Реферат: Виконання прихованої проводки плоскими дротами
Застосовують також ручний електроперфоратор ударно-обертальної дії ИЭ-4713.Вибірку борозен у гіпсолітових перегородках і цегельних стінах для прокладки проводів при схованій електропроводці виконують механізмом МВБ-2МУ, що дозволяють заготовляти борозни шириною 8 мм і глибиною 20 мм. Приводом у механізмі служить електросвердлувальна машина ИЭ-1022А, від якої обертовий рух передається на фрезу через спеціальний понижувальний редуктор, а робітником інструментом - дискова фреза 3 з 24 зубами, оснащеними твердосплавними пластинками (сплав ВКВ) Механізм має закритий робочий кожух 4 з пилозбірником 5, дві робочі ручки 1 і ролики 2 для зручності переміщення по робочій поверхні Вибірку борозен в оштукатурених поверхнях, гіпсолітових і цегельних стінах виконують насадками-борозноделами, що випускаються до свердлильної машини ИЭ1032), за допомогою яких заготовляють борозни тих же розмірів.
Діропробивні роботи виконують пневматичним рубільним молотком 6, що підключається до компресора або до пневмосистеми через фільтр вологовідділювач 1, регулятор тиску 2, манометр 3, оливо розпилювач 4 та вентиль 5.
Пробивання отворів пневматичним рубильним молотком
Пробивання отворів в багатопустотних залізобетонних панелях
Отвори в багатопустотних залізобетонних панелях перекриттів при електромонтажних роботах виконують піротехнічним ударним стовпчиком КК-6В1. Стовпчик дозволяє протягом 1 год. пробивати 35-40 отворів 0 20-40 мм у панелях з бетону марки 200, 300 товщиною до 50 мм і комплектується запасними деталями й обладнаннями. У стовбурі 2 стовпчика (І) розміщений пробійник 3. У патронник стовбура встановлюють патрон 4. Стовбур з'єднується на різьбленні або іншим способом з корпусом 5, у якім змонтований ударно-спусковеий механізм. Під впливом пружини ударник 6 наколює капсуль патрона, відбувається вибух, і пробійник спрямовується вперед, пробиваючи отвір у багатопустотній плиті.
Робочий інструмент для пробивних робіт
Пробивні роботи виконують інструментом твердосплавними робочими кромками: циліндричними (І) і спіральними (II) свердлами, коронками (ІІІ) для свердління гнізд із набором комплектуючих деталей, шлямбурами (IV) для електросвердлильної машини, буриками (V) пробійниками (VI) до електро- і пневмомолотків, робочі органі, що бурять, інструмента 0,20 мм і більш випускають трубчастої форми з вирізами в бічних стінках. Найбільш тверді, ізносо- і теплостійкі - металокерамічні тверді сплави ВК, які складаються із зерен карбіду вольфраму, зцементованих металевим кобальтом. Цифри, що коштують після букв у позначенні сплавів, показують процентний вміст кобальту в них (наприклад, ВК9 містить 9% кобальту й 91% карбіду вольфраму). ЗІ збільшенням змісту кобальту в сплаві міцність і опір його динамічним навантаженням збільшуються, але знижуються твердість і особливо зносостійкість. Тому для свердління (при відсутності ударів) застосовують низко кобальтові пластинки зі сплаву ВК2 або ВК6 високої твердості й зносостійкості, але трохи зниженої стійкості до динамічних навантажень. Для пробивних робіт використовують пластинки зі сплаву ВК9 або ВК15, стійкі до динамічних навантажень. Продуктивність і економічність пробивних робіт значно збільшується при використанні інструмента із твердосплавними пластинками, якщо правильно обрані не тільки марка, але й кут заточення пластинок, форма робочого інструмента, потужність приводу, частота обертання при свердлінні, частота й енергія ударів при пробиванні
2.4 Монтаж прихованих електропроводок плоскими дротами
Ділянка електропроводки, виконана плоскими дротами, прокладеними під шаром мокрої штукатурки
Плоскі дроти АППВС і АПН прокладають: у борознах з подальшим закладенням штукатурним розчином (/), безпосередньо під шаром мокрої штукатурки без борозен (//) або під сухою штукатуркою (///). При прокладці в борознах тих, що не згорають дроти кріплять через певні проміжки «проморожуванням» алебастровим розчином і заштукатурюють при обробних роботах
Прокладка дротів по поверхнях, що згорають
Плоскі дроти прокладають по поверхнях, що згорають, лише після попереднього нанесення на них шаруючи штукатурки і підкладки листового азбесту (/) завтовшки до 3 мм або намету штукатурки (//). При цьому азбест і намет повинні виступати з кожного боку дроту на відстані не менше 10 мм.
При прокладці плоских дротів в борознах під мокрою або сухою штукатуркою використовують порожнечі перекриттів / або інших будівельних конструкцій. Електропроводку вмонтовують декількома способами. Наприклад, сполучають плоскі дроти, прокладені в борозні 2 гіпсолітових перегородки 3, з дротами, замоноліченими в стикову панель 4 або прокладеними в каналах (вузол I) і далі з дротами, прокладеними в порожнечах перекриттів (вузол
Виконання поворотів дротів
При виконанні поворотів дротів розрізають підставу між ними на відстані 38 мм і відводять одну жилу всередину кута (/) або згинають (//). Дріт в місцях повороту закріплюють «проморожуванням» алебастровим розчином або іншим способом
При прихованій прокладці з'єднання дротів виконують в сталевих відгалужувальних коробках У197УХЛЗ 070 мм (/) або У198УХЛЗ більшого діаметру (//), при цьому коробки закривають пластмасовими кришками. Для установки коробки заготовляють гніздо, в яке її вмазують (///) (отвори металевих коробок, через які вводять дроти, повинні мати втулки з ізолюючих матеріалів). Після виконання з'єднання одним із способів укладають дроти в коробку так, щоб заізольовані з'єднання не стосувалися один одного (IV), а коробку закривають кришкою.
Для прихованої електропроводки застосовують також пластмасові коробки У191УХЛ2-У195УХЛ2 (V), призначені і для відкритої прокладки дротів перетином до 4 мм2. У сухих приміщеннях як відгалужувальні коробки допускається використовувати гнізда (ніші) і порожнечі перекриттів. При цьому стінки гнізд мають бути гладкими і закриватися кришками КОН-1-04.
ІІІ. З'єднання, відгалуження та окінцювання струмопровідних жил проводів
Надійна робота електроустановок залежить від якості виконання з’єднань, відгалужень, окінцювання та приєднання проводі. З’єднання, відгалуження, окінцювання та приєднання повинні бути механічно міцними, мати малий електричний опір і залишатися справними за умов нагрівань і охолоджень, що часто виникають внаслідок різких змін струмових навантажень у мережі. Ці вимоги забезпечуються чітким дотриманням технології монтажу, а також правильним вибором застосовуваних з'єднувальних деталей та робочого інструменту.
Основними способами з'єднування і окінцювання алюмінієвих та мідних струмопровідних жил проводів і кабелів є опресовування і зварювання — електричне, газове або термітне. В деяких випадках застосовують і паяння струмопровідних жил проводів і кабелів, яке хоча й створює надійне з'єднання, проте вимагає більших витрат часу і припою, що дорого коштує. Вибір способу окінцювання, з'єднування і відгалуження залежить в основному від матеріалу проводів (алюміній або мідь), оскільки фізичні властивості алюмінію суттєво відрізняються від фізичних властивостей міді.
Останнім часом більшість електропроводок виконують проводами з алюмінієвими жилами. Це пояснюється тим, що алюміній менш дефіцитний, проводи і кабелі з алюмінієвими жилами дешевші від мідних і мають меншу масу. Разом з тим алюміній має деякі фізико-механічні властивості, які потребують дотримання особливих умов під час з'єднування алюмінієвих проводів між собою або з мідними проводами і контактами.
Однією з негативних властивостей алюмінію є швидке окислення при сполученні з повітрям і утворення на його поверхні тугоплавкої (з температурою плавлення близько 2000 °С) плівки оксиду, який погано проводить електричний струм і тому перешкоджає створенню щільного контакту. Крім того, під час контакту алюміній—мідь утворюється «гальванічна пара», внаслідок чого алюміній, зазнаючи електрокорозії, руйнується, що призводить до поступового погіршення з'єднання. Для запобігання погіршенню і руйнуванню контактних з'єднань алюміній захищають від окислення, змащуючи з'єднання в процесі монтажу кварцовазеліновою або цинковазеліновою пастою, а також вкриваючи готові з'єднання лаками (асфальтовим, гліфталевим, полівінілхлоридним).
Наявні в пласті тверді часточки руйнують плівки оксидів, що утворюються на контактних поверхнях, а вазелін перешкоджає надходженню повітря до контактних поверхонь і таким чином запобігає їх окисленню та утворенню на них плівок.
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих проводів і кабелів перерізом до 10 мм2 опресовуванням
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих жил перерізом до 10 мм2 виконують опресовуванням в алюмінієвих гільзах місцевим вдавлюванням гільзи в одному або двох місцях за допомогою кліщів ПК-2 або гідравлічних кліщів ГКМ. Після опресовування з'єднання вкривають шаром асфальтового або гліфталевого лаку, а потім ізолюють липкою стрічкою впівнапуску і вдруге вкривають лаком для запобігання доступу повітря й вологи. Операції опресовування проводів кліщами ГКМ зображені. Під час опресовування алюмінієвих жил проводі і кабелів обов'язково застосовують кварцовазелінову або цинковазелінову пасту. Цинковазелінова паста токсична, тому слід побігати потраплянню її в їжу, на пошкоджені ділянки шкіри обличчя й рук та в очі.
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих проводів і кабелів перерізом 2,5—10 мм2 паянням і зварюванням. Паяння є одним з найнадійніших, але трудомістких способів з'єднування. Для паяння алюмінієвих проводів застосовують припій марки А