Реферат: Урок фізичної культури основна форма фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку

Для всебічної оцінки уроку використовують його хронометрування і паралельно визначають реакції організму учнів на запропоноване навантаження (шляхом визначення ЧСС через відповідні проміжки часу). З цією метою спостерігають за одним, як правило, “середнім” учнем. Секундомір включається зі дзвоником і не зупиняється до кінця уроку. Той хто спостерігає послідовно записує у протокол всі дії, в яких бере участь обраний для спостереження учень. Кожні чотири хвилини (цей час можна міняти залежно від завдань спостереження) результати виміру пульсу заносяться у графік, де по вертикалі відзначено ЧСС, а по горизонталі – хвилини. Перша реєстрація проводиться після попереднього уроку і вважається нормою, друга – на першій хвилині, остання – після закінчення уроку. Одержані результати є підставою для визначення щільності уроку.

Загальна щільність уроку визначається шляхом порівняння часу, витраченого раціонально з усією тривалістю уроку:

Визначати можна, як щільність всього уроку та ї його частин. Адже підготовча, основні і заключна частини уроку мають неоднакові організаційні можливості й умови.

Вчитель повинен прагнути до 100% загальної щільності. Моторна щільність основної частини тренувального уроку може сягати 70-80%, а навчального – 50-60%.

Щільність уроку залежить від багатьох факторів:

1.Кількість учнів, у групах, командах, іграх.

2.Якість матеріальної бази.

3.Кількість інвентаря.

4.Використання продуктивних методів організації занять, способів виконання вправ і управління часом.

5.Інтенсифікація допоміжних дій на уроці і підготовка місць занять до його початку.

6.Ефективна діяльність активу учнів щодо організації занять, залучення тимчасово звільнених від уроків школярів.

7.Стислість пояснення, зауважень, обговорень, їх уміле поєднання з виконанням вправи.

8.Широке використання додаткових завдань.

Оцінка діяльності учнів на уроках

Сьогодні успішність з фізичної культури визначається за чотирма критеріями:

- рівнем засвоєння і практичної реалізації знань;

- якістю виконання рухових дій, що є виразом рівня опанування техніки передбачених програмою вправ;

- виконання нормативів за шкільною програмою;

- уміння самостійно займатись фізичними вправами і реалізацією його в практичній в практичній діяльності учня.

Основним принципом оцінювання повинен бути принцип взаємоповаги і співпраці.

При виставлені оцінки за фізичну культуру учня потрібно враховувати:

- рівень розвитку фізичних якостей, який визначається в кінці кожної чверті (семестру), на початку і вкінці року;

- оцінка якості (техніки) виконання вправ проводиться згідно вимог до аналогічних вправ у відповідних видах спорту.

- -знання оцінюються через їх практичний прояв при організації самостійних занять, засвоєнні техніки та фізичних якостей.

Прагнучи до повної успішності, вчитель повинен знати причини, котрі заважають засвоєнню відповідних вимог. Основними з них є: недостатній руховий досвід учнів; низький рівень фізичного розвитку і підготовленості; відставання в інтелектуальному розвитку; недостатній розвиток вольових якостей; низький рівень активності учнів.

Деякі особливості змісту і методики проведення уроків з дітьми молодшого шкільного віку

У сучасній школі можна виділити три рівні (етапи) фізичного виховання: початкове навчання, або базовий етап (1-4 класи), освітній етап (5-9 класи), результативний етап спеціальної спрямованості (10-12 класи).

На початковому етапі серед освітніх завдань, як зазначає професор Б.М.Шиян (1993), виняткового значення набуває збагачення рухового досвіду дитини, що полегшує процес опанування складних вправ у майбутньому. Система умовних зв’язків, сформована у цьому віці, відрізняється міцністю, і це є підставою для формування у дітей потягу до самостійних занять. Слід привчати дітей також дотримуватись правил особистої гігієни.

Серед оздоровчих завдань на перший план висувається: