Реферат: Виховання навиків педалізації в процесі навчання гри на фортепіано в ДМШ

В цих прикладах перший варіант доступний таким учням, які майже зовсім не мають практичних навичок педалізації, не зможуть швидко засвоїти потрібні прийоми. Другий варіант може виконати учень середніх здібностей. Третій варіант найбільш цікавий, але складний. Виконати п’єси з такою педалізацією зможуть тільки дуже здібні і музикальні учні.

Співвідношення звуку і педалі! Це вже художня проблема. Знову і знову увагу учня треба привертати до виразності п’єси, до створення художнього образу. Одне із завдань педагога заключається в тому, щоб розвинути в учня вміння слухати і шукати. Пояснення помилок дасть учневі змогу самому розібратись в невдачах, шукати і знаходити гармонічно мелодичної лінії, її виразність. Якщо намічена педаль складна для учня, то труднощі педалізації відвертають його увагу від музики і слід показати йому педаль саму просту і доступну. Педагог повинен передбачити можливості просування кожного учня, враховуючи індивідуальні здібності у всьому комплексі його розвитку, в тому числі і в умінні педалізувати.

В деяких, навіть легких п’єсах роль педалі в створенні художнього образу така велика, що без педалі вони просто не звучать.

М.Осокін . Колискова

Всі 8 тактів цієї п’єси виконуються на одній педалі. Високий регістр і широке роз положення звуків не допускають педальне “засмічення”. Звук “ре”, що безперервно повторюється, забарвлює своїми обертонами весь діапазон верхньої половини клавіатури. Це ніби передзвін “годинника з музикою”, що нагадує – “час спати”.

М.Любарський. Вечір

В цій п’єсі забарвлює і мелодію і гармонію, відтіняє плавний “колисковий” ритм і створює легато подвійних нот. Педаль тут протягом всієї п’єси являється самостійним і значним виразовим засобом. Без педалі ця п’єса не звучить.

Р.Глієр. В полях

Поезія п’єси – в змінах звукового колориту, що вимагає різних прийомів педалізації: то педалізується мелодична фраза, то хвиля звуків, що створюють гармонію. При цьому виникають різні барви – то далекі і прозорі, то близькі і густі. На початку цієї п’єси можна натиснути педаль перед звуковидобуттям, щоб перший акорд прозвучав вже при піднятих демпферах. В цьому випадку “піано” прозвучить м’ягко і жоден звук акорда не пропаде.

Тяжким моментом для уснів є педалізація таких побудов, де мелодія у верхньому голосі повинна звучати легато, а в супроводі віддалений бас, основа гармонії береться форшлагом.

І.Беркович. Варіації ре-мінор

Заключна фраза варіацій повинна прозвучати “підсумково”, прощально, дуже сумно, густо гармонічно, широко і розспівано в мелодії і цільно по формі, якби “на одному диханні”.

Корисно повчити цю фразу з педаллю, виконуючи партію правої руки тільки з басами. Тут багато залежить від ступені насиченості. Звучання в басі і мелодії, від виразовості фразування, великого дихання в “співі” мелодії і вміння передавати ваготіння від слабої долі до сильної в момент ритмічної відтяжки при взятті форшлагу.

Ліва педаль

Лівою педаллю в перші роки навчання краще взагалі не користуватись, щоб не штовхнути учня на легкий шлях досягнення “піано” за допомогою лівої педалі. Техніка педалізації лівою педаллю дуже проста, треба тільки привчити учня натискати педаль перед звуковидобуттям. Натиск лівої педалі позначається терміном “unacorda”, а зняття лівої педалі позначається терміном “trecorde”.

В старших класах можна спеціально зайнятися лівою педаллю. Найкраще це зробити на творах клавесиністів, пояснивши в загальних рисах будову клавесину, наявність двох клавіатур даючих різне звучання та ефекти клавесинних регістрів.

Застосування півпедалі та поступового зняття педалі.

В репертуарі ДМШ зустрічаються і такі твори, які вимагають застосування вже більш тонких прийомів педалізації: пів педалі, поступового зняття педалі.

Дія пів педалі обґрунтована тим, що басові звуки затихають повільніше, ніж високі. Тому при виконанні фігурацій, що ідуть знизу вверх, після появи не акордових звуків, потрібно зробити невеликий рух ногою – трошки підняти, а потім знову натиснути педаль. Так з’являється можливість зберегти звучання басу і приглушити гармонічно чужі звуки. Рух ноги повинен бути швидким і дуже незначним.

Для “прочищення” звучання можна використовувати прийом поступового зняття педалі. (П.Чайковський. Солодка мрія. – Третій варіант). Ці прийоми вимагають застосування підготовчих вправ.

Педаль в поліфонічних творах

Мистецтво гнучкого нюансування гучності звуку, без якого сьогодні не можна уявити собі виконання поліфонічної музики, стало специфічною особливістю інтерпретації музики І.С.Баха на фортепіано. Ще своєріднішу сферу фортепіанної інтерпретації складає педалізація, яка сьогодні вже стала невід’ємним елементом бамівської музики. Сухий звук без педального фортепіано дуже поступається в порівнянні з дзвінким, багатим обертонами клавесин ним та незатихаючим, тривалим органним звуком. Тому педалізація потрібна піаністові для компенсації втрат у багатстві і різноманітності тембру.

Різні жанри творів І.С.Баха й варіанти трактування клавірної фактури – поліфонічної чи фігураційної – допускають різні способи педалізації. Але у всіх випадках слуховий контроль не повинен допустити “замазування” лінеарного розгортання, важливого для Баха навіть в гармонічних фігураціях. Для цього служать часті контрольовані слухом підміни педалі і варіювання глибини натиску лапки. У фугах педаль стає не замінимою при труднощах голосоведіння, короткі педальні натиски можуть зробити більш випуклим ритмічний рисунок чи артикуляційний штрих. Саме артикуляційна насиченість музики Баха вимагає від піаніста точного вибору прийомів педалізації.

На ранніх етапах навчання більшість поліфонічних творів в ДМШ виконуються без педалі. Цим досягається важлива педагогічна ціль – ясне прослуховування учнем двох-трьох відносно самостійних мелодичних ліній одночасно. В п’єсах, де поліфонія наближається до хорального типу (класичні сарабанди), або в поліфонічних творах російських авторів застосування педалі потрібно там, де вона необхідна – для досягнення легато, для потрібного звукового забарвлення.

І.С.Бах. Трьохголосна інвенція мі-мінор

Короткий легкий натиск педалі допоможе при виконанні легато, але педаль тут повинна бути “непомітною”, грає роль зв’язуючого засобу, а не створює обертонних колористичних звучань.

В обробках органних поліфонічних творів педальне забарвлення дуже різноманітне: від легкого зв’язуючого до глибокого, гармонічно густого, що викликає велику кількість обертонів і сприяє імітації органного звучання.

Бах-Кабалевський. Маленька органна прелюдія і фуга ре-мінор

Педалізація етюдів.

Педалізація етюдів вимагає такого ж підходу, що і педалізація поліфонічних творів. На етюдах виробляються різні види пальцевої білості, киснева, репетиційна техніка. Добиватися моторної чіткості і точності звуковидобуття необхідно без педалі.

В репертуарі ДМШ застосовують різні типи етюдів: строго класичні – етюди К.Черні, з відтінком романтизму – А.Лешгорна, романтичні (етюди Геллера, Аренського), етюди-п’єси (прелюдії Майкпара). Етюди Черні, як правило, граються без педалі.

Тип етюду оприділює можливість і необхідність застосування педалі. Деякі акордові етюди безумовно вимагають застосування педалі, так як крайні регістри об’єднуються в густому звучанні гармоній, педаль допомагає фразуванню і створенню легато.

Ст. Геллер. Етюд №15.

Залежність педалізації від сталевих особливостей твору.

Звуковий колорит і фортепіанна фактура творів різних стилів дуже відмінна. Навіть для вираження відносно подібних ідей і почуттів композитори-класики і композитори-романтики користуються різними музичними засобами. завжди треба пам’ятати, що застосування педалі завжди залежить від сталевих особливостей твору, від змісту і характеру музики. Граючи музику французьких клавесиністів, Й.С.Баха, Гайдна, Моцарта, треба педалізувати скупо, пам’ятати про необхідність зберегти точність голосування, ясність і чіткість фактури і гостроту звучання, прозорість фактури. Не слід залишати педальне звучання під час пауз, продовжувати бас. Не можна розложені акордові фігурації в акомпанименті грати з такою педаллю, яка зіллє послідовність гармонічних звуків у загальний фон.

Граючи Моцарта слід педалізувати досить активно, часто міняючи педаль. Вона повинна використовуватись для забарвлення звуку чи покращення співучості мелодії і для ритмічних та інтонаційних акцентів і як засіб об’єднання гармоній. Проте у всіх випадках треба дотримуватись вірності класичному ідеалові ясного, розбірливого звучання.

Застосування педалі в музиці Бетховена багата і різноманітна. Завдяки контрастності образів бетховенських творів виникає необхідність в яскравих звукових красках і характеристиках, в оркестрових звучностях, Бетховен – один з перших піаністів, що послідовно і багато використовував педаль. Аналізуючи позначення в текстах Бетховена можна виділити найхарактерніші для нього функції педалі. В першу чергу слід назвати традиційну для 18 ст. регістрову педаль, яка спрямована на створення звукового контрасту. Бетховен знаходить педальні прийоми, що стануть нормою тільки для композиторів наступного покоління. Це пов’язуюча педаль у тих місцях, де треба поєднати кінець одного розділу з початком наступного. Головне для таких епізодів – подолання тактових рисок.

Іноді педаль продовжує звучання басів там, де їх не можна витримати руками. Цей прийом стане найважливішим у Шопена.

Зустрічається також педаль на довгих арпеджіо, що охоплює великий діапазон клавіатури.