Реферат: Виникнення та сутність екологічного маркетингу

Метою екологічного маркетингу 3 є задоволення потреб корпорацій, що використовують ресурсотовари з метою отримання прибутку (добувних компаній, туристичних фірм, землекористувачів тощо) таким чином, щоб ресурсо-товари використовувалися екологічно збалансовано, і забезпечувався стійкий розвиток регіонів.

Метою екологічного маркетингу 4 є збереження середовища існування людини і генофонду біосфери, проведення відповідних заходів з відновлення порушених екосистем і окремих компонентів довкілля.

Метою екологічного маркетингу 5 є задоволення потреб суб’єктів екомаркетингу 1-4 в екологічних ноу-хау, а саме: наукових дослідженнях з метою отримання екологічних знань, розробці екологічно безпечних технологій, аналізі і моніторингу екологічного законодавства, екологічній експертизі, екологічному аудиті та консалтингу тощо.

Об’єктами екологічного маркетингу у такому розумінні можуть бути (докладніше:

природні ресурси;

екологічні умови проживання та діяльності людей;

регіони;

екологічно чисті товари та послуги;

екологічно чисті технології;

екологічно чисті продукти харчування;

екологічно чиста техніка;

екологічні програми;

інвестиції в екологічні програми;

інновації екологічного спрямування;

інформаційні продукти;

екологічні сертифікати, ліцензії, патенти тощо.

Суб’єктами екологічного маркетингу можуть бути:

держава;

місцеві органи влади різних рівнів;

підприємці;

підприємства і організації виробничого профілю;

НДІ, КБ, ВНЗ;

суспільні організації та політичні партії;

фізичні особи.

Заходи з комплексу екологічного маркетингу, до речі як і традиційного, формуються на основі ситуаційного аналізу ринкових можливостей і загроз, а також сильних і слабких сторін діяльності підприємства.

Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом таких зовнішніх факторів:

законодавчі обмеження і регламентації, зокрема, в Україні застосовуються такі елементи економіко-правового механізму регулювання природокористування та природоохоронної діяльності: збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата за використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних), механізм відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля, система державного (бюджетного), а також позабюджетного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди) тощо;

вимоги національних і міжнародних стандартів, зокрема ISO 14000, особливо це стосується продукції, що поставляється на експорт;

ефективність витрат. Так, виготовлення неекологічної продукції може бути пов’язане зі значними витратами на очистку чи утилізацію відходів, компенсаційні виплати робітникам, що працюють у шкідливих умовах тощо;