Реферат: Урбанізація як всесвітній процес. Географія найбільших мегалополісів світу

Але великі міські агломерації, звичайно, не гумові. Воно відбиває саморозвиток міських систем і у визначеній мірі вплив проведеної владою політики. У розвинутих країнах, як тільки 70-75% їхнього населення концентрується в містах, ріст міст сповільнюється або навіть зупиняється. Так, сама велика міська агломерація світу Токіо (26,8 млн. жителів у 1995 р.) усе більше втрачає привабливість для мігрантів; річний приріст населення там у результаті знизився до 50%. Уповільнення темпів росту спостерігається й у деяких найбільших міських агломераціях країн, що розвиваються, наприклад у Мехіко і Сан-Пауло.

Однак це не означає зниження темпів урбанізації в цілому, як інтерпретують процес прихильники “контрурбанізації”. Населення всеодно переїжджає із сільської місцевості в міста. Просто все частіше люди вибирають міста менші, інших типів і функціонального профілю. У результаті урбаністичний килим планети стає різноманітнішим й інтенсивнішим, але його головні “візерунки” домінанти усе більш визначають великі міські агломерації і мегалополіси.

Список використаної літератури

1. Китанович Б. “Планета і цивілізація в небезпеці”. Москва 1991р.

2. Максаковський В.П. “Географія 10”. Москва “Освіта”1993р.

3. Науково-методичний журнал “Географія в школі” № 6 вересень –жовтень 1997р. Видавництво “Школ-Пресс” № 2 березень – квітень 1990р.

4. Новиков Ю.В. “Природа і людина”. Москва 1991р.

5. Журнал “Географія в школі” № 2, 1998; № 6 , 1997р., № 5,6 1996р.

Додаток.

Таблиця 1. Динаміка міського населення світу.