Реферат: Виконання зобов язання Забезпечення виконання зобов язання

1. Місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

2. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

3. - Забезпеченням виконання зобов’язання за договором є додатковий захід майнового впливу на боржника, що стимулює його до виконання свого зобов’язання і задовольняє інтереси кредитора у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе за договором зобов’язань.

- Забезпечення виконання зобов’язання за своїм змістом теж є різновидом зобов’язального правовідношення, однак, воно має додатковий (акцесорний) характер.

- Акцесорний характер забезпечення виконання зобов’язання полягає в тому, що:

1) недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність право чину щодо його забезпечення; в ссвою чергу, недійсність право чину щодо забезпечення виконання зобов’язання не спричиняє недійсність основного зобов’язання (ст. 548 ЦК) - за винятком гарантії (ст. 562 ЦК);

2) забезпечувальне зобов’язання слідує за за долею основного зобов’язання при переході права вимоги (прав кредитора) до іншої особи (ст. 514 ЦК);

3) припинення основного зобов’язання, я0к правило, означає і припинення його забезпечення (ст. 559, 593 ЦК тощо) – за винятком гарантії (ст. 562 ЦК).

- Відповідно до ст. 547 ЦК право чин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Недотримання письмової форми такого право чину означає його нікчемність.

- Статтею 546 ЦК встановлені різні види забезпечення виконання зобов’язання. За характером дій кредитора у разі порушення основного зобов’язання їх прийнято поділяти на дві групи:

- зобов ’ язальні , в яких кредитор має право вимагати вчинення певних дій на його користь іншою особою (що надала забезпечення)

- речово-правові , в яких кредитор має самостійне право накласти стягнення на майно (речове право на чуже майно).

- До зобов’язальних способів належать: неустойка, порука, гарантія та завдаток.

- До речово-правових способів належать: застава і при тримання.

- Згідно з ч.2 ст. 546 ЦК договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Іншим видом, встановленим законом може бути додаткова (субсидіарна) відповідальність учасників Товариства з додатковою відповідальністю за боргами товариства (ст. 151 ЦК); визнання дійсним право чину, який не був нотаріально посвідчений внаслідок ухилення від нотаріального посвідчення однієї із сторін (ст.220 ЦК). У договорі може бути покладено ризик випадкової загибелі речі на іншу особу, яка не є власником (наприклад, наймача).

4. Неустойка

- Ч.1 ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або

інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

- Форми неустойки.

- Штраф – це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

- Пеня – це неустойка, що обчислюється у відсотках від уми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

- Відмінності між штрафом і пенею.