Реферат: Відновлення УНР Української Народної Республіки

Відразу ж після капітуляції гетьманського уряду, під вечір 14 грудня, Революційний комітет призначив Раду комісарів як тимчасову найвищу політичну владу в Києві до прибуття Директорії. Комісари встановили свій нагляд над міністерствами, а також звільнили з тюрем Києва близько 500 політич­них в’язнів. 17 грудня 1918 р. УВРК, з огляду на те, що військо­ва влада в Києві перейшла до командувача Осадного корпусу Є.Ко­новальця, а політична — до Ради комісарів, саморозпустився.

19 грудня 1918 р. Директорія урочисто в’їхала до Києва й від­разу почала наради щодо вироблення платформи відроджуваної УНР. Зокрема було відхилено план частини українських есерів-центристів (М.Грушевського, В.Жу­ковського, В.Голубовича та ін.) про відродження Центральної Ради, відновлення її законодавства і наступної передачі влади «заново сформованому, правоздатному центральному робітничо-селянському органові Української Республіки, який би гарантував дальший поступовий розвиток української революції».

Після тривалих дискусій (з участю навіть хліборобів-демократів) було погоджено «Декларацію Директорії Української Народної Республіки», яку оприлюднили 26 грудня. Документом сповіщалося про знищення гетьманського режиму та його місцевих органів.

Першими кроками нової влади стало відновлення прав, що їх мали селяни й робітники за Цент­ральної Ради: «До повного вирішення земельної реформи Директорія Української Народної Респуб­ліки оголосила, що всі дрібні селянські господарства й усі трудові господарства залишаються в користуванню попередніх їх власників ненарушними, а решта земель переходить у користування безземельних і малоземельних селян, а в першу чергу тих, хто пішов у війська Республіки для боротьби з б. Гетьманом. Верховне порядкування цею землею належить Директорії Української Народньої Республіки. Ця постанова стосується також до монастирських, церковних і казенних земель. Для переведення реформи організовано Народні Земельні Управи… Робляться описи контрібуцій, узятих поміщиками з селян для повернення їх покривдженим. …Ведуться слідства по всій Україні з приводу тих зловживань і злочинств, які було учинено над селянством поміщиками та гетьман­ським урядом». Було скасовано всі закони й постанови колишнього уряду у сфері політики щодо робітників. Відновлено восьмигодинний робочий день, практику колективних договорів, право на коаліції та страйки, а також усю повноту прав робітничих та фабричних комітетів.

«Слідуючим етапом нашої революції є творення нових, справедливих, здорових і відповідних до реального відношення сил у дер­жаві, соціальних і політичних форм.

Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу. Одержавши на час боротьби силу й право управління державою від першого джерела революційного права — трудящого народу, — Директорія передасть свої повноваження тому ж самому народові…

Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише клясам працюючим — робітництву й селянству, тим клясам, що здобули цю владу своєю кров’ю», — зазначалося в Декларації.

У документі зафіксовано ставлення й до інших, нетрудових, верств суспільства, обґрунтовано висновки щодо закономірності їх усунення від влади: «Так звані «пануючі кляси», кляси земельної, промислової буржуазії за сім місяців цілковитого, нічим не обмеженого свого панування на Україні доказали свою цілковиту нездатність і надзвичайну шкодливість для всього народу в управлінню Державою... Будучи чужинцями в краю, великовласники брутально топтали національні права й здобутки нашого народу, ганьбили гідність його державности, продавали й зраджували з такими жертвами й такою працею збудовані державні форми».

Директорія урочисто заявила, що вона передасть владу, свої права й повноваження лише трудовому народу Української Народної Республіки. Селянам, робітникам і трудовій інтелігенції пропонувалося обрати делегатів на Конгрес трудового народу України, який матиме верховні права й повноваження вирішувати всі питання соціального, економічного та політичного життя республіки.

Втілена в Декларації Директорії концепція розвитку Українсь­кої Народної Республіки стала відправним моментом якісно нового етапу національного державотворення. Вона дуже непросто, часом навіть украй суперечливо й непослідовно почала втілюватися в життя, що заслуговує на спеціальну предметну розмову.

К-во Просмотров: 165
Бесплатно скачать Реферат: Відновлення УНР Української Народної Республіки