Реферат: Вимоги до особистості та діяльності молодого керівника школи 2
2. Вирішення проблеми (процес знаходження зв’язку між існуючим станом системи (підрозділу) і бажаним, що визначається метою управління).
3. Прийняття рішення (система дій, вибір оптимального варіанту).
У постановку проблеми входять такі елементи:
а) аналіз ситуації (осмислення труднощів, якостей, часу того, що треба зробити; оцінка можливостей, необхідних для виконання, передбачення результатів);
б) формулювання проблеми (чіткий опис протиріч між метою і засобами, якісна оцінка розходжень між метою і засобами);
в) структура проблеми (визначення головного і другорядного, знаходження змістових і часових зв’язків, підпорядкування всього комплексу питань, що складають проблему;
г) кваліфікація проблеми (за функціями - аналітична чи конструктивна; за значенням - стратегічна чи тактична; за джерелом - наслідок, породжений розвитком системи, чи викликаний помилкою людей; за вирішенням - та що вирішується (власними силами чи за допомогою) і не вирішується (не вирішується власними силами і не вирішується на даному етапі розвитку системи навіть при допомозі; за ступенем проблемності - науково-практична (вимагає залучення спеціалістів-учених) і практична (вирішується власними зусиллями);
д) пошук аналогів проблеми за списком вищезгаданих критеріїв кваліфікації. Знаходження аналога - суттєво важливий крок у вирішенні проблеми. Відсутність - вимагає мобілізації всіх творчих сил, інтелектуального потенціалу молодого керівника.
Ця підсистема алгоритму допоможе управлінцю упорядкувати весь комплекс вирішуваних завдань, питання організаційного забезпечення, певне коло оперативних і перспективних проблем (під перспективним керівником ми розуміємо такого, який вміє заздалегідь розв’язувати “майбутні” проблеми, ще до того, як їх вирішення буде потребувати більших зусиль.
Друга частина алгоритму - вирішення управлінської проблеми - починається з моменту її постановки і кваліфікації, так як вже на цьому етапі керівник міркує над тим, як вирішити завдання, кого залучити до роботи. Вирішення управлінської проблеми досить складний вид діяльності, так як виглядає актуалізації теоретичних знань, уміння відбору та аналізу найбільш важливих факторів, що становлять проблему, їх групування, розвитку бачення шляхів її вирішення, сприяє науковому обгрунтуванню прийнятих рішень. Можна використати всі відомі методи (аналізу конкретних ситуацій, вирішення педагогічних і управлінських задач, ігрового моделювання, розробка шкільної документації, ділові ігри, спостереження та аналіз педагогічних явищ та видів управлінської діяльності за спеціально складеною програмою) і легко знайти вирішення проблеми на основі аналогії із раніше розв’язуваними.
Третя підсистема алгоритму - прийняття рішень - досить детально описана в ряді робіт, що характеризують особливості управління як виду діяльності Ф.Ф.Аунапу, Е.Березняк, B.І.Бoндap, В.О.Онищук, Г.Х.Попов, А.М.Смолкін, Е.П.Тонконога та ін.). 0днaк підкреслимо, що перед прийняттям рішення необхідно проаналізувати кілька варіантів дій з метою знаходження найоптимальнішого.
Із сказаного вище видно, що людина, яка здійснює управлінську діяльність, не може володіти всіма необхідними якостями в максимально розвинутій формі. Організація мислення початкуючого керівника повинна допомогти зрозуміти, де краще використовувати власні знання, здібності, а до вирішення яких проблем залучати інших працівників управління чи спеціалістів (завуч, голова методичного об’єднання, голова профспілки тощо). Саме такий синтез діяльності зможе створити колективний інтелектуальний фронт, здатний успішно вирішувати різноманітні проблеми в процесі управління школою.
ЛІТЕРАТУРА
1. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. М., 1977.
2. Березняк Е.С. Руководство современной школой. М., 1983.
3. Меньшиков Л.И. Деловая оценка работников в сфере управления. М, 1976.
4. Оценка работников управления. М, 1976.
5. Фролов П.Т. Школа Молодого директора. М., 1988.
6. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: руководители и педагогический коллектив. М., 1990.