Реферат: Вимоги до води для водогрійних і парових котлів
Реферат
На тему:
Вимоги до води для водогрійних і парових котлів
План
1. Характеристика природних вод
2. Вимоги до якості живильної води
3. Докотлова обробка води
4. Внутрішньокотельна обробка води
5. Сепарація пари
Список використаної літератури
1. Характеристика природних вод
Надійна і економічна робота котельних установок в значній мірі залежить від якості води, вживаної для підживлення котлів.
Природні води звичайно містять наступні домішки:
механічні (пісок, глина, мів, мул), додаючи їй каламутний вигляд;
колоїдні (речовини органічного походження продукти розпаду тваринних і рослинних організмів, а так само мінерального походження у вигляді з'єднань кремнію, заліза, алюмінію);
розчинені у воді солі натрію, кальцію, магнію і інших;
розчинені у воді гази - кисень, азот, вуглекислота, сірководень і ін.
Основними показниками якості води, вживаної для живлення казанів, є зміст зважених речовин, сухий залишок, окисленість, жорсткість, лужність, кислотність і загальний солевміст.
Зважені речовини - це механічні домішки, що видаляються з води фільтруванням. Вміст зважених речовин у воді виражається в міліграмах на літр (мг/л).
Прозорість води виражається в сантиметрах висоти стовпа води, налитої в скляний циліндр, через який можна ще читати друкарський шрифт або бачити хрестоподібні чорні смужки шириною 1 мм, розташовані на білому матовому кружку на дні циліндра.
Сухий залишок, що характеризує загальний вміст у воді мінеральних і органічних речовин, виражений в мг/л, визначають таким чином. Пробу води ретельно фільтрують і повністю випаровують. Осад, що утворився, висушують при температурі 105-110°С і зважують.
Окислемість характеризується концентрацією органічних речовин у воді і визначається кількістю міліграмів перманганату калію КМпО4, необхідним для окислення домішок, що містяться в 1 л води.
Жорсткість характеризується вмістом у воді солей кальцію і магнію.
Жорсткість води карбонатна (тимчасова), не карбонатна (постійна) і загальна.
Величина карбонатної жорсткості визначається вмістом у воді бікарбонатів - двовуглекислих солей кальцію Са (НСО3) 2 і магнію М^ (НСО3) 2 . Ці солі нестійкі, при кипінні води утворюють шлам, легко що видаляється при продуванні казана.
Не карбонатна жорсткість визначається вмістом у воді сірчанокислих, вуглекислих і хлористих солей кальцію і магнію СаЗО4, СаСО2, М§504, М§С12. При випаровуванні води ці солі утворюють на внутрішніх стінках поверхонь нагріву погано усуваючу накип.
Загальною жорсткістю називається сума карбонатної і не карбонатної жорсткості.
Раніше жорсткість води вимірювали градусами жорсткості.1° жорсткості відповідав змісту в 1 л води 10 мг окису кальцію або 7,19 мг окису магнію.
В 1951 р. була введена нова одиниця вимірювання жорсткості - мілліграм-еквівалент кальцію або магнію в 1 л води (мг/л).
1° жорсткості рівний 0,35663 мг-экв/л.1 мг-экв/л відповідає змісту в 1 л води 28,04 мг кальції або 20,13 мг магній і рівний 2,8°. Тому для визначення жорсткості в мг-экв/л необхідно жорсткість в градусах розділити на коефіцієнт 2,8.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--