Реферат: Валютний ринок Украіни

Моментом здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь іноземного партнера вважається дата списання кош­тів з валютного рахунку резидента або дата виписки векселя.

За відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іно­земної валюти у валюту контракту за курсом купівлі.

У випадку, якщо між партнерами досягнуто згоди на оплату про­дукції в іншій вільно конвертованій валюті, що передбачена контрак­том, перерахунок вартості контракту у валюті, в якій буде здійснено платіж, проводиться за крос-курсом на останню дату публікації у «FINANCIAL TIMES» перед здійсненням платежу або за даними системи «REUTERS» на дату здійснення платежу. За відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом валюти оплата продук­ції, що імпортується в Україну, здійснюється, у разі згоди на це іно­земного партнера, у наявній вільно конвертованій валюті, яка пере­раховується за крос-курсом (на дату здійснення платежу) у валюту контракту, де застосовуються зазначені терміни до перерахованих за кордон валютних коштів у вигляді заставної суми для участі у між­народних торгах на одержання замовлення на здійснення будівницт­ва чи поставок обладнання для будівництва за кордоном, які після за­кінчення торгів повертаються резидентам.

Імпортні розрахунки резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або ви­ставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, по­слуг), що імпортується, обов'язково потребують індивідуальної лі­цензії Національного банку України.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум на валютні рахун­ки резидентів. Порушення резидентами передбачених термінів, тяг­не за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 % від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої за офіційним поточ­ним валютним курсом на день нарахування пені. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

У разі порушення резидентами зазначених термінів, придбана ва­люта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України.

У випадку перевищення зазначених термінів розрахунків в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигна­ції, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України мо­же надавати індивідуальні ліцензії.

Органи валютного контролю. Розвиток валютного ринву не­можливий без створення ефективної системи контролю, метою яко­го є забезпечення виконання норм валютного законодавства України усіма резидентами та нерезидентами на території країни під час здійснення операцій з валютними цінностями.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систе­му валютного регулювання і валютного контролю» валютні операції з участю резидентів та нерезидентів підлягають валютному контро­лю. Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо дек­ларування валютних цінностей та іншого майна. При цьому органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одер­жувати від підприємств та громадян повну інформацію про здійснен­ня ними валютних операцій, стан банківських розрахунків в інозем­ній валюті, а також про майно, що підлягає декларуванню.

Головним органом валютного контролю в Україні є Національ­ний банк України. НБУ не тільки контролює виконання правил регу­лювання валютних операцій на території України, а й забезпечує ви­конання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валют­ного контролю за операціями, які проводяться через ці банки.

Інші державні органи також мають певні повноваження у сфері валютного контролю. Так, державна податкова адміністрація Укра­їни здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, дер­жавна митна служба контролює додержання правил переміщення ва­лютних цінностей через митний кордон, а міністерство зв'язку нагля­дає за додержанням правил поштових переказів та пересилання ва­лютних цінностей через кордон.

Висновки

Для подальшого вдосконалення валютної системи України потрібно вирішити наступні проблемні завдання:

прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабільності та інтегрування України не до ніякого ЄЕП ,а до Євросоюзу;

відповідність умов кредитування України міжнародними фінансовими інститутами пріоритетами її економічного та соціального розвитку;

спрямування цих ресурсів на забезпечення економічного розвитку. Зростання структурних перетворень, формування розвиненого внутрішнього ринку та припинення практики їх використання для фінансування поточних витрат;

мобілізація та ефективне використання внутрішніх фінансових ресурсів;

дотримання економічного обґрунтування і загально визначених меж і порогів рівня зовнішньої заборгованості відповідно до міжнародних критеріїв платоспроможності держави;

залучення альтернативних зовнішніх джерел фінансування міжнародних фінансових відносин України.

Отже сьогодні українська державність поглибила надалі проблеми становлення валютної системи в своїй державі. Адже зараз політичні інтереси владних структур взяли верх над органічною проблемою нашої держави до економічної інтеграції у європейську, а неросійському просторі.

На жаль колишні республіки Прибалтики та добросусідська Польща, з яких потрібно брати приклад , з кожним роком будуть все більше недосяжні в економічному просторі. Наша валюта буде не прогресувати , а деградувати.

Список використаних джерел і літератури:

1. Конституція України // Відомості Верховної ради України.–1996.-№30

2. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України.-2000.№1

3. Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр.” // Урядовий кур’єр.-2000.-28 січня.-С. ч.

4. Анулова Г.Н. Международные валютно-финансовые организации. - М.: Финансы и статистика, 1993.-188 с.

5. Балабанова И.Т. Валютные операции. - М.: Финансы и статистика, 1993.-206 с.

6. Бесараб Є.О. Фінансово-промислова інтеграція: Зарубіжний досвід та уроки України // Фінанси України.-2003.-№2.-С.133-144.

7. Білорус О. Світ і людина в ХХ столітті // Голос України .-2000.-26 грудня.-С.-8.