Реферат: Угорщина
План
1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини
2. Демографічний потенціал Угорщини
3. Загальна характеристика економіки Угорщини
4. Фінансово-кредитна системи Угорщини
5. Відносини Угорщини з Україною
1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини
Офіційна назва – Угорська Республіка.
Географічне розташування – знаходиться у Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Межує з Україною (спільний кордон – 103 км), Румунією (443 км), Сербією та Чорногорією (151 км), Хорватією (329 км), Словенією (102 км), Австрією (366 км), Словаччиною (515 км).
Площа території – 93,03 тис. кв. км (109 місце у світі).
Адміністративний поділ – 19 областей. Будапешт має особливий статус.
Чисельність населення – 10,196 млн. мешканців (80 місце у світі).
Столиця – Будапешт (1,739 млн. мешканців).
Інші великі міста: Дебрецен (208,9 тис. мешканців), Мішкольц (181,2 тис.),
Сегед (171,6 тис.), Пєч (163,1 тис.), Дьйор (133,1 тис.).
Державна мова – угорська.
Грошова одиниця – форинт (1 форинт = 100 філлерам).
Релігія – католицизм.
Членство у міжнародних організаціях – ООН, ОБСЄ, НАТО (з 12 березня 1999 року), РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжнародне енергетичне агентство та інші. З 1 травня 2004 року – являється повноправним членом ЄС.
Угорська Республіка – держава в Центральній Європі.
Угорщина – парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. – Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. – Основний закон Угорської держави – зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року.
Площа країни – 93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході – з Україною та Румунією, на півдні – з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході – з Австрією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь – 268 км, зі сходу на захід – 528 км.
Рельєф
Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150–200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) – «західних воріт» – утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120–180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500–800 м.
Внутрішні води
Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд – найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю – 2860 км).
Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю – Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.
З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі – Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.
Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--