Реферат: Відомості, які обов’язково повинні віднайти відображення в договорі на проведення аудиту

г) уровень ответственности, необходимый для оказания данных услуг.

9.3. Обычно оплата за оказание профессиональных услуг исчисляется на основе соответствующих почасовых или дневных расценок для каждого лица, занятого оказанием профессиональных услуг. Эти расценки должны основываться на принципе, согласно которому организация работы, деятельность и услуги, оказываемые аудитором клиенту, правильно спланированы, контролирую тся и управляются должным образом. При этом необходимо принимать во внимание положения параграфа 9.2. Для каждого аудитора необходимо определить соответствующие расценки.

9.4. Аудитор не должен указывать, что в настоящий момент или в будущем определенные профессиональные услуги будут оказываться либо за установленную (фиксированную) оплату, примерную оплату или оплату в определенных пределах, если в настоящий момент есть вероятность существенного возрастания этой оплаты, и будущему клиенту об этом неизвестно.

9.5. При оказании клиенту профессиональных услуг может быть необходимо и целесообразно договориться о стоимости услуг заранее.

В таком случае аудитор должен рассчитать оплату, принимая во внимание положения параграфов 9.2 - 9.4.

9.6. Не будет считаться неправильным, если аудитор соглашается на меньшую оплату по сравнению с той, которая была назначена предшествующему аудитору за аналогичные услуги при условии, что при начислении оплаты принимались во внимание положения параграфов 9.2 - 9.4.

9.7. Как определено в параграфе 8.8: «Профессиональные услуги не должны предлагаться или предоставляться клиенту по соглашению, согласно которому оплата будет выплачена только в случае достижения какого-либо определенного результата или когда оплата зависит от непредвиденных обстоятельств, связанных с достигнутым результатом.

Комментарий.

Оплата не считается зависимой от непредвиденных обстоятельств, если она назначена судом или в соответствии с законом какими-либо другими органами государственной власти.

Оплата, установленная на основании процентной ставки или на иной аналогичной основе, за исключением тех случаев, когда она разрешена законом, в качестве общепринятой практики дня определенных услуг профессионального характера, считается зависимой от непредвиденных обстоятельств.

9.8. Предшествующие параграфы касаются оплаты согласно договора. Переменные издержки лю бого вида, особенно командировочные расходы, относящиеся непосредственно к оказанию профессиональных услуг определенному клиенту, обычно относятся на счет клиента в дополнение к оплате за услуги профессионального характера.

9.9. Прежде чем нанять аудитора, в интересах клиента и самого аудитора необходимо четко определить порядок, желательно в письменном виде, в соответствии с которым производится расчет оплаты и выписка счетов во избежание любых недоразумений (порядок урегулирования договорных отношений) .

Комиссионные вознаграждения

9.10. Оплата или получение комиссионных вознаграждений аудитором может нарушить его объективность и независимость. Аудитор не должен платить кому-либо комиссионные за привлечение клиента, а также сам не должен получать комиссионные за направление клиента третьей стороне. Аудитор не должен получать какие-либо комиссионные за передачу клиенту продукции или услуг других лиц.

9.11. Оплата и получение вознаграждений между аудиторами за посредничество, когда не оказывались никакие услуги профессионального характера, расцениваются как комиссионные в соответствии с параграфом 9.10.

9.12. Аудитор может подписать соглашение о приобретении одной части или всей фирмы, что потребует выплат отдельным лицам, ранее занятым в аудиторской фирме, либо выплат их наследникам. Такие выплаты не считаются комиссионными, в соответствии с параграфом 9.10.

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов’язання це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

В широкому розумінні зобов'язання виникають як управлінський правовий акт замовлення або державний контракт. У вузькому значенні - із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав, що не суперечать закону; за результатами конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу.

Юридичним джерелом договірних господарських зобов'язань є господарський договір. Цивільний кодекс (ЦК) України називає господарський договір однією з найпоширеніших підстав виникнення зобов'язань. Договір є юридичним фактом (рис. 5.1).

Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора, - боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом зобов'язального права виступає дія.

В бухгалтерському обліку поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві:

♦ зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;

♦ поняття зобов’язання в праві та бухгалтерському обліку мають різний зміст;

♦ договір - тільки юридичний факт, тому в бухгалтерському обліку відображаються договірні зобов'язання в момент їх виконання, а не виникнення.

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже, зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином, у зв'язку з придбанням товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Обліковуються не всі господарські зобов'язання, а лише ті, що випливають з виконання укладених підприємством договорів чи здійснення дій, з якими фінансове право пов'язує виникнення зобов'язань із внесення платежів до бюджету та відповідних позабюджетних органів.

Зобов'язання характеризуються: