Реферат: Видобуток підземних вод
Реферат
на тему:
“Видобуток підземних вод” ПІДЗЕМНІ ВОДИ
Україна багата якісними мінеральними та прісними підземними водами. Радонові Води Хмільника та столова вода "Регіна" відомі далеко за межами України. На даний час ведуться роботи по розвідці і освоєнню Немирівського родовища радонових вод. Бронницького родовища мінеральних вод типу "Миргородська" та лікувально-столових вод з кремнієвою мінералізацією.
Розповсюдження та специфіка складу підземних вод значною мірою визначаються особливостями геологічної будови регіону.
Найбільш поширеним на території України є водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію і продуктів їх звітрювання. За хімічним складом води цього комплексу відносяться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4 - 0,8 г/дм3 . Дебіт свердловин переважно від 2 - 3 до 20 - 50 м3 /год. Води цього горизонту найчастіше використовуються для централізованого водопостачання, особливо в північній, центральній та східній частині України. До окремих специфічних зон в породах кристалічного фундаменту приурочені поклади мінеральних радонових вод.
На Наддністрянщині, вузькою смугою шириною до 20-30 км. вздовж Дністра, поширений водоносний горизонт у верхньопротерозойських осадових та вулканічних породах. Води цього горизонту від прісних в пісковиках до мінеральних хлоридних натрієвих з мінералізацією до 5-6 г/дм3 серед базальтових лав і туфів.
Тут же, на Наддністрянщині, але в дещо ширшій смузі поширений також водоносний горизонт в породах крейдового віку - крейді та піскувато-кремнистих відкладах. Води прісні відмінної якості, свідченням чого є знаменита "Регіна".
Дуже важливим для централізованого водопостачання південно-західної частини України є поширений тут водоносний горизонт у вапняках та пісках неогенової системи. Свердловини і джерела характеризуються великим дебітом, переважно від 5-10 до понад 100 м3 /год. Води, як правило, гідрокарбонатні кальцієві з мінералізацією 0,5-0,9 г/дм3 . Серед них відомі джерельні "Шумилівська" та "Княжна", що використовуються для розливу.
Водоносні горизонти в більш молодих верхньонеогенових та четвертинних відкладах - гравії, пісках, супісках і суглинках - поширені майже на всій території України. Вони, за деякими виключеннями, характеризуються незначним дебітом і, головне, значно менше захищені від поверхневого забруднення, ніж перераховані вище більш глибокі горизонти. Ці води видобуваються через криниці та неглибокі свердловини місцевим населенням. Води прісні, хорошої якості, однак все частіше зустрічаються випадки забруднення їх побутовими, промисловими відходами, стоками тваринницьких ферм та різними хімікатами.
На території України розвідано та враховано державним балансом Хмільницьке родовище мінеральних лікувальних радонових вод (5 ділянок), родовище столових вод "Регіна" (4 джерела), 17 родовищ прісних вод (44 окремих ділянки). Розвідується Немирівське родовище мінеральних радонових вод, Бронницьке мінеральної лікувально-столової води, декілька родовищ столових вод. Значна кількість прісних столових вод, а в окремих випадках і мінеральні лікувально-столові води, видобуваються з нерозвіданих запасів. Ці поклади, особливо мінеральних лікувально-столових та столових вод, а також прісних вод, що використовуються для централізованого водопостачання, потребують обов'язкового вивчення та оцінки запасів з метою вибору режиму їх найбільш раціонального використання і запобігання можливого виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості вод та їх забруднення.
МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ
МІНЕРАЛЬНІ РАДОНОВІ ВОДИ
Розвідане і експлуатуєтьсяХмільницьке родовище мінеральних радонових вод, відкрите в 1935 році.
Родовище приурочене до тріщиноватої зони в масиві специфічних хмільницьких гранітів. Воно складається з п'яти ділянок; Лісової, Курортної, Голодькінської, Угринівської та Острівної (табл. 27).
Води переважно гідрокарбонатні кальцієві і кальцієво-магнієві слабкої мінералізації - 0,4-0,9 г/дм3 . Концентрація радону в водах коливається від 5 до 200 нКu/дм3 , що згідно класифікації мінеральних радонових вод відповідає водам від дуже слаборадонових до радонових середньої концентрації. Виключення становить Острівна ділянка, де раніше зустрічалися слабовуглекислі гідрокарбонатно-хлоридні кальцієво-натрієві води з мінералізацією 5,0-6,5 г/дм3 та високим вмістом органічних речовин - до 47,7 мг/дм3 . Однак, в результаті інтенсивного видобутку мінералізація вод понизилася до 2,4 г/дм3 . Концентрація радону в водах цієї ділянки коливається в межах від 3 до 25 нКu/дм3 .
Радонові води Хмільницького родовища уже протягом півстоліття інтенсивно використовуються в лікувальних цілях.
ЕксплуатаціяНемирівського родовища радонових вод розпочата недавно в режимі дослідного видобутку.
Родовище приурочене допотужної тектонічної зони в породах кристалічного фундаменту. Води слаборадонові (10 -25 нКu/дм3 ) слабомінералізовані (0,6-1,1 г/дм).
Запаси мінеральних радонових вод по двох свердловинах оцінені по категорії С1 в кількості відповідно: 168 і 242 м /добу.
На родовищі продовжуються детальні геологорозвідувальні роботи.
Таблиця 1. Родовища підземних мінеральних лікувальних радонових вод.
| Родовище | Ділянка | Запаси м3 /добу | Ким експлуатується | На підставі чого експлуатується | |
розвідані по кат.А+В+Сі | оцінені по кат.С2 | ||||
| Хмільницьке | Курортна | 340,0 | Укрпрофоздоровниця | Ліц.№417 | |
| Лісова | 721,0 | Санаторій "Поділля" | Ліц.№1298 | ||
| Угринівська | 996,0 | ВКС "Хмільник" | Ліц.№ | ||
| Голодькінська | 1610,0 | Укрпрофоздоровниця | Ліц.№418 | ||
| Острівна | не розвідані | Дорожна лікарня №2 Санаторій "Радон" Санаторій "Південний Буг" | Ліц.№1488 Ліц.№1325 Ліц.№ | ||
| Немирівське | 410 | Санаторій "Авангард" | Ліц.№ | ||
МІНЕРАЛЬНІ ЛІКУВАЛЬНО-СТОЛОВІ ВОДИ
На території України вивчено два типи мінеральних лікувально-столових вод: хлоридних натрієвих та кремнієвих.
Хлоридні натрієві води типу "Миргородська" розкриті 300-метровою свердловиною серед вулканічних і осадових порід верхнього протерозою на території санаторію "Гірський", що поблизу с.Бронниця Могилів-Подільського району. Характеристика вод приведена в табллиці 29. Вода вивчена Українським НДІ Медичної реабілітації та курортології і рекомендована для промислового розливу під назвою "Бронничанка". Вона також використовується для лікувальних цілей в санаторії. Самовитікаючі води аналогічного складу розкриті також свердловинами поблизу с.Садківці та Карпівка в цьому ж районі. Однак вони не були рекомендовані для використання, оскільки самі свердловини не відповідають санітарним нормам і потребують переобладнання. На Садковецькому родовищі проведено роботи по каптажу свердловини і ведеться підготовка до дослідно-промислового розливу води.
Кремнієві води за складом близькі до звичайних столових і відрізняються тільки підвищеним вмістом розчиненої кремнекислоти, яка і обумовлює їх лікувальні властивості. Ці води видобуваються приблизно 100-метровими свердловинами з кристалічних порід поблизу с.Тростянчик Тростянецького району (вода "Дана") та на околиці м.Козятин (вода "Ріна").
Таблиця 2 . Родовища підземних мінеральних лікувально-столових вод .
| Родовище | Запаси кат.С1, м3 /добу | Ким експлуатується | На підставі чого експлуатується |
| Бронницьке (св.№38) | 50 | Асоціація "ЄМС-Україна" | Ліц.№ 1154 |
| Садковецьке (св.128-г) | 100 | ПКФ "Анна" | |
| Тростянчицьке (св.№ ) | Не оцінювалися | Фірма "Сан", м.Одеса | |
| Козятинське (св.№1997) | Не оцінювалися | Укр.-Грузинське ТОВ "Чарте" |
Таблиця 3 . Характеристика мінеральних лікувально-столових вод .
| Назва по ДСТУ 878-93 | Минералі-зація г/дм3 | Основні іони, мг-екв.,% | Хімічний склад, г/дм3 | Специфічні компоненти | |||||
| Аніони | Катіони | ||||||||
| HCO3 | SO4 | Cl | Ca | Mg | (Na+K) | ||||
| Бронни-чанка | 3,5-6,5 | Cl>90; (Na+K)>90 | <300 | <25 | 2000-3500 | <50 | <25 | 1200-2500 | - |
| Садко-вецька | 4,0-7,0 | Cl>90; (Na+K)>90 | 100-300 | <50 | 2000-4000 | <100 | <50 | 1000-3000 | - |
| Дана | 0,5-1,0 | 250-500 | <100 | 70-200 | 50-150 | <100 | 50-150 | >50 | |
| Ріна | 0,5-1,0 | HCO3>80; Ca 50-75; Mg 20-30; (Na+K) <30 | 400-700 | <50 | <50 | 50-250 | 15-100 | <50 | 50-65 |
Що ж до відомої води "Регіна", то за рівнем мінералізації і хімічним складом вона віднесена до столових вод, хоча лікувальні властивості води ніким не заперечуються. Вони можуть бути обумовлені специфічними компонентами, як наприклад в "Нафтусі" чи "Збручанської", однак для офіційного переводу її в розряд лікувально-столових необхідно провести вивчення її лікувальних властивостей в клінічних умовах.
СТОЛОВІ ВОДИ
До столових вод відносять підземні води, які за рівнем мінералізації відповідають прісним водам, відзначаються якісними показниками і рекомендовані для промислового розливу. Ці води під відповідними присвоєними їм назвами включаються в ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні". Таких нараховується понад 40 назв вод, що видобуваються із свердловин, чи витікають з джерел на Вінниччині. Однак, детально розвідане тільки одне родовище -"Регіна", запаси ще декількох родовищ попередньо оцінені і експлуатуються на умовах дослідно-промислового видобутку. Значна кількість столових вод видобуваються з нерозвіданих запасів.
Серед столових вод на території України найбільш поширена група гідрокарбонатних складного катіонного складу із загальною мінералізацією від 0,3 до 1,0 г/дм3 . В цю групу входять води, що розливаються: "Регіна", "Шумилівська", "Панда", "Вербівська", "Абсолют", "Вінна", "Тиврівська", "Барчанка", "Тульчинська", "Яружанка", "Ямпільська" та багато інших менш відомих.
До гідрокарбонатно-сульфатних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,4 до 1,0 г/дм відносяться "Гайсинська" і "Ладижинська". До гідрокарбонатно-хлоридних складного катіонного складу з мінералізацією від 0,5 до 1,0 г/дм3 належать "Подільська" і "Уланівська". До гідрокарбонатно-сульфатних - вода "Поділля" з мінералізацією 0,5-1,0 г/дм.
Серед столових вод, що не використовуються або використовуються в незначних обсягах, в плані організації розливу найбільш перспективними є потужні джерела вод: "Княжної", "Шумилівської", "Шипіт" та інших; води з багатьох свердловин, в тому числі розташованих поблизу м.Вінниці - "Стрижавчанка", "Вороновицька", "Лебедине озеро", "Калинівська", "Гейденська".
Таблиця 4. Родовища мінеральних столових вод з розвіданими та попередньо оціненими запасами.
| Родовища, ділянки | Назва вод | Запаси м3 /добу | Ким експлуатується | На підставі чого експлуатується | |
Розвідані по кат. А+ В+Сч | Оцінені по кат.С2 | ||||
|
Регіна: --> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <-- К-во Просмотров: 231
Бесплатно скачать Реферат: Видобуток підземних вод
| |||||