Реферат: Виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов

Установлено, що термін “естетичний смак” уведений у науковий обіг Б. Грасіаном-і-Моралесом у ХVII ст. Одним з перших на виховне наповнення поняття “естетичного смаку” звернув увагу видатний французький діяч Просвітництва Ж.-Ж. Руссо. Цілеспрямовані дослідження проблеми виховання естетичного смаку особистості почали вестися з 20-х рр . ХХ ст. Серед вітчизняних досліджень естетичного смаку в контексті його педагогічного визначення найпомітнішими є праці К. Ушинського, А. Макаренка. Сучасний підхід до розуміння естетичного смаку полягає у тому, що він відображає не лише мистецьку сферу діяльності, а є одним з центральних складників соціально-культурного світу особистості.

З’ясовано, що естетичний смак є комплексним інтегративним складником естетичної свідомості. Виховання естетичного смаку триває все життя і чинить зворотній вплив на естетичну свідомість людини, збагачує її. Отже, під вихованням естетичного смаку розуміємо процес тривалого, систематичного, цілеспрямованого розвитку всіх категорій естетичної свідомості, який буде сприяти естетичному зростанню особистості в навчально-виховному процесі.

Процес навчання іноземній мові має, окрім практичної, ще й виховну, освітню і розвивальну мету. Естетичне виховання засобами іноземної мови є невід’ємною частиною оволодіння мовою та культурою країни, мова якої вивчається. Розвинений естетичний смак, як зовнішній прояв естетичної культури особистості є результатом проведення цілеспрямованої роботи з його виховання. Самостійна робота та інтерактивні методи навчання студентів є провідними в навчально-виховному процесі вищої школи на сьогодні. Вони сприятимуть ефективному оволодінню іноземною мовою, тому мають неабиякий потенціал для виховання естетичного смаку.

Проаналізовано основні визначення терміна “естетичний смак”, сформовані провідними філософами, культурологами, соціологами, педагогами, психологами останнього часу, та зроблено висновок про те, що в контексті педагогічного процесу ми розуміємо естетичний смак як складну категорію, яка містить у собі елементи естетичного ідеалу, естетичного почуття та естетичного судження, та є сполучною ланкою, що поєднує соціальний світ, природу та людину. Визначено педагогічні умови виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов” визначено мету, завдання та загальну методику педагогічного експерименту, розглянуто умови виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов за експериментальною технологією та проаналізовано результати експериментального дослідження.

Експериментальна апробація педагогічних умов виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов здійснювалася нами в 2002–2007 рр. на базі Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Також до експериментальної роботи залучені студенти та курсанти Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та Запорізького національного університету.

Теоретико-методологічною основою дослідження педагогічних умов ефективності виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України є положення про те, що іноземна мова як навчальна дисципліна (на прикладі викладання англійської та французької мов) має значні виховні можливості. Великий естетичний потенціал соціокультурного компонента навчальної дисципліни “Іноземна мова” сприяє залученню до навчально-виховного процесу когнітивної (інтелектуальної), пізнавальної, емоційно-чуттєвої сфер особистості.

Під час проведення експериментальної апробації нами застосовано однофакторний статистичний педагогічний експеримент, відповідно до логіки проведення якого експериментально-дослідна робота містила чотири етапи: констатувальний, формувальний, контрольний та етап узагальнення отриманих результатів.

У ході дослідницько-експериментальної роботи визначено критерії вихованості естетичного смаку особистості. В основу групування критеріїв вимірювання покладено елементи естетичної свідомості, наявні в естетичному смаку особистості, а саме: рівень розвиненості естетичного судження, естетичного почуття та естетичного ідеалу.

Визначено, що критеріями, які обумовлюються рівнем розвинутості естетичного судження, виступають наявність естетичних знань, їх глибина, міцність, дієвість; широта кругозору; здібність до аналізу та засвоєння інформації.

Критеріями, що обумовлюються естетичним почуттям, є широта смакової палітри в мистецькій сфері (при цьому малось на увазі, по-перше, наскільки широкою є сфера естетичних цінностей, доступних смаковій оцінці, і, по-друге, наскільки здатна людина емоційно осягнути цінності різних епох, національних культур, а також створених у різних видах і жанрах мистецтва); характер та рівень емоційної реакції на твори мистецтва та явища дійсності; толерантність смакових оцінок; адекватність естетичної реакції на витвори мистецтва та об’єкти дійсності; ступінь емоційного задоволення від освоєння об’єкта.

Критерії, що обумовлені естетичним ідеалом, включають у себе вміння розрізняти естетичні якості предметів і явищ, диференціювати їх утилітарні та художні якості у співвідношенні з власним естетичним ідеалом та естетичними канонами суспільства; виразність та образність мовних засобів, самостійність і оригінальність асоціацій і метафор, наявність чи відсутність мовних штампів; відчуття композиційної побудови творчої роботи; наслідування еталонів естетичної поведінки, оформлення, дизайну, манер тощо; наявність асоціативного мислення як активного елементу естетично повноцінного сприйняття дійсності.

На констатувальному етапі експериментально-дослідницької роботи проводилася педагогічна діагностика вихідного рівня розвиненості естетичного смаку учасників експерименту. Отримані дані свідчили про недостатній рівень естетичних знань та вихованості естетичного смаку студентів. Зроблено висновок про доцільність виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов.

Формувальний етап експерименту проводився протягом чотирьох навчальних років (вісім семестрів), у 2002–2006 рр. До дослідницько-експериментальної роботи залучено 55 студентів у 2002/2003 н.р., у 2003/2004 — 52 студенти, у 2004/2005 — 53 студенти та 48 студентів у 2005/2006 н.р. Студенти були поділені на шістнадцять академічних груп, дванадцять з яких вважалися експериментальними, а чотири — контрольними.

Головною цільовою установкою для експериментальних груп на формувальному етапі дослідницько-експериментальної роботи було обов’язкове дотримання виявлених педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов. У контрольних групах навчально-виховний процес здійснювався у звичайному режимі, без цільової спрямованості на виховання естетичного смаку.

Провідним завданням формувального етапу педагогічного експерименту визначено розробку та впровадження в навчально-виховний процес на І–ІІ курсах Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ спеціально створених педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов.

Під час проведення формувального етапу експерименту здійснювалося анкетування студентів першого та другого курсів з метою виявлення загального рівня їхньої естетичної підготовки, вихованості естетичного смаку, ефективності впровадження в навчально-виховний процес педагогічних умов виховання естетичного смаку в студентів засобами іноземних мов.

Розробка та реалізація педагогічних умов виховання естетичного смаку студентів засобами іноземних мов відбувалася у три взаємопов’язані етапи. На першому — визначено теоретичні засади процесу виховання естетичного смаку засобами іноземних мов. Другий етап являв собою педагогічне проектування, результатом якого стала розробка методів та оригінального текстового матеріалу іноземною мовою естетично спрямованого змісту, використання якого було необхідним для реалізації педагогічних умов виховання естетичного смаку. На третьому етапі відбувалася безпосередня реалізація педагогічних умов виховання естетичного смаку засобами іноземних мов, варіативність педагогічного конструювання забезпечувалась застосуванням у різних групах певних підходів до викладення інформації, з опорою на різні методи навчання. Усі експериментальні групи були поділені на такі, у яких навчально-виховний процес спрямовувався на аудиторну, позааудиторну роботу, та на такі, де ці види роботи комбінувалися. На третьому етапі відбувалось уточнення визначених на попередніх етапах методів, які впроваджувались в освітній процес.

У процесі виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов ми інтенсивно застосовували естетично спрямований навчальний матеріал як інформацію, представлену письмово, в аудіо чи візуальному вигляді, і має яскраво виражене естетичне наповнення за змістом (містить відомості про мистецтво, будь-які прояви краси у житті), за формою (поезія, живопис, музика, скульптура, фотографія тощо) та спонукає особистість до прояву естетичного почуття, впливає на формування естетичного ідеалу та розвиток естетичного судження, тобто виховує в неї естетичний смак.

У процесі впровадження педагогічних умов виховання естетичного смаку нами широко застосовувалися різні методи інтерактивного навчання, найбільш ефективними з яких були “Очікування”, “Мікрофон”, “Навчаючи — вчуся”, “Займи позицію”. Проводилися ділові ігри іноземною мовою, які, крім мовного та естетичного наповнення, мали фахове спрямування. Ділові ігри відбувалися у формі занять-екскурсій, судового засідання, проведення допитів тощо. Велике естетичне навантаження мала позааудиторна робота студентів, яка містила підготовку до проведення ділових ігор, самостійний добір матеріалу естетичного спрямування, підготовку та проведення концертів, участь у художній самодіяльності.

Серед видів роботи з естетично спрямованим навчальним матеріалом найбільшу дієвість показали художні переклади текстів іноземною мовою (віршів та прози), завдання на оцінку композиційної завершеності запропонованих текстів (придумати початок або продовження історії; заповнити прогалини в тексті; скласти портрет людини з висловів тексту; дати оцінку тексту за змістом, за формою викладення; розповісти текст від різних осіб або мовою, характерною для різних епох) тощо.

На контрольному етапі експерименту виявлено динаміку змін у показниках рівня вихованості естетичного смаку в експериментальних та контрольних групах.

У групах, де провідною формою роботи була позааудиторна, високий рівень вихованості естетичного смаку наприкінці експерименту показали 33% респондентів, середній — 61%, низький — 6%.

У групах з провідною аудиторною формою роботи, високий рівень вихованості естетичного смаку виявлений у 26% респондентів, середній — у 67%, низький — у 7%.

У групах, де сполучалися аудиторний та позааудиторний види роботи, на контрольному етапі дослідницького експерименту 43% респондентів мали високий рівень вихованості естетичного смаку, 55% — середній, 2% — низький рівень.

У контрольних групах при проведенні підсумкового зрізу виявлення вихованості естетичного смаку студентів також зафіксовані певні позитивні зрушення. Наприкінці експерименту високий рівень вихованості естетичного смаку показали 15% респондентів, середній — 63%, низький — 22% студентів контрольних груп.

У цілому в експериментальних групах, де провідною формою роботи була позааудиторна, збільшилася кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку майже удвічі — з 16 до 33%, з середнім — від 53 до 61%, а кількість респондентів з низьким рівнем вихованості естетичного смаку знизилась від 31 до 6%.

У групах з провідною аудиторною формою роботи кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилась від 12 до 26%, показники середнього рівня вихованості естетичного смаку майже не змінились — їхній прогрес склав від 64 до 67%, низького рівня — знизились від 24 до 7%. Відносна стабільність результатів вимірювання, отриманих на констатувальному та контрольному етапах експерименту, у випадку із середнім рівнем пояснюється тим, що значна кількість респондентів, які на контрольному етапі дослідницької роботи показували середній рівень вихованості естетичного смаку, розвинули його до високого рівня, а показники середнього поповнилися за рахунок вдосконалення естетичного смаку студентів, які раніше мали низький рівень вихованості.

У групах, де сполучалися аудиторний та позааудиторний види роботи, кількість респондентів з високим рівнем вихованості естетичного смаку збільшилась більше, ніж удвічі — з 19 до 43%, з середнім — змінилась від 65 до 55%, з низьким — знизилась від 16% до 2%. Така динаміка розвитку є дуже цікавою. Не зважаючи на те, що в показниках середнього рівня вихованості естетичного смаку наприкінці експерименту ми отримали зменшення відсотка кількості студентів, естетичний смак яких відповідає цьому рівню, результати саме групи, де провідною формою роботи була комбінована, є найкращими. Саме в групах, де ми поєднували різні форми роботи, протягом чотирьох років експерименту студенти досягали найкращих результатів у розвитку мовленнєвих навичок та вихованості естетичного смаку. Більший, ніж у групах з аудиторною та позааудиторною провідною формою роботи, відсоток студентів удосконалив свій естетичний смак з середнього до високого рівня вихованості.