Реферат: Ускладнення при проведенні профілактичних щеплень у дітей

Ускладнення при проведенні профілактичних щеплень у дітей

План

1. Особливості і методи імунологічної реактивності дітей раннього віку.

2. Диференціальна діагностика поствакцинальних ускладнень.

3. Календар обов’язкової імунології.

4. Строки розвитку ПВР та ПВУ.

5. Лікування ПВУ

6. Реєстрація поствакцинальних ускладнень.

7. Роль мед. працівників по боротьбі з ПВУ.

1. В ранньому дитячому віці, особливо на першому році життя, проводиться найбільше число щеплень. В організм дитини вводять вакційні препарати, різні по імуногенними, алергенними, та мутагенними властивостями. Вказану інертність пояснювали стерильними умовами існування плода у внутріутробному періоді, виключаючи можливість екзогенної антигенної стимуляції. В останні роки погляди на імунологічну реактивність дітей в ранньому віці підлягали значному перегляду. Ці дані послужили основою для перегляду імунологічних проти показів.

Гіпердіагностика поствакцинальних ускладнень нерідко приводить до того, що за них приймають виникненні у дітей в поствакцинальному періоді різні інтеркурентні захворювання, особливо якщо вони з’явились в перші дні після щеплення. Співпадання різних захворювань з щепленнями можуть зустрічатися нерідко, так як сучасний календар профщеплень дітей перших 2-х років життя дуже насичений слідуючи ми один за одним щепленнями з короткими інтервалами. Основні обов’язкові щеплення (проти туберкульозу, поліомієліту, коклюшу, дифтерії, правця, корі) роблять в ранньому віці, коли імунна система організму ще не досконала. Тому правильно сплановані схеми імунізації можуть сприяти імунологічному дозріванню дитини, а надмірні – угнітати її. При рішенні питання про проведення щеплень в ранньому віці тою чи іншою вакциною слід взяти до уваги:

а) клініко-епідеміологічні показання;

б) здібність дитини до повноцінного вироблення імунітету до даного конкретного антигену;

в) властивість розвитку сильних реакцій і ускладнень при вакцинації;

г) впливання кожної попередньої вакцини на відповідну реакцію організму до слідуючої імунізації іншими антигенами.

На перше місце поствакцинальних ускладнень вийшло ускладнення після імунізації АКДП-вакциною. Значно зменшилось число хворих з поствакцинальними ускладненнями після щеплення від кору.

Строки розвитку поствакцинальних реакцій та ускладнень:

БЦЖ вакц. – місцева реакція інфільтрат 5-10 мм, ч-з 4-6 т. після вакцинації, сильна місцева реакція: набряк м'яких тканин більше 20 мм, інфільтрат більший 10 мм через 5-7 днів після ревакцинації.

Загальна реакція – підвищення температури без вираженого порушення загального стану дитини, перші 2 доби.

Ускладнення:

Підшкірні холодні абсцеси (порушення техніки введення).

Поверхнева виразка (порушення техніки введення).

Регіональні лімфаденіти, колоїдний рубець, остеомієліт, генералізована БЦЖ – інфекція.

АКДП, АДП

Місцева реакція – гіперемія шкірних покривів, інфільтрат.

Сильна реакція – набряк м'яких тканин більший 5 см діаметром, інфільтрат більший 2 см.

Загальна реакція: підвищення температури без вираженого порушення загального стану дитини.

Сильна реакція: підвищення температури вище 38,6⁰ С. Перші дві доби.

Алергічні ускладнення: набряк типу Квітка, сип типу кропивниці, загострення алергічних захворювань (до 10 днів). В окремих випадках реакції типу анафілактичного шоку (до 24 год.).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--