Реферат: Вимоги до якості питної води. Очистка питної води

Вимоги до якості питної води. Очистка питної води

ПЛАН

1) Споживачи води. Водокористування та водоспоживання.

2) Контроль і управління якістю води.

3) Джерела забруднення води.Нормативні вимоги до якості води.

4) Способи очищення питної води.

5) Висновок.

Вода входить до складу всіх організмів біосфери,в тому числі і до складу тіла людини.Від запезпеченості водою залежить життєдіяльність усіх живих організмів.Вода регулює клімат планети, забезпечує господарську та промислову діяльність людей.

Основними споживачами води є сільське й комунальне господарство та промисловість.У промисловості воду використовують як сировину, реагент та розчинник для проведення різних технологічних процесів,а також для промивання сировини й продуктів тощо.

Усі галузі господарства за відношенням до водних ресурсів поділяють на користувачів та поживачів. Користувачі використовують воду як середовище або джерело енергії і не забирають її з джерел ( водний транспорт,рибальство,туризм, спорт,гідроелектростанції тощо).

Споживачі забирають воду з джерел і використовують її за призначенням (пиття,приготування їжі,вирощування сільськогосподарської продукції,здійснення технологічних процесів на виробництві,обігрівання приміщень тощо).

Споживання води населенням характеризують питомим водоспоживанням , під яким розуміють добовий об’єм води в літрах,необхідний для задоволення всіх потреб одного мешканця міста чи села.Питоме водоспожевання в містах більше ніж у селах, і значною мірою залежить від ступеню благоустрою (наявності водопроводу,каналізації,центрального водяного опалення тощо).Так,питоме водоспоживання для деяких міст становить, л/добу: Нью-Йорк – 600, Париж – 500,Москва – 400,Київ – 300,Лондон – 263.У великих містах з населенням понад 3 млн. Чоловік добові витрати води сягають 2 млн. м кубічних,а річні – близько 1 км кубічних.При цьому використовується вода досить високої якості,що потребує складної технологічної водопідготовки.

Якість води в кожному конкретному випадку визначається вимогами споживача. Якість води – це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників,які задовольняють вимоги споживачів. Вимоги до якості води нормуються державними галузевими стандартами або техніч-

ними умовами.

Водокористування – це використання водних об’єктів для задоволення потреб населення та об’єктів господарської діяльності.

Згідно з Держ стандартом 17.11.03. водокористування класифікується за такими ознаками:

- за цілями водокористування – господарсько – питне, комунально – побутове,промислове, сільскогосподарське, для потреб енергетики, для рибного господарства, для водного транспорту та лісоповалу, для лікування та курортних потреб тощо;

- за об’єктами водокористування – поверхневі, підземні, внутрішні та територіальні морські води;

- за способом використання – звилученням води та її поаверненням, з вилученням води без повернення, без вилучення води;

- за технічними умовами водокористівання – із застосуванням технічних споруд, без застосування споруд.

У залежності від цілей водокористування джерела водопостачання поділяються на дві категорії.

До 1 категорії відносяться водні об’єкти, що використовуються як джерела централізованого господарсько – питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.

До 2 категорії відносяться водні об’єкти для культурно -побутових цілей і ті, що знаходяться в межах населених пунктів.

Вимоги щодо складу та влостивостей води регламентуються в залежності від категорій водних об’єктів.

При водокористуванні має місце водосплживання, котре може бути безповоротним, повторним, оборотним. З митою раціонального використання води запроваджено норми споживання води на одного мешканця та умовну одиницю продукції, характерну для кожної з галузей промисловості.

У районах з обмеженими водними ресурсами слід дотримуватись водогосподарського балансу, котрий передбачає порівняння водокористування з потенційними ресурсами водних басейнів.

З господарсько – питною метою використовують переважно води верхньої зони. Якість води залежить від грунтів та прорід, розміщених нжче. Грунти торф’яно – тундрової зони збагачують воду органічними речовинами рослинного походження. Це стосується також болотних вод. Чорноземи, каштанові та солончакові грунти сприяють появі у воді переважно мінеральних речовин. Зі збільшенням глибини залягання вод зменьшується число мікроорганізмів і на глибині 6 метрів і нижче воно дорівнює нулю.Шар грунту завтовшки 3,5 – 4 метра на полях фельтрації затримує до 90% мікроорганізмів.

Але воду особливо сильно забруднюють природні поверхневі води промислові стічні води хімічних, нафтопереробних, металургійних, шкіряних заводів,текстильно і целюлозно – паперових фабрик, м’ясокомбінатів та інших підприємств. Підприємства целюлозно – паперової промисловості скидають у водойми значні кількості целюлозного волокна та розчинних органічних сполук ( вуглеводів, смол, жирів).Питна вода має містити не більш як 1 г/л ( в деяких випадках допускається 1,5 г/л) солей. Вона неповинна містити галогенсульфіт і метан, що надають їй неприємного запаху і смаку. Вміст солей кальцію і магнію зумовлює твердість води. Загальна твердість води має становити 7 – 10 мг помножений на екв/л.

Важливим показником є прозорість води,яка зумовлює інтенсивність фотосинтезу, глибину проникнення світла в товщу води. Прозорість залежить від каламутності води, тобто від вмісту в ній завислих речовин. Водневий показник, або концентрація йонів водню, визначає кислотність чи лужність води. При коцентрації йонів водню порівняно 7 вода нейтральна,

А коли меньше 7 то вона кисла і коли більше 7 вода лужна. Вод-

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--