Реферат: Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної церки Волині (1867-2006рр.)

Морально-етична проблематика релігійної періодики є соціально актуальною. Соціальна складова українського журналістикознавства викладена в дослідженнях О. Кузнецової, Т. Приступенко, М. Тимошика та ін. Питання масової комунікації з’ясовано вченими О. Зернецькою, А. Соколовим.

Чимало праць українських пресознавців присвячено бібліографічним пошукам в межах певного регіону (І. Бєлінська, М. Васильчук, В. Ґабор, М. Галушко, В. Глаголюк, М. Гладкович, В. Гутковський, М. Комариця, І. Крупський, М. Романюк, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Олексин та ін.). Варто наголосити на великому значенні бібліографування української преси, оскільки його завдання – створення повного репертуару українських друкованих видань. Ґрунтовні праці названих дослідників є вагомим внеском в історіографію української журналістики.

Сьогодні релігійна періодика як складова загальноукраїнської журналістики стала об’єктом наукового розгляду чималої кількості вчених: С. Баршая, А. Бойко, М. Веркальця, О. Канчалаби, С. Костя, І. Крупського, І. Павлюка, І. Скленара, Т. Старченко, О. Школьної, А. Юраша та ін. Пресу Волині в різних аспектах аналізували такі дослідники, як В. Бортніков, А. Бортнікова, Г. Дем’янчук, В. Кащенюк, М. Костриця, Ю. Лащук, М. Миць, О. Новосад, І. Павлюк, Н. Сидоренко. Названі вчені у своїх працях наголошують на важливості волинської періодики як джерела вивчення історії суспільно-політичного розвитку краю.

Аналіз наукової літератури з журналістикознавства дав змогу виявити основні напрямки вивчення регіональних мас-медіа, і зокрема релігійної преси окремих регіонів України. Як показало дослідження, українська церковна преса Волині кінця ХIХ – початку ХХI ст. не була об’єктом спеціального наукового аналізу. Праці вчених стосувалися переважно загальноукраїнських ЗМІ, аналізувалися також різні аспекти функціонування регіональної періодики.

Другий підрозділ «Характеристика джерел» присвячено періодичним виданням, що виходили і виходять на Волині в досліджуваний період (1867–2006 рр.) під егідою Православної Церкви (22 часописи). У роботі запропоновано виокремлювати три періоди, які хронологічно охоплюють різні етапи історичного розвитку регіону: І. Від появи першого періодичного православного видання на Волині до 1917 р. (1867–1917 рр.) (у складі Російської імперії); ІІ. Період міжвоєння (1922–1939 рр.) (під владою Польщі); ІІІ. Період незалежності України (1991–2006 рр.). На основі дослідження джерельної бази укладено «Бібліографічний покажчик преси Православної Церви Волині».

Другий розділ «Концептуальні засади преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр.» присвячено практичному дослідженню функціонування волинських періодичних видань Православної Церкви у контексті динаміки розвитку морально-суспільної, церковно-богословської, церковно-історичної та краєзнавчої, морально-побутової, етичної, морально-філософської та літературно-мистецької проблематики.

У першому підрозділі «Філософсько-етична проблематика на шпальтах волинських православних часописів» досліджено висвітлення вказаної проблематики як складової частини морально-етичної концепції на шпальтах преси Православної Церкви Волині. Церковні публіцисти, звертаючись до цієї тематики, прищеплювали своїй пастві етичні норми, задекларовані православ’ям, і загальнолюдські (названі аспекти тлумачилися із християнських позицій). Морально-філософська проблематика не представлена так повно і ґрунтовно на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр. як інші концептуальні аспекти. Це пояснюється орієнтацією церковних періодичних видань на спеціальну аудиторією – народні маси, яким складно було розібратися у філософських категоріях. Тому, переважно, філософські питання ставали предметом розгляду та обговорення в журналі для монахів «Русский инок» (аудиторія видання – освічене духовенство).

У другому підрозділі «Суспільство та мораль у ЗМІ Православної Церкви Волині» розглянуто ступінь висвітлення морально-суспільної проблематики на шпальтах аналізованих видань. Церковні публіцисти брали на себе місію вихователя пастви, її просвітителя, вчителя, порадника. Із позицій християнської етики аналізуються пріоритети українського соціуму: родина, діти, сім’я, шлюб. Виявлено, що значна увага приділялась висвітленню актуальності жіночого питання, проблемі дотримання прав жінки. Активно обговорювалось церковними публіцистами важливе питання реформування освіти. Загалом висвітлення морально-суспільної проблематики (пріоритетної серед усього комплексу тем) в часописах Православної Церкви Волині реалізується в наступних аспектах: питання сімейно-шлюбних стосунків; ставлення до батьків; тема жінки; проблеми виховання, патріотизму; освіти; бідність, жебрацтво; вбивство, дітовбивство тощо.

У третьому підрозділі «Церковно-історичні та мистецькі проблеми у контексті утвердження моралі» з’ясовано, що церковно-богословські питання виявились серед домінуючих тем, висвітлюваних церковними публіцистами на шпальтах часописів Православної Церкви Волині впродовж досліджуваного періоду (це, зокрема, тлумачення та популяризація концептів християнського віровчення, актуальне питання пастирства та становища духівника в суспільстві, пояснення сутності релігійних свят, обрядів і звичаїв, переповідання біблійних історій, інформація про життя, діяльність і служіння священиків, спогади та повчання святих отців Церкви, послання священнослужителів до пастви, вітання парафіян зі святом, релігійні з’їзди, хресні ходи, паломництво, опис релігійних святинь тощо). Церковніпубліцисти давали паствідидактичні настанови, повчали, інформували про тогочасні події в духовному житті. Літературно-мистецька проблематика також трактувалась у контексті моралі(церковний спів, театр і кіно, мистецтво іконопису, література).

Православна преса Волині задовольняла інформаційні потреби населення краю, оскільки на її шпальтах містилася ґрунтовна краєзнавча інформація, концептуальні місцеві новини, висвітлювалися проблеми та події церковного життя та подавалися коментарі до них тощо. Висвітлюючи окреслену проблематику із морально-етичних позицій, редакції православних часописів переслідували пропагандистську мету – релігійне виховання народу, реалізація просвітницьких ідей, регулювання взаємовідносин у суспільстві.

У четвертому підрозділі «Морально-побутова проблематика» наголошується на активному зверненні редакційних колективів церковних видань 1867–1917 рр., що орієнтувались на народну аудиторію, до висвітлення на шпальтах преси Православної Церкви Волині морально-побутової проблематики. Із позицій християнства зауважувалося про негативний вплив на соціум таких суспільних вад, як пияцтво, тютюнопаління. В основі всіх публікацій – засади православної етики. Церковні публіцисти, орієнтуючись на селян, духівництво, коментували побутові проблеми, радили, як, сповідуючи духовні принципи, уникнути побутових негараздів. Таким чином, Церква виступала порадником, наставником, помічником, впливала на свідомість аудиторії.

У третьому розділі «Православна преса Волині періоду 1922–1939 рр.: пропаганда християнської етики» осмислено та проаналізовано різні аспекти висвітлення морально-етичних питань на шпальтах волинської православної преси окресленого періоду.

У першому підрозділі «Філософсько-моральна та церковно-богословська проблематика в православній пресі Волині» зауважується, що однією із основних і концептуально представлених тем у пресі Православної Церкви Волині 1922–1939 рр. є церковно-богословська. Церковні публіцисти спиралися на приклад подвижницького життя св. отців Церкви. Публікувалися матеріали про нищення монастирів, переслідування християн в інших країнах, арешти священиків, діяльність церковних товариств, шкільну освіту тощо. Активно обговорювались на сторінках православної преси питання церковної реформи, мови богослужіння, виборності духовних посад.

Актуальною і надзвичайно важливою у 20–30-і рр. ХХ ст. була тема пастирства (і залишається такою ж актуальною сьогодні). Церковні публіцисти створили узагальнений образ духівника: це активний громадянин своєї держави, свідомий свого обов’язку перед парафіянами, взірець мудрості, духовної чистоти і справедливості; він – вчитель і духовний провідник віруючих. Акцентувалася увага і на тлумаченні засад православ’я. Церковно-богословська проблематика – концептуальна основа публікацій у волинських православних періодичних виданнях досліджуваного періоду.

У другому підрозділі «Висвітлення морально-суспільних, етичних та морально-побутових проблем у волинських православних часописах» увагу зосереджено на обговоренні суспільно-моральної проблематики в часописах Православної Церкви Волині 1922–1939 рр., зокрема виховання, освіти, сімейних стосунків. Церква бере на себе місію вихователя в суспільстві, і разом із родиною становить міцний фундамент для формування світогляду особистості. Зазначимо, що концепція висвітлення названих проблем зберігає традиції попереднього історичного етапу.

Етична проблематика (питання благодійності, доброчинності, позитивні людські якості) на шпальтах церковної преси Волині досліджуваного періоду представлена незначною кількістю публікацій. Але наголосимо на їх концептуальній цілісності, що свідчить про високий професійний рівень церковних публіцистів та їх уміння зацікавити читача поданим матеріалом.

Морально-побутову проблематику складає цілий комплекс тем і проблем, які висвітлюються церковними публіцистами Волині (зокрема, шкода для здоров’я тютюнопаління, алкоголізму тощо). Проте, простежуючи розвиток висвітлення морально-побутової проблематики на шпальтах волинських церковних видань за період 1867–1939 рр., відмітимо те, що акценти у пресі зміщуються із побутового рівня на рівень суспільний та історичний.

У третьому підрозділі «Концепція трактування моралі крізь призму церковно-історичної проблематики та літературно-мистецьких творів» акцентується на висвітленні церковно-історичних та краєзнавчих питань, що обумовлені інформаційними потребами мешканців краю. З’ясовано, що преса Православної Церкви Волині періоду 1922–1939 рр. у проблемно-тематичному аспекті зберігає традиції релігійних видань попереднього історичного етапу. Зазначимо, що зі зміною історичного контексту у функціонуванні православної періодики Волині змінюється редакційна політика видань. Так, церковні публіцисти публікували відомості про минуле Української Церкви, порушували актуальні на той час питання церковної реформи, пропагували українську мову богослужіння, об’єднували православних волинян навколо єдиної ідеї – церковна та державна незалежність українського народу. Місцеві видання достовірно і правдиво розкривали події тогочасного церковно-релігійного та громадсько-політичного життя, тому служать історичним контекстом для розуміння та вивчення журналістики Волині та України загалом.

У четвертому розділі «Преса Православної Церкви Волині 1991–2006 рр. як комунікаційна система» проаналізовано проблемно-тематичний рівень православної преси періоду державної незалежності України. Міститься обґрунтування жанрової специфіки часописів. Увагу зосереджено на з’ясуванні традицій та новаторства у проблемно-тематичних аспектах на шпальтах сучасної преси Православної Церкви Волині.

У першому підрозділі «Складові морально-етичної концепції преси Православної Церкви Волині» наголошується на тому, що на сучасному етапі періодичні видання усіх конфесій відіграють значну роль: вони виступають від імені Церкви, тлумачать читачам її позицію щодо важливих для суспільства проблем, активізують духовну свідомість аудиторії тощо. Позиція Церкви, представлена у православних часописах, ґрунтується на засадах духовності, принципах гуманізму та толерантності (три складові морально-етичної концепції).

У другому підрозділі «Морально-філософська, церковно-історична та богословська тематика як концептуальна основа православної преси» досліджено специфіку висвітлення та тлумачення засад релігійного виховання, змісту духовних цінностей, першооснов моралі, що пов’язано із порушенням церковними публіцистами морально-філософської, богословської та церковно-історичної проблематики.

Автори публікацій у конфесійних часописах звертають увагу на історичні відомості про православні храми Волині, розповідають історію заснування святинь краю, функціонування храмів – історичних пам’яток, описують просвітницьку діяльність священиків при церквах тощо, оскільки мають на меті зацікавити аудиторію краєзнавчою інформацією. Аналіз тенденцій розвитку православ’я на Волині відбувається в системі церковного життя України. Аудиторія цікавилась духовним життям, і зокрема, подіями як вседержавного, так і місцевого значення, які висвітлювалися церковними публіцистами із морально-етичних позицій.

У третьому підрозділі «Морально-суспільні, побутові та етичні аспекти ЗМІ» йдеться про актуальні аспекти висвітлення на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1991–2006 рр. моралі та етики. У часинезалежності України держава уже не бере на себе роль єдиного вихователя соціуму. Визначальна роль у формуванні світогляду особистості належить родині та Церкві. Остання, як соціальний інститут, створюючи свою систему моральних норм, духовних цінностей, пропагуючи їх через релігійну періодику, регулює суспільні відносини, тим самим реалізуючи світоглядну, культуротворчу, комунікативну та інші функції.

Серед тем і проблем, які висвітлюються на шпальтах сучасної преси Православної Церкви Волині, важливе місце посідають питання християнського осмислення шлюбу, релігійного виховання дітей, ідеал християнської родини. Зауважимо, що велику роль у Православній Церкві відведено жінці, її умінню виховувати дітей. Не випадково «жіноче питання» висвітлювалося в церковній періодиці ще в другій половині ХІХ ст.

Преса Православної Церкви Волині зберігає традиції проблемно-тематичної концепції православних видань краю за весь досліджуваний період (1867–2006 рр.). Хоча фіксуємо зміщення акцентів: офіційна інформація відходить на другий план, а перевага надається висвітленню морально-суспільної, церковно-богословської проблематики, церковних подій місцевого значення. Проблематика сучасної преси Православної Церкви Волині розширюється, урізноманітнюється, з’являються нові аспекти уже відомих тем, але незмінною залишається концепція православної преси, пов’язана із висвітленням морально-етичних засад християнства, їх обґрунтуванням, і тлумаченням.

Четвертий підрозділ «Жанрова палітра видань» присвячено характеристиці жанрової специфіки волинської православної преси 1867–2006 рр. З’ясовано, що висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах православної преси потребує використання тих жанрів, які повною мірою забезпечать доступність, зрозумілість написаного та дадуть змогу донести до читача основи християнського вчення. Виявлено, що існує пряма залежність тематики публікацій від їх жанрів і навпаки. Церква як один із центрів комунікації, намагалася донести до аудиторії основи християнського віровчення. Тому духівництво у своїй практиці використовувало ті жанрові форми, які максимально надавали можливість переконувати паству в істинності висловленого, тлумачити закони Церкви, концепти моралі, поширювати етичні принципи тощо.

Специфіка церковної преси періоду незалежності України відзначається використанням жанрів журналістських (інформаційних – замітка, звіт, хроніка, інтерв’ю, бесіда, розмова; аналітичних – стаття, огляд, лист, звернення та ін.; художньо-публіцистичних – історичні нариси, зарисовки); художньої літератури (вірш, оповідання, переказ, легенда, пісня, щоденник, виписки, цитати, некролог, відгук тощо) та жанрів, які варто виокремити в окрему групу основних жанрів релігійної комунікації (молитва, проповідь, слово, притча, повчання, послання, промова).

У Висновках узагальнено результати проведеного дослідження.

1. При вивченні преси Православної Церкви Волині нагромаджено масив наукових праць, які торкаються різних аспектів проблеми дослідження. Однак не акцентується увага на висвітленні морально-етичної проблематики. Визначити історичний контекст розвитку православної преси Волині видалося можливим на основі опрацьованої та систематизованої нами джерельної бази дослідження, що дозволила простежити, вивчити і відтворити ті аспекти представленої теми, які не знайшли належного висвітлення в науковій журналістикознавчій літературі. Джерельна база дослідження стала основою для досягнення мети – вивчення історико-функціональних та проблемно-тематичних аспектів преси Православної Церкви Волині 1867–2006 рр.