Реферат: Військово-патріотичне виховання особового складу підрозділу

Виховання захисників Української держави має бути в своїй основі національним і відповідати вимогам її Конституції, законів.

Головною метою виховання військовослужбовця повинно стати формування його як громадянина, патріота своєї держави, який на основі набуття соціального, військового досвіду, фізичного удосконалення, успадкування духовних над­бань українського народу, досягне достатнього рівня розвитку політич­ної, військової, правової, моральної, Трудової, художньо-естетичної куль­тури, здатний відстояти національні інтереси України. .

Пріоритетними напрямками системи виховання військовослужбовців мають стати:

· формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання всіма силами забезпечувати розквіт держави, готовності зі зброєю в руках захищати її суверенітет і незалежність;

· забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, до жінок, до дітей, до героїчного минулого рідного народу. До історії України;

· формування почуття патріотизму, поваги до Збройних Сил України, ветеранів визвольної боротьбі, любові до бойової техніки та зброї, гор­дості за досягнення національної військової науки; - прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну та народів інших держав;

· формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою й українською військовою термінологією;

· виховання поваги, до Конституції, законодавства, статутів Збройних Сил, державної та військової символіки України;

· пошук шляхів для розвитку індивідуальних здібностей, талантів військо­вослужбовців і забезпечення необхідних умов для самореалізації особис­тості;

· забезпечення повноцінного фізичного виховання та розвитку молоді, охорони та зміцнення її здоров'я:

· формування у юнаків готовності до безконфліктного, толерантного спілкування з іншими в більш екстремальних умовах військової служби. виключення випадків нестатутних взаємостосунків;

· подальше поглиблення розвитку таких загальнолюдських якостей як патріотизму, відповідальності, справедливості, правдивості, колективізму, доброти та інших доброчинностей;

Шляхами вдосконалення процесу виховання військовослужбовців маїють стати:

· реформування спрямованості і змісту виховання, відповідно до ви­мог Конституції, Воєнної доктрини України, наповнення його національним змістом;

· впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів вихован­ня, які б відповідали подальшому всебічному розвиткові особистості юнака, враховували б історичний досвід, військового виховання молоді України;

· координація зусиль військових органів з державними і громадськи­ми інституціями у справі виховання особистості патріота нашої держави;

· розробка та впровадження у навчально-виховної процес результатів на­уково-філософських, психолого-педагогічних Досліджень з проблем ви­ховання військовослужбовців;

· встановлення тісного зв'язку з трудовими, навчальними колективами, сім'ями, з яких були призвані на службу в армію юнаки;

· розробка чітких державних стандартів, критеріїв вихованості військо­вослужбовців Збройних Сил України;

· докорінні зміни у підготовці та перепідготовці військових кадрів, які відповідають за виховну роботу з молоддю;

· розвиток в умовах армії та флоту різноманітних громадських мо­лодіжних об'єднань, клубів за інтересами, вподобаннями, з метою всебічного розвитку особистості; :

· широке використання у навчально-виховному процесі позитивних над­бань української національної культури та культур інших народів.

2.2. ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Виховання військовослужбовців Збройних Сил України повинно проходити в кон­тексті загальною розвитку особистості, у процесі засвоєння ними суспільного досвіду. Цілеспрямований виховний вплив, що має на меті фор­мування справжнього захисника держави, досягає найбільшого ефекту за умови дотримання відповідних методологічних принципів. Вони дають можливість логічно пов'язати вікові, педагогічні, соціаль­но-психологічні аспекти розвитку особистості у процесі виховання в єдину психолого-педагогічну лінію.

Запропоновані принципи розвитку готовності особистості до служби в ЗСУ не суперечать, а значно доповнюють., розширюють тлумачення таких вже усталених базових принципів психології, як принципу єдності свідомості і діяльності, детермінізму, розвитку системності, інших.

Такими принципами є:

- Принцип національної спрямованості та врахування суспільно-історичного досвіду України в підготовці молоді до захисту держави;

- Гуманізація процесу виховання;

- Розгляд виховного про­цесу як системної діяльності;

- Неперервність виховання особистості у військовому навчально-виховному процесі;