Довгі роки викладали малюнок для дворянських дівчат відомі російські художники, випускники Петербурзької академії мистецтв І.К.Зайцев і В.О. Волков.

У 1878 році (двадцять сьомий випуск) закінчує дівочий інститут “із шифром” (тобто з високими успіхами) Любов Щербачова, в майбутньому відома українська письменниця-демократка, громадський діяч Л.О. Яновська, творчість якої високо цінував І.Я.Франко.

У 1881 році із срібною медаллю закінчує дівочий інститут у Полтаві Олександра Шейдеман і два роки викладає в ньому вокал та гру на фортепіано. Вона стане в майбутньому дружиною Панаса Мирного, чудовою матiр’ю його синів.

Особлива сторінка історії Інституту шляхетних дівчат у Полтаві - навчання у ньому з кінця ХIХ ст. до 1918 р. шести правнучок О.С. Пушкіна і М.В. Гоголя: Софії, Наталії, Марії, Тетяни, Анни, Олени Бикових.

Адже саме у Полтаві взяла початок одна з 58 гілок нащадків геніального російського поета О.С. Пушкіна, яка поріднила його з М.В. Гоголем. Старший син сестри М.В. Гоголя Єлизавети Василівни і полковника Володимира Івановича Бикова Микола Володимирович (тобто племінник Гоголя) через 45 років після смерті О.С. Пушкіна і через 29 років після смерті М.В. Гоголя обвінчався 30 серпня 1881 році в Лопасні під Москвою з внучкою Пушкіна Марією Олександрівною, долю якої йому вручив син великого поета генерал Олександр Олександрович Пушкін. Золоті обручки, свідки їх вірності, пронесеної через усе життя, символи, що об’єднали рід Пушкіних із родом Гоголів, які поклали початок полтавському „гнізду” нащадків великих письменників, мають у внутрішньому колі написи: „Марія (30 серпня 1881 р.)”і „Микола (30 серпня 1881 р.)”.

Унаслідок цього, якщо можна так висловитися, посмертного родичання Пушкіна і Гоголя 41 особа із нащадків Пушкіна є одночасно найближчими родичами М.В. Гоголя, який, як відомо, прямих нащадків не мав. За підрахунками дослідників генеалогії видатних письменників, нині кожний четвертий нащадок Пушкіна є родичем Гоголя.

Після виходу у відставку М.В. Бикова, молода сім’я приїздить до Полтави, де мешкала сестра М.В. Гоголя Ганна Василівна Гоголь. Вона замінила племіннику та його чотирьом братам і сестрам рано померлу Єлизавету Василівну. Невдовзі Бикови переїздять у Василівку, родове село Гоголів, де їх зустріла сестра Гоголя Ольга Василівна Головня. М.В. Бикову належало дві третіх гоголівського помістя. Саме там до 1919 року в родині Бикових за 37 років спільного життя народжуються діти: два сини - Олександр (1883 р.н.) і Володимир (1895 р.н.) і сім доньок - Єлизавета (1884 р.н.), Софія (1887 р.н.) Наталія (1888 р.н.), Марія (1890 р.н.), Тетяна (1894 р.н.), Анна (1897 р.н.), Олена (1899 р.н.).

Діяльна Марія Олександрівна влаштовує недільні школи для селянських дітей, які не могли навчатися в земській школі через нестатки; за прикладом Ольги Василівни, сестри М.В. Гоголя, лікує селян.

На початку ХХ століття Бикови переїздять до Полтави, де їх доньки, за винятком Єлизавети, стали навчатися в Інституті шляхетних дівчат. Збереглася листівка, якою 23 лютого 1907 року Марія Олександрівна і Микола Володимирович Бикови запрошують гостей на вінчання у церкві Інституту шляхетних дівчат доньки Софії Миколаївни Бикової із Сергієм Дмитровичем Данилевським, внучатим племінником відомого російського письменника Г. П. Данилевського.

Отже, Полтавський дівочий інститут виховав плеяду визначних людей – патріотів, гуманістів – і тим самим зробив неоціненний внесок у культурно-освітній, мистецький розвиток Полтавщини. Прекрасні гуманістичні освітні традиції, які були зароджені тоді, продовжуються й на даний час.

Наукові і педагогічні традиції, започатковані такими видатними представниками як П.П. Гулак-Артемовський, Л.І. Боровиковський, В.В. Капніст, М.М. Цертелєв, Ф.І. Ткаченко, К.В.Рощина, І.К.Зайцев, В.О. Волков, А. Едлічка та ін. За сторічну історію діяльності цього навчального закладу в ньому бували І.П.Котляревський, Т.Г. Шевченко. Його випускницями були відома письменниця-демократка Любов Яновська, творчість якої високо цінував І.Я. Франко, подруги Кобзаря сестри Псьол - художниця Глафіра і поетеса Олександра, художниця-мінітюаристка Юлія Волкова.

Свій понад 78-річний родовід наш навчальний заклад веде від 18 серпня 1930 року. Заснований тоді як єдиний у країні Інститут інженерів сільськогосподарського будівництва, він готував висококваліфіковані кадри інженерів-будівельників для села. Уже в 1961 році за рішенням уряду його перейменовано в інженерно-будівельний інститут, що стало не просто зміною назви. Таким перейменуванням на урядовому рівні офіційно визнавалася особлива роль Полтави у підготовці інженерних і будівельних кадрів не лише для села, а й для величезного обширу промислової й будівельної індустрії та архітектури 60-70-х років.

В умовах трансформаційних змін в економіці суверенної України стало очевидним зростання потреб Полтавського регіону не лише у фахівцях будівельного профілю. Саме тому вчена рада інституту на початку 90-х років ухвалила рішення реформувати монопрофільний навчальний заклад, який готував фахівців за шістьма будівельними спеціальностями, в багатопрофільний технічний університет. І це стало єдиноправильним рішенням, оскільки вчена рада на чолі із заслуженим працівником вищої школи , доктором технічних наук, професором О.Г. Онищенком своєчасно зреагувала на зміни в реальних умовах виробництва області.

Уже в 1993 році рішенням уряду навчальний заклад акредитований як технічний університет. У 1997 році на честь 100-річчя від народження видатного теоретика космонавтики, блискучого інженера, винахідника, нашого земляка Юрія Кондратюка навчальному закладові присвоєне його ім’я, в 2002 році - статус національного технічного університету, єдиного в регіоні. Такі стрімкі кроки реформування нашого навчального закладу за часів незалежної України – свідчення і плідний результат роботи талановитого науково-педагогічного колективу університету.

Нині Національний технічний університет імені Юрія Кондратюка у Полтаві - це понад 10 тисяч студентів, котрі за допомогою досвідченого науково-педагогічного колективу (понад 600 викладачів, 70 відсотків із яких мають учені ступені й звання) здобувають фундаментальну освіту. Нашій молодій державі потрібна національна еліта. Тому ми готуємо фахівців як інженерно-технічного напряму підготовки ( 6 листопада цього року в самому центрі міста відкрито новий факультет інформаційних технологій та телекомунікаційних систем), так і фінансово-економічного профілю, де навчаємо близько 2,5 тисячі студентів – фінансистів, економістів, програмістів, бухгалтерів тощо, враховуючи при цьому специфіку виробництва. Вимоги, скажімо, до бухгалтера на промисловому підприємстві значно відрізняються від вимог до такого ж фахівця на сільськогосподарському підприємстві. Тобто, ПолтНТУ є широкопрофільним навчальним закладом, де забезпечується підготовка висококваліфікованих спеціалістів для всіх народногосподарських галузей Полтавщини та інших регіонів України.

Навчально-науково-лабораторна база Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка розташована в дев'яти навчальних корпусах загальною площею понад 75 тис. кв. м. , налічує понад 60 спеціалізованих лабораторій із сучасним обладнанням. Тут студенти здобувають знання за 35 спеціальностями і спеціалізаціями на дев'яти факультетах. Загалом під час навчання вони опановують близько двох тисяч дисциплін.

Економіка знань, що створюється в Україні потребує фахівців, котрі мислять інноваційно, здатні до ефективних рішень, уміють брати на себе відповідальність за них. Справою честі нашого колективу є підготовка саме таких. Маємо низку нових спеціальностей, які були відкриті останніми роками, такі як "Обладнання нафтових і газових промислів", "Проектування й будівництво об'єктів нафтогазового комплексу", "Видобуток нафти і газу", "Автомобілі та автомобільне господарство", "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини й обладнання", "Технологія машинобудування", "Фінанси" та "Банківська справа", „Маркетинг”, „Комп”ютерні науки”.

З нового, 2008-2009 навчального року в нашому навчальному закладі вперше в регіоні розпочалася підготовка бакалаврів за напрямами „Комп’ютерна інженерія” і „Телекомунікації”, а також підготовка магістрів за спеціальністю „Менеджмент інноваційної діяльності”. Це і є наша відповідь на потреби ринку, вимоги суспільства та виклики сьогодення.

Наукові школи нашого навчального закладу мають чудові традиції, представлені відомими в Україні науковцями, які відіграють відчутну роль у розвитку як університетської науки, так і науки в цілому.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора, голови Полтавської філії Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України, дійсного члена Академії будівництва України та Академії наук вищої школи України, члена-кореспондента Академії технологічних наук України О. Г. Онищенка працює єдина в державі наукова школа, діяльність якої пов’язана з науковими дослідженнями механізації трудомістких технологій та процесів будівельного виробництва. Результати виконаних фундаментальних досліджень – унікальні. Розроблені принципово нові високоефективні розчинонасоси, штукатурні станції та агрегати з механічним і гідравлічним приводом, елементи забезпечення транспортування будівельних розчинів трубопроводами та нанесення їх на оброблювані поверхні.

З 1960 р. під керівництвом доктора технічних наук, професора М.С. Торяника, а потім доктора технічних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки за 1998 рік П.Ф. Вахненка, доктора технічних наук, професора А.М. Павлікова на кафедрі залізобетонних і кам’яних конструкцій та опору матеріалів проводяться дослідження з метою конструювання та вдосконалення загальних методів розрахунку залізобетонних елементів.

Наукова школа фундаментобудування на чолі з доктором технічних наук, професором М.Л. Зоценком вивчає та впроваджує швидкісні методи дослідження ґрунтів, ефективних фундаментів і штучних основ, які влаштовуються без виймання ґрунту, вдосконалює методи посилення та проектування фундаментів при реконструкції.

На кафедрі конструкцій із металу, дерева та пластмас під керівництвом доктора технічних наук, професора Л.І. Стороженка проводяться широкі дослідження з проблем розрахунку, конструювання і впровадження у виробництво сталезалізобетонних конструкцій.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора С.Ф. Пічугіна проводяться розроблення загального методу розрахунку надійності будівельних конструкцій на основі ймовірнісного опису випадкових навантажень, оцінювання надійності елементів та урахування специфіки роботи статично невизначених конструктивних систем. Дослідження виконуються на світовому рівні.

Наш навчальний заклад постійно розширює спектр наукової діяльності, оскільки набувають актуальності питання інноваційного розвитку. Для забезпечення інноваційної складової розвитку області в університеті створено нову наукову школу керівництвом доктора економічних наук, професора В.О. Онищенка, яка проводить фундаментальні дослідження та обґрунтування нової, соціально орієнтованої моделі регіонального розвитку, формування наукових засад активної регіональної соціально-економічної політики з урахуванням вимог і цільових орієнтацій сталого розвитку. Укладені договори про співпрацю між нашим навчальним закладом, Полтавською обласною державною адміністрацією та Полтавською обласною радою, які сприяють налагодженню сталих зв’язків і плідного співробітництва в інтересах прискорення соціального й економічного розвитку Полтавського регіону, забезпечення єдиної інноваційної та науково-технічної діяльності.

Важливим результатом діяльності цієї наукової школи стало розроблення Стратегії соціально-економічного розвитку Полтавського регіону на період до 2015 року, підготовленої відповідно до вимог Концепції державної регіональної політики України, Закону України „Про стимулювання розвитку регіонів”, Державної стратегії розвитку регіонів до 2015 року. Стратегія пройшла обговорення і затвердження науковцями університету на засіданні вченої ради , складні етапи слухань на колегіях Полтавської обласної державної адміністрації (головного замовника розробки), громадського обговорення, до якого було залучено широке коло зацікавлених осіб та організацій області, обговорення депутатами Полтавської обласної ради на засіданнях профільних комісій. 11 квітня цього року на базі нашого навчального закладу за участі академіка В.П. Семиноженка та академіка НАН України В.М. Геєця при сприянні Полтавської обласної державної адміністрації проведений відкритий круглий стіл з обговорення проекту „Стратегії національного розвитку „Україна - 2015”.

У роботі наукових шкіл та науково-дослідницьких лабораторій склалася своя система досліджень, яка відображає особливості й наукового напряму, й стилю роботи наукової школи провідного вченого-керівника. Важливими складовими системи є: курсові, дипломні, магістерські роботи, кандидатські та докторські дисертації; проведення конференцій, семінарів; підготовка й випуск праць у фахових виданнях; авторські свідоцтва та патенти; участь у виставках; наукові монографії, підручники, навчальні посібники.

В університеті склалися хороші традиції проведення науково-практичних та методичних конференції за багатьма науковими напрямами, результати яких, як правило, видаються у збірниках наукових праць, наукових виданнях, затверджених ВАК України. Зокрема, значний інтерес у регіоні викликають наукові розробки фахівців навчального закладу, що розміщуються на сторінках фахового журналу „Економіка і регіон” та „Збірника наукових праць ( серія: галузеве машинобудування, будівництво)”.

З метою активізації наукових досліджень у напрямі розв’язання завдань розвитку регіональної інноваційної системи на базі Полтавського національного технічного університету створюється Регіональний науковий центр соціально-економічних досліджень як важливий елемент інноваційної інфраструктури Полтавського регіону, діяльність якого передбачає подолання розриву між ланками інноваційного процесу „освіта – наука – виробництво". Основними передумовами створення такого центру на базі нашого навчального закладу є налагоджене співробітництво університету з провідними науково-дослідними інститутами України та підприємствами регіону на основі укладання відповідних договорів про співпрацю; науково-технічна діяльність навчального закладу, спрямована на реалізацію інноваційних проектів, що відповідають вимогам середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності регіонального рівня та стратегічним пріоритетним напрямам інноваційної діяльності Програми інноваційного й науково-технічного розвитку Полтавської області; необхідний науковий потенціал, наявність наукових шкіл, науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських лабораторій, діяльність яких спрямована на розв’язання фундаментальних та прикладних проблем розвитку важливих секторів економіки регіону; підготовлений і розповсюджений серед потенційних споживачів презентаційний пакет сучасних наукових розроблень, наукових, науково-технічних послуг, що можуть здійснюватися науковцями університету; наявний досвід розроблення програмного забезпечення соціально-економічного розвитку Полтавського регіону та визначення пріоритетів інноваційної діяльності за участю наукового потенціалу ПолтНТУ.

Таким чином, сучасна стратегія розвитку університету дає змогу спрямувати наукові дослідження на потреби регіону.