Реферат: Управління грошовими потоками на підприємстві: його значення та принципи
4) Підтримання постійної платоспроможності підприємства.
5) Максимізація чистого грошового потоку, що забезпечує задані темпи економічного розвитку підприємства на умовах самофінансування.
6) Забезпечення мінімальних втрат вартості грошових потоків в процесі їх господарського використання.
Всі розглянуті завдання керування грошовими потоками підприємства найтіснішим образом взаємозалежні, хоча окремі з них і носять різнонаправлений характер (наприклад, підтримка постійної платоспроможності й мінімізація втрат вартості коштів у процесі їхнього використання). Тому в процесі керування грошовими потоками підприємства окремі завдання повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети. Ранжирування окремих завдань керування грошовими потоками здійснюється шляхом завдання ваг кожної з них виходячи з їхньої пріоритетності з позицій розвитку підприємства й фінансового менталітету його власників або менеджерів.
Система управління грошовими потоками реалізує свою головну мету й основні завдання шляхом здійснення певних функцій. Ці функції підрозділяються на дві основні групи, обумовлені комплексним зміст розглянутої системи керування:
1. Функції управління грошовими потоками підприємства як керуючої системи. Ці функції є складовими частинами будь-якого процесу керування (будь-якої керуючої системи) поза залежністю від виду діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру, форми власності й т.п. У теорії керування ці функції характеризуються як загальні.
2. Функції управління грошовими потоками як спеціальної області керування підприємством. Склад цих функцій визначається конкретним об'єктом даної керуючої системи. Теорія керування розглядає ці функції як специфічні. Основні функції управління грошовими потоками як спеціальної області керування підприємством розглянуті в найбільше агрегированном виді. Кожна із цих функцій може бути конкретизована більш цілеспрямовано з урахуванням специфікації господарської діяльності окремих підприємств. При здійсненні такої конкретизації може бути побудована багаторівнева функціональна система керування грошовими потоками підприємства.[17]
Процес управління грошовими потоками базується на певному механізмі. Механізм управління грошовими потоками являє собою систему основних елементів, що регулюють процес розробки й реалізації управлінських рішень у цій області.
Важливою складовою частиною механізму керування грошовими потоками підприємства є системи й методи їхнього аналізу.
Аналіз грошових потоків являє собою процес дослідження результативних показників їхнього формування на підприємстві з метою виявлення подальшого підвищення ефективності їхнього функціонування.
Для рішення конкретних завдань аналітичного дослідження застосовуються ряд спеціальних систем і методів аналізу грошових потоків, що дозволяють одержати комплексну кількісну оцінку результатів їхнього багатоаспектного функціонування на підприємстві як у статистиці, так й у динаміки. У теорії фінансового менеджменту залежно від використовуваних методів розрізняють наступні системи аналізу, проведеного на підприємстві при дослідженні функціонування грошових потоків: горизонтальний фінансовий аналіз; вертикальний фінансовий аналіз; порівняльний фінансовий аналіз; аналіз фінансових коефіцієнтів.
І. Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їхньої зміни (або тренда). У системі керування грошовими потоками найбільше поширення одержали наступні види горизонтального (трендового) фінансового аналізу:
1. Дослідження динаміки показників грошового потоку звітного періоду в зіставленні з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього місяця, кварталу, року).
2. Дослідження динаміки показників грошових потоків звітного періоду в зіставленні з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного періоду з аналогічними показниками другого кварталу попереднього року). Цей вид горизонтального фінансового аналізу застосовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності.
3. Дослідження динаміки показників грошового потоку за ряд попередніх періодів. Метою цього виду аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати функціонування грошових активів підприємства.
Всі види горизонтального (трендового) аналізу грошових потоків доповнюються звичайно дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних показників. Результати такого аналітичного дослідження дозволяють побудувати відповідні динамічні факторні моделі, які використаються потім у процесі планування грошових потоків підприємства.[39]
ІІ. Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розкладанні окремих показників фінансової звітності підприємства. У процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованных фінансових показників. У системі керування грошовими потоками найбільше поширення одержали наступні види вертикального (структурного) аналізу:
1. Структурний аналіз грошових потоків підприємства по видах господарської діяльності. Такий аналіз служить передумовою розрахунку показників ефективності формування потоків у розрізі окремих видів діяльності й проведення відповідного факторного аналізу цієї ефективності по підприємству в цілому.
2. Структурний аналіз грошових потоків по внутрішніх підрозділах підприємства ("центрам відповідальності"). Результати цього аналізу служать базою проведення наступного поглибленого порівняльного й факторного аналізу ефективності формування грошових потоків підприємства.
3. Структурний аналіз позитивного (негативного) грошового потоку по окремих елементах його формування. Такий аналіз дозволяє виявити найважливіші складові елементи формування позитивних або негативного грошових потоків підприємства з урахуванням специфіки його господарської діяльності.
ІІІ. Порівняльний фінансовий аналіз базується на зіставленні окремих груп аналогічних показників між собою. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. У системі керування грошовими потоками підприємства найбільше поширення одержали наступні види порівняльного фінансового аналізу:
1. Порівняльний аналіз показників грошових потоків у розрізі внутрішніх структурних підрозділів цього підприємства (його "центрів відповідальності").
Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки й пошуку резервів ефективності формування грошових потоків внутрішніх підрозділів підприємства.
2. Порівняльний аналіз показників грошових потоків окремих реальних інвестиційних проектів.
Такий аналіз є основою оцінки очікуваної ефективності окремих порівнюваних інвестиційних проектів при формуванні програми реального інвестування підприємства.[39]
3. Порівняльний аналіз показників грошових потоків окремих фінансових інструментів інвестування. Результати цього аналізу використаються в процесі формування й реструктуризації портфеля фінансових інвестицій підприємства.
4. Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) показників формування грошових потоків.
Такий аналіз становить основу контролінгу грошових потоків на підприємстві. У процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і формуються висновки про необхідність коректування окремих напрямків господарської діяльності підприємства і його грошових потоків.
ІV. Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. У процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують окремі показники грошових потоків, і ступінь їхнього впливу на загальний рівень фінансового стану підприємства. [39]