Реферат: Використання сучасних можливостей судових експертиз у слідчій діяльності

7) розширення кола установ, які можуть проводити окремі види судових експертиз. Так, судово-фармацевтичні та фармакологічні експертизи можуть проводитися фахівцями (фармацевтами) науково-дослідних установ, підприємств, обласних відділів фармації тощо. Судові санітарно-гігієнічні та судово-епідеміологічні експертизи проводяться працівниками республіканських, обласних і районних санітарно-епідеміологічних станцій, аналітичних лабораторій системи громадського харчування, навчальних закладів та науково-дослідних установ санітарно-профілактичного профілю. Судово-сільськогосподарські експертизи проводять працівники відповідних галузей знань республіканських, обласних, районних управлінь сільського господарства, а судово-ветеринарні експертизи – спеціалісти з ветеринарії республіканських, обласних, районних управлінь. Судово-пробірні експертизи проводять фахівці інспекцій пробірного нагляду Міністерства фінансів України, які є, зокрема, у Києві, Львові, Одесі та Харкові.

8) визначення нових комплексних криміналістичних експертиз. Так, сформувалась нова психолінгвістична експертиза, яка об’єднує почеркознавчу, авторознавчу, фоноскопічну й лінгвістичну експертизи. Навчання таких експертів розпочато в Інституті судових експертиз Московської державної юридичної академії у 2005 р.

2. Правила підготовки і призначення судових експертиз

Для того, щоб правильно призначити судову експертизу, необхідно послідовно виконати ряд дій:

Прийняти рішення про проведення експертизи (залежно від ситуації, на підставі ч.1 ст.75 КПК або ст.76 КПК).

Визначити конкретний предмет експертизи, тобто ті питання, які необхідно вирішити.

Визначити вид експертизи.

Визначити черговість проведення кількох експертиз по одному об’єкту. Черговість визначається таким чином: у першу чергу призначаються експертизи, методика яких не передбачає пошкодження або руйнування об’єкту дослідження; у другу чергу призначаються експертизи, методика яких передбачає часткове руйнування об’єкту; в останню чергу призначаються експертизи, у ході яких передбачається повне руйнування об’єкту.

Підготувати об’єкти для проведення експертизи. Крім безпосередньо об’єктів дослідження сюди також відносяться порівняльні зразки і необхідні матеріали кримінальної справи. Кількість порівняльних зразків визначається „Інструкцією” для кожного з видів експертиз. Об’єкти повинні бути підготовлені за правилами, викладеними у „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз” [Інструкція Мінюста 2005] щодо кожного з видів об’єктів та упаковані таким чином, щоб убезпечити об’єкт від пошкодження та контакту з іншими об’єктами.

Вибрати державну експертну установу або приватного експерта. Державні експертні установи обираються за принципами відомчості та територіальності. Тобто, у першу чергу експертизи призначаються у експертний заклад того ж відомства, до якого відноситься і особа, що призначає експертизу та у той заклад, що обслуговує територію, на якій розташована установа або підрозділ, службова особа якого призначила експертизу.

Винести постанову про призначення експертизи. Експертиза вважається призначеною з моменту її підписання.

Ознайомити обвинувачуваного (підозрюваного) з постановою про призначення експертизи.

Направити постанову про призначення експертизи та об’єкти дослідження в експертну установу або приватному експертові. Матеріали на експертизу можуть доставлятися у експертну установу особисто слідчим, нарочним або поштою. Заборонено направляти поштою об’єкти які є обмеженими у цивільному обігу.

3. Сучасні можливості судових експертиз у слідчій діяльності

Сучасні можливості судових експертиз визначаються, в першу чергу, якісними змінами у структурі злочинності. Так, все більша кількість злочинів вчинюється із застосуванням вибухових приладів і вибухових речовин, а також вогнепальної зброї. Кількісно і якісно змінилась злочинність у фінансовій сфері, а також у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Так, вибухово-технічна експертиза дозволяє вирішити завдання:

класифікаційні – визначення належності речовини або сумішей речовин до категорії вибухових речовин, визначення належності виробу до категорії вибухових пристроїв, боєприпасів або засобів, що їх імітують;

діагностичні – визначення способу виготовлення, найменування, конструкції, принципу дії, призначення, областей застосування та інших характеристик вибухотехнічного виробу, визначення стану вибухової речовини або вибухового пристрою, визначення придатності речовини або виробу до вибуху, вивчення конструкції засобу, що імітує вибуховий пристрій, встановлення наявності або відсутності професійних знань і навичок у вибуховій справі по за ознаками, що відобразились на матеріальних носіях;

ідентифікаційні – встановлення загальної родової, групової (видової) приналежності, спільного джерела походження зразків вибухових речовин, що порівнюються, засобів ініціювання, інших вибухотехнічних виробів, встановлення цілого об’єкта по його частинам;

ситуаційні – визначення можливості вибуху при конкретних обставинах поводження з небезпечними предметами, визначення можливих наслідків вибуху в конкретній обстановці, встановлення наявності або відсутності реальної небезпеки для життя та здоров’я людей у конкретній ситуації, визначення відповідності масштабів руйнувань на місті події потужності (сили вибуху) конкретного вибухотехнічного виробу, рішення інших ситуаційних питань, пов’язаних з з’ясуванням обставин події;

реконструкційні – визначення конструкції підірваного пристрою, принципу його дії, виду, найменування, маси підірваної вибухової речовини, найменування штатних вибухотехнічних виробів, використаних при його виготовленні.

Висновки цієї експертизи сприяють встановленню не лише об’єктивної, а й суб’єктивної сторони складу злочину.

В останні роки спостерігається активне впровадження в експертну практику нової високоефективної аналітичної техніки для провадження складних фізико-хімічних досліджень наркотичних засобів. Зазначене викликано тим, що все найчастіше на дослідження потрапляють напівсинтетичні (героїн, кокаїн) та синтетичні (ЛСД, амфетамін) наркотики.

Судово генотипоскопічна експертиза (генетична) одержала широкого розвитку в Україні на початку 90-х років. Дані дослідження проводяться у відділі медико-біологічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України на підставі методу ДНК. Використання аналізу ДНК дозволяє поглиблено досліджувати біологічні докази і встановити причетність конкретної особи до скоєння злочину. ДНК-докази мають ряд переваг над існуючими методами (дактилоскопія, показники груп крові) і дозволяють осудити або виправдати злочинця.

Об’єктами дослідження при проведенні генетичної експертизи можуть бути: кров рідка та висушена, слина, сперма, зразки тканин (м’язова, кісткова) та внутрішніх органів (печінка, серце тощо) волосся, сліди біологічного походження на речових доказах (тампони з піхви, ротової порожнини, прямої кишки).

На вирішення генетичної експертизи можуть ставитись такі питання:

1. Чи походять надані біологічні об’єкти (кров, слина, сперма, частини тканин, внутрішніх органів) від конкретної особи;

2. Чи належать залишки трупа конкретній людині.

Експертиза вузлів та петель. При вчиненні різноманітних злочинів (серійних сексуальних вбивств, згвалтувань тощо) все чатіше злочинці використовують різні засоби зв’язування: мотузки, ремені, шнури, синтетичні мотузки, тонкий дріт і електропроводи, шматки (смуги) тканини, за допомогою яких жертва була задушена, зв’язана. Об’єктами дослідження експертизи вузлів та петель є вузли та петлі, що виконані (утворені) на мотузках, ременях тощо [малюнки 1, 2, 3, 4, 5].