- питомі капіталовкладення на 1 кВт установленої потужності (kN) і на 1 кВт·год виробленої енергії (kE):

- щорічні витрати по ГЕС:

И = А + Иек, грн;

де А – амортизаційні відрахування, грн.;

И ек – експлуатаційні витрати, грн.;

- собівартість електроенергії:

де Ер – виробіток електроенергії ГЕС за рік;

- рентабельність

де Пр – середньорічний прибуток ГЕС;

- абсолютний строк окупності капіталовкладень

- нормативний коефіцієнт економічної ефективності

де ИГЕС і Иа – щорічні витрати по ГЕС і по альтернативному джерелу;

КГЕС і Ка – капіталовкладення по ГЕС і по альтернативному джерелу.

При eн>0 будівництво ГЕС вважається економічно ефективним.

6. Економічна ефективність гідровузла

Витрати на будівництво, виражені у грошовій формі, називаються кошторисною вартістю будівництва.

Показником ефективності гідротехнічного будівництва є виконання умови, що фактичний строк окупності гідровузла повинен бути меншим, ніж нормативний (Т£Тн»8,33 роки), або фактичний коефіцієнт ефективності капіталовкладень у гідровузол має бути більшим, ніж нормативний, тобто e³eн=0,12 (для енергетичних гідровузлів).

Для комплексних гідровузлів використовується принцип однакової ефективності, при цьому eн=0,08 і Тн=12,5 роки, для річкового транспорту eн=0,1 і Тн=10 років.

7. Екологічні аспекти гідротехнічного будівництва

Технологічний процес виробництва електроенергії з екологічної точки зору практично не шкідливий. При нормальній експлуатації обладнання ГЕС відсутні будь-які шкідливі викиди в зовнішнє середовище.

Прямий вплив водосховища на зовнішнє середовище заключається в:

постійному і тимчасовому затопленні земель;

підтопленні земель, що примикають до водосховища;

створення водосховищ призводить до появи чи підвищення сейсмічності;

змінюється гідрологічний стік у верхньому і нижньому б'єфах;