Реферат: Вибір лікувальної тактики при обструктивних нефропатіях у урологічних хворих
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Костєв Федір Іванович, Одеський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач
кафедри урології і нефрології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор
Черненко Василь Васильович, ДУ “Інститут
урології АМН України”, головний науковий
співробітник відділу судинної урології;
доктор медичних наук, професор
Пепенін Володимир Розумнікович,
Луганський державний медичний університет
МОЗ України, професор кафедри хірургії та урології.
Захист відбудеться “_15___” _____квітня______ 2008 р. о “_13_” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Державній установі “Інститут урології АМН України” за адресою 04053, м. Київ,
вул. Ю. Коцюбинського, 9-А.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи “Інститут урології АМН України” за адресою 04053, м. Київ,
вул. Ю. Коцюбинського, 9-А.
Автореферат розісланий “14” _____03______ 2008 р.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми
Беручи до уваги значну поширеність, яка набуває щороку більшого масштабу, складність діагностики, виняткову тяжкість клінічного перебігу обструктивної нефропатії (ОН), а також її ускладнень, довготривалість соціальної дезадаптації хворих, зумовлену стійкою непрацездатністю та подальшою інвалідизацією, це захворювання — одна з найважливіших проблем сучасної медицини (Возианов А.Ф., Пасечников С.П., Синишин Ю.И., Митченко П. В., 2005).
Незважаючи на істотне збагачення арсеналу лікувально-діагностичних можливостей щодо обструктивної нефропатії, сумарна кількість хворих в Україні з наявністю зазначеного патологічного стану, за сучасними даними, прогресивно збільшується (Сайдакова Н.О., Старцева Л.М., Кравчук Н.Г., 2007). Слід особливо підкреслити, що ОН — найголовніша причина термінальної стадії хронічної ниркової недостатності за умов відсутності або неадекватності лікувальних заходів (Возіанов О.Ф., Романенко А.М., Черненко В.В., Возіанов С.О., Черненко Д.В., 2004).
Слід підкреслити наявність вражаючої кількості причин обструкції сечових шляхів, що призводять до розвитку ОН. Серед них природжені та набуті, внутрішньо- та зовнішньозумовлені, пов’язані з наявністю супровідного неспецифічного (або в деяких випадках — специфічного) запального процесу в органах сечової системи і навіть зумовлені захворюваннями екстраурогенітального походження (Возіанов О. Ф., Винниченко В. І., 2003).
Обструктивна нефропатія з надзвичайно високою частотою зустрічається серед хворих як чоловічої, так і жіночої статі, уражаючи без винятку всі вікові групи пацієнтів (Люлько А.А., Депутат В.А., Бурназ А.О., Писаренко И.А., 2005).
Незважаючи на поліетіологічність та клінічну різноманітність, у концептуальному вигляді патогенетичні ланки обструктивної нефропатії будь-якого походження представлені порушеннями уродинаміки, ниркової гемодинаміки, гломерулярної фільтрації та тубулярної функції (Сарычев Л.П., Возианов С. А., 1999).
До найважливіших симптомів ОН належать різні за характером больові відчуття, прояви якісних і кількісних змін уропоезу, включаючианурію (повну обструкцію всіх нефронів), що є типовим для обструкції єдиної нирки на будь-якому рівні (Пасєчніков С.П., Сайдакова Н.О., Андрійчук В.О., 2004).
В деяких випадках лише рецидивна інфекція сечових шляхів може бути єдиною ознакою обструкції сечових шляхів (ОСШ) (Возіанов О.Ф., Пасєчніков С.П., Лісовий В.М., 1997).
Увага дослідників привернута і до вивчення закономірностей та особливостей метаболічних змін, що виникають у хворих з ОН (Klahr S., Schwab S. J., Stokes T. J., 1986).
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--