Реферат: Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки
Загальний білок 70 г./л (65–85 г./л)
Сечовина 8,5 ммоль/л (3,33–8,32 ммоль/л)
Тимолова проба 4 S-H (0–4 S-H)
Аланін-амінотрансфераза 0,4 ммоль/(год/л) (0,1–0,68)
Аспартат-амінотрансфераза 0,1 ммоль/(год/л) (0,1–0,45)
3. Загальний аналіз крові 26.02.2009 р
Гемоглобін 160 г./л (130–180 г./л)
Еритроцити 4 Т/л (4,0–5,0 х 1012 /л)
Лейкоцити 6,3 Г/л (4,0–9,0 х 109 /л)
ШОЕ 10 мм/год (2–10 мм/год)
Палиякоядерні 2% (1–6%)
Сегментоядерні 72% (47–72%)
Еозинофільні 2% (0,5–5,0%)
Лімфоцити 31% (19–37%)
Моноцити 9% (3–11%)
4. УЗД ОЧП (26.02.09 р) – печінка дифузно збільшена за рахунок правої частини 14,6 см. Контури чіткі, рівні, край заокруглений. Паренхіма однорідна, середньої ехогеності, ущільнена. По всій поверхні множинні ехо+ конкременти. Жовчні протоки не розширені. Судинний малюнок підкреслений. Портальна і печінкова вени не розширені. Підшлункова залоза не збільшена. Структура дрібно-, крупнозерниста, ущільнена, ехогеність середня, контури чіткі не рівні.
Селезінка в нормі.
1. 5. ФГДС (20.02.09 р) – стравохід прохідний, слизова помірно гіперемована. Шлунок слизова помірно гіперемована, без ерозій. Дванадцятипала кишка–є виразковий дефект слизової оболонки, розміром 0,5–0,6 см.
Діагноз хворої людини
Згідно міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду (МСКХ-10, 1995 рік) можна виставити кінцевий діагноз: Виразка цибулини по малій кривизні 12ПК, середнього розміру (0,5–0,6 см), активна стадія (гостра виразка), середня ступінь важкості, фаза загострення.
Принципи та план лікування
У лікуванні хворого на виразкову хворобу виділяють два основних періоди:
- лікування активної фази захворювання (вперше діагностовано виразкову хворобу або її загострення).
- попередження рецидиву (профілактичне лікування).
Лікування в активній фазі захворювання включає наступні основні напрямки:
1. Етіологічне лікування.
- пригнічення хелікобактерної інфекції;
- усунення хронічного порушення дуоденальної прохідності;
- припинення паління та зловживання алкоголем;