Реферат: Вірусні захворювання. Захворювання травного тракту, що спричиняють анаеробні мікроорганізми

Епізоотологія. Хворіють кролі різного віку. Основне джерело поширення інфекції —-хворі на віспу кролі, в усіх виділеннях яких міститься вірус. Перенощиками інфекції можуть бути птахи, пацюки, миші, кішки та люди.

Клінічна картина. Клінічні ознаки хвороби різноманітні. Перебіг може бути блискавичний, гострий або хронічний. При блискавичному перебігу здорова тварина раптово гине. При гострому перебігу захворювання кріль пригнічений, температура тіла підвищена, дихання прискорене, частота пульсу 240—300 в 1 хв. У хворих буває спрага. Часто спостерігають кон'юнктивіт, кератит, слинотечу, слизовий або слизово-гнійний риніт, збільшення лімфатичних вузлів. Нерідко буває набряк шкіри та підшкірної клітковини в ділянці голови та живота. Згодом на цих місцях розвивається некроз шкіри та її відторгнення, хвороба триває 1—2 тижні. При хронічному перебігу хвороби її ознаки слабко виражені. Відмічають атонію кишечника і прогресуюче схуднення. Температура тіла нормальна.

Нерідко захворювання має рецидивний характер: стан хворих поліпшується, потім настає погіршення, після якого тварини знову приходять до норми. Більшість кролів видужує.

При патолог ρ анатомічному розтині трупа відзначають виснаження організму. Шкурка знімається важко. У носовій порожнині—слизовій або слизово-гнійний секрет. У паренхімі легень зрідка виявляють гнійні осередки завбільшки з горошину, серце дрябле, сіруватого кольору, стінки його стоншені, кров темна, здебільшого рідка. Печінка кровонаповнена, темно-вишневого кольору, іноді з жовтяничним відтінком, зрідка в її паренхімі знаходять множинні некротичні сіруваті вузлики завбільшки з просяне зерно. У товстому кишечнику — велика кількість вмісту із газом, стінки його розтягнуті. Капсула нирок знімається легко, на розрізі їх малюнок дещо згладжений, мозковий шар гіперемійований. Сечовий міхур наповнений. Судини мозку ін'єковані.

Діагноз ставлять на підставі комплексу клінічних ознак, патологоанатомічних змін та результатів вірусологічного дослідження. У сумнівних випадках проводять біопробу на кролях або на білих мишах. Для зараження використовують суспензію з паренхіматозних органів та головного мозку кроленят, що загинули. Суспензію вводять кролям підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньо-черевинно, інтрацеребрально або ж у скарифіковану рогівку. Загибель настає на 4—10-й день. Білим мишам суспензію вводять інтрацеребрально, після зараження гине 40—50% тварин.

При диференціальному діагнозі необхідно мати на увазі, що деякі клінічні ознаки, які спостерігають при віспі, подібні до ознак при інфекційному кон'юнктивіті, кератиті, стоматиті та риніті. У сумнівних випадках провадять бактеріологічне дослідження та ставлять біопробу.

Лікування не розроблене.

Профілактика та заходи боротьби. Всіх хворих і підозрюваних на захворювання кролів забивають. Клітки, інвентар дезинфікують. Припиняють парування, зважування та будь-яке переміщення тварин. Усе поголів'я вакцинують сухою віспяною вакциною.

У неблагополучних господарствах встановлюють карантин, який триває протягом двох місяців від дня останнього випадку захворювання або від дня загибелі. Карантин із господарства знімають після проведення заключної дезинфекції. Якщо тушки забитих кролів мають локальні ураження, після видалення уражених місць і проварювання протягом години їх можна використовувати в їжу, при множинних ураженнях тушки знищують, а шкурки дезинфікують.

Міксоматоз (комарина хвороба). Небезпечна, з гострим перебігом і високою смертністю хвороба кролів, що завдає великої шкоди кролівницьким господарствам. Оскільки її частими перенощиками є кровосисні членистоногі, особливо комарі, її іноді називають комариною хворобою кролів.

Етіологія. Збудник — вірус міксоматозу, що фільтрується (вірус міксоми, вірус Санареллі).

Вірус міксоматозу стійкий проти дії хімічних засобів: 2-про-центний розчин фенолу його вбиває лише за 6 год; 20-процентний розчин йодистого калію та перекису водню — за 6 днів. При температурі 50° вірус гине протягом години, при 55° — кількох хвилин, при 8—10° зберігає свої властивості протягом трьох місяців. У 50-процентному розчині гліцерину та в замороженому стані вірус зберігається понад два роки, в трупах — 7 днів; у землі взимку — до 10 тижнів. У шкурках, висушених при температурі 15—20°, вірус гине лише за 10 місяців.

Епізоотологія міксоматозу ще мало вивчена. Хворіють ним лише кролі та зайці. Хвороба легко передається при контакті здорових кролів із хворими, а також, коли їх поміщають у клітки, де були хворі тварини. Дуже незначна кількість крові або виділень з очей чи носа хворих кролів, нанесена на скарифіковану шкіру або введена в очі, може спричинити захворювання здорових тварин.

Велику роль у зараженні відіграють кровосисні членистоногі (комарі, блохи, воші та кліщі), особливо комарі. Помічено, що хвороба швидко поширюється серед кролів, якщо крільчатники розташовані в місцевості, де є багато комарів.

Кролі хворіють на міксоматоз незалежно від віку та породи. Захворювання це не заразне для людини та інших тварин.

Клінічна картина. Інкубаційний період триває від 3 до 11 днів. У кролів зменшується апетит, з'являється запалення очей з гнійними виділеннями, шерсть скуйовджується. Повіки, ніс, губи та зовнішні статеві органи червоніють і набрякають. Характерною ознакою є звисання набряклих вух.

В міру прогресування хвороби виникають запалення і набряк навколо анального отвору, глотки та гнійне витікання з носа. Набрякає багато лімфатичних вузлів.

Крім того, на різних ділянках тіла з'являються невеликі пухлини. Вони швидко збільшуються і досягають 3—4 см у діаметрі. Спочатку тверді, вони незабаром розм'якають. Поява пухлин на голові, спині, боках різко змінює контури тіла, і хворі тварини мають потворний вигляд.

Хворі кролі швидко худнуть. Під кінець захворювання вони повністю втрачають апетит, в них з'являється гарячковий стан та сильна задишка, дихання утруднюється, слизові оболонки синіють. Тварини впадають у коматозний стан і гинуть. Хвороба триває 4—8 днів, іноді — 2—4 тижні.

Хвороба найчастіше закінчується смертю. З'явившись у крільчатнику, вона призводить до смерті близько 95% кролів віком понад два місяці. У небагатьох випадках у кролів, що одужують, набряк уражених частин тіла поволі зникає, але на цих місцях (навколо вух, очей, носа, на ногах) залишаються бородавчастоподібні розрощення шкіри.

При розтині набряклих місць у загиблих кролів поверхня розрізу буває біла, драглиста, блискуча і злегка опукла. При надавлюванні з поверхні розрізу виділяється світла рідина. Спостерігається гіперемія і деяке ущільнення легень. Селезінка збільшена, темна, трохи розм'якшена.

Діагноз. Хворобу розпізнають за описаними характерними клінічними ознаками. Проте міксоматоз необхідно вміти відрізняти від блукаючої піємії, для якої теж характерні підшкірні пухлини. Необхідно враховувати, що при блукаючій піємії вони здебільшого поодинокі і на відміну від міксоматозу містять густий білий гній. Крім того, немає інших клінічних ознак, характерних для міксоматозу. Хвороба триває довше і при цьому не спостерігають високої смертності. Точне розпізнавання хвороби повинно грунтуватися на вірусологічному дослідженні патологічного матеріалу.

Лікування. Застосування при міксоматозі різних лікувальних препаратів задовільних результатів не дає. Не одержано бажаного ефекту і при використанні сироватки від кролів, яких піддавали імунізації міксоматозним вірусом.

Профілактика та заходи боротьби. При підозрі на міксоматоз необхідно негайно вжити заходів по ліквідації та недопущенню поширення хвороби. Для цього провадять загальні протиепізоотичні заходи. На неблагополучне господарство накладають карантин. Усіх хворих тварин негайно забивають. Трупи разом із шкуркою спалюють або закопують. Клітки, інвентар, речі догляду двічі дезинфікують гарячим 2-процентним розчином їдкого натру або 1-процентним розчином формальдегіду.

Про появу міксоматозу негайно повідомляють головного ветеринарного лікаря району.

Ящур. Хвороба характеризується утворенням на слизовій оболонці рота пухирців та афт.

У літературі описано випадки спонтанного захворювання кролів на ящур при контакті їх з хворими на цю хворобу іншими сільськогосподарськими тваринами.

Можливість зараження кролів ящуром необхідно враховувати при наявності цієї хвороби серед інших сільськогосподарських тварин і не допускати контакту кролів з ними.

Профілактика та заходи боротьби. Хворих та підозрілих на захворювання кролів негайно забивають. Клітки та інвентар дезинфікують; рештки корму, гній, підстилку спалюють.