Реферат: Уявлення про еволюцію первісної людини
а) природа людини задана апріорно, вона незмінна в ході історії (сюди ставляться всі релігійні погляди, соціал-дарвінистські абсолютизації тварини початку в людині, уявлення про людину як істоті, підлеглій лише схемі стимул - реакція);
б) природа людини змінюється в ході історії. В основі цієї ідеї лежать подання про еволюційний і революційний характер розвитку культури, суспільному прогресі. Цю точку зору найбільше яскраво виразив К. Маркс, висловивши думку про те, що людина, змінюючи зовнішню природу, змінює й свою. Розуміючи під зміною людини розширення його потреб в історії, марксизм у той же час затверджує, що потреби людини в ході історії піднімаються. Інакше кажучи, людство, поступово позбуваючись від нестатку й небезпеки знищення, переходить до задоволення більше високих рівнів потреб
в) концепції, що претендують на безпристрасну науковість, акцентують увагу на необхідності гармонічного симбіозу в людині біологічне і соціально-культурного початків, представляючи його як кентавра-систему.
Ці концепції, в основі яких неявно лежить подання про принципову непізнаваність всієї природи людини, підкреслюють його духовну сутність, задану ззовні, тобто таку, джерела якої лежать за межами мозку людини.
Всі перераховані концепції так чи інакше розглядають людину в його співвіднесеності з миром, у якому він живе й діє (космосом, природою, соціумом, культурно-символічним миром). Отже, в основі розуміння людини лежать парадигми його взаємодії із цим миром, їхні змістовні характеристики, що вказують на розмаїтість проявів природи людини в різних культурно-історичних ситуаціях.
Література
1.Тойнбі А.Дж. Збагнення історії. - К., 1998
2.Франкл В. Людина в пошуках інших змістів. - К., 1997.
3.Символико-интерпретационный подход в современной культурантропологии//Очерки социальной антропологии. - М., 1995.
4.Бромлей Ю.В. Нариси теорії етносу. - К., 2002.
5.Бергер П., Лукман Т. Соціальне конструювання реальності. - К., 2003