського навчальних округів. З 1886 р. жив у с. Вишня (поблизу Вінниці), організував там лікарню. Один із засновників хірургії як наукової дисципліни, основоположник військово-польової хірургії. Його ім`я носить Одеський медичний інститут.
Погребняк Петро Степанович (1900 – 1976). Народився в с. Волохів Яр (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті лісового господарства, Київському лісотехнічному інституті, Інституті ботаніки АН України, був директором створеного ним Інституту лісу. Основні праці присвячено екології рослин, лісовій типології, фізіології живлення деревних та чагарникових порід. Один із засновників порівняльної фітоекології. Академік АН України.
Поляков Ілля Михайлович (1905 – 1976). Народився в Харкові. Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах, Інституті генетики та селекції АН України, очолював його. Основні дослідження – з теоретичних проблем біології, дарвінізму, історії біології. Член-кореспондент АН України.
Поспєлов Володимир Петрович (1872 – 1949). Народився у Тульській обл. (РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському, Саратовському університетах, очолював Інститут ентомології та фітопатології АН України. Основні праці присвячено загальній та експериментальній ентомології. Розробляв біологічний метод захисту рослин від комах-шкідників з урахуванням екологічних умов. Один з ініціаторів створення служби карантину рослин. Академік АН України.
Протопопов Віктор Павлович (1880 – 1957). Народився в с. Юрки (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Військово-медичну академію, працював там. Професор Харківського медичного інституту, Київського інституту вдосконалення лікарів, Інституту фізіології АН України. Основні праці присвячено фізіології та патології вищої нервової діяльності та психіатрії.
Ремесло Василь Миколайович (1907 – 1983). Народився в с. Теплове (тепер – Полтавська обл.). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва, працював директором Миронівської селекційно-дослідної станції, яку перетворено на Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці. Основні напрями наукової діяльності – генетика, селекція та насінництво сільськогосподарських рослин. Брав безпосередню участь у виведенні багатьох сортів пшениці. Академік АН України.
Сапєгін Андрій Опанасович (1883 – 1946). Народився у Воскресенську (тепер – Миколаївська обл.). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Був одним із засновників Одеської селекційної станції, працював в Одеському сільськогосподарському інституті, очолював Інститут ботаніки АН України. Академік АН України, її віце-президент. Основні праці присвячено біології, цитології, генетиці, селекції сільськогосподарських культур. Вивчав індивідуальний розвиток рослин. Застосував метод варіаційної статистики для оцінки результатів досліджень з біології та агрономії. Одержав кілька високопродуктивних сортів озимої пшениці. Одним із перших у світі застосував іонізуюче опромінювання для створення штучних мутацій у зернових культур.
Свиренко Дмитро Онисифорович (1888 – 1944). Народився в с. Мерчик (тепер – Харківська обл.). Закінчив Харківський університет. Член-кореспондент АН України. Працював у Дніпропетровському та Одеському університетах, був директором Одеського ботанічного саду. Займався систематикою водоростей та типологією річок. З його ініціативи був створений Інститут гідробіології АН України.
Свириденко Павло Олексійович (1893 – 1961). Народився в Путивлі (тепер – Сумська обл.). Закінчив Московський університет. Працював у Московському університеті, Інституті зоології АН України. Основні наукові дослідження присвячено фауні, зоогеографії та екології тварин. Вивчав шкідників цукрового буряку та господарське значення гризунів. Один з ініціаторів застосування авіації у боротьбі зі шкідниками. Розробив наукові основи застосування біологічного методу боротьби зі шкідниками. Академік АН України.
Северцов Олексій Миколайович (1866 – 1936). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Один з основоположників еволюційного напряму в морфології. Працював у кількох університетах, у тому числі й Київському. Наукові праці – в галузі порівняльної анатомії та ембріології хребетних тварин. Розробив теорію походження кінцівок наземних хребетних. Автор вчення про взаємовідношення онто- і філогенезу. Створив наукові школи морфологів – київську та московську. Академік АН України.
Симиренко Лев Платонович (1855 – 1920). Народився у Млієві (тепер – Черкаська обл.). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Заклав перший у Європі помологічний розсадник та сад, який згодом став Мліївською садово-овочевою дослідною станцією, що носить його ім`я. Створив одну з найбільших в Європі колекцію плодових, ягідних та декоративних рослин. Вивів широковідомий сорт яблуні Ренет Симиренка.
Стражеско Микола Дмитрович (1876 – 1952). Народився в Одесі. Закінчив Київський університет. Був професором Київського жіночого медичного інституту, Одеського університету, Київського медичного інституту, директором створеного ним Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини. Його ім`я носить Київський науково-дослідний інститут кардіології. Працював над проблемами клінічної та теоретичної медицини. Запропонував нові методи дослідження хворих. Розробив класифікацію недостатності кровообігу з урахуванням біохімічних порушень. Засновник однієї з провідних терапевтичних шк?