Реферат: Вітаміни їх значення для вагітної та дитини

У період новонародження, особли­во якщо роди були передчасні, у дити­ни спостерігається гіповітаміноз віта­міну Е. Встановлено, що чим менше зрілість новонародженого, тим нижче рівень токоферолу в його крові. Тому вітамін Е необхідно включати як в ра­ціон матері, яка годує дитину, так і до складу дитячих сумішей. Е-вітамінна недостатність може проявлятися гемо­літичною жовтяницею або анемією, пониженням рівня гемоглобіну, а у важких випадках — склеродермією (важке захворювання шкіри з пора­женням підшкірної клітковини).

Під час вагітності значно зростає потреба у вітаміні Е, рівень якого збільшується в крові вагітних, особли­во в III триместрі. При зменшенні надходження токоферолу в організм вагітної можливі такі ускладнення, як недоношена вагітність, гіпотрофія пло­да, анемія, підвищена захворюваність вагітних на вірусні захворювання.

Ергокальціферол (вітамін D) сприяє всмоктуванню кальцію та фос­фору в кишечнику, проникненню їх у клітини, реабсорбції в ниркових канальцях.

Початковими симптомами гіповіта­мінозу вітаміну D є зміни функції зі сторони нервової системи: дитина ве­редлива, неспокійна, відмічається значне потіння, облисіння потилиці, розлади діяльності шлунково-кишко­вого тракту. Пізніше порушуються процеси мінералізації кісткової і хря­щової тканин, внаслідок чого розвива­ється рахіт. Кістки розм'ягчуються, викривляються, можуть статися пере­ломи. У дітей порушуються терміни та порядок прорізування зубів.

В ранньому дитинстві недостача водорозчинних вітамінів частіше ви­никає внаслідок нераціонального хар­чування, а в інші періоди дитинства причиною цього може стати підвищен­ня потреби дитячого організму в цих фізіологічне активних речовинах.

Під час вагітності має місце змен­шення кількості кальцію в крові жін­ки внаслідок посиленого транспорту цього біометалу до плода. Нестача ві­таміну D в організмі вагітної може ви­кликати порушення мінералізації кіс­ток плода, а у новонародженого бути причиною неврологічних розладів. При вагітності, що ускладнилась піз­нім токсикозом, у крові жінки пони­жується рівень різних вітамінів, у то­му числі вітамінів А, Е, D, пропорцій­но важкості хвороби.

Немає такого харчового продукту, який містив би всі вітаміни. Але мало є продуктів харчування, в складі яких не було б жодного вітаміну. Аскорбі­нова кислота, каротин (попередник вітаміну А), фолієва кислота містять­ся в свіжих овочах і фруктах, зелені, ягодах. Тіамін, піридоксин, нікотино­ва кислота містяться в чорному хлібі, бобових, гречці, вівсяній та пшенич­ній крупах, рибофлавін — у молоці й молочних продуктах (у цих продук­тах значна кількість кальцію і фосфо­ру). У сметані, маслі, свіжому молоці міститься вітамін А, а в рослинних ма­слах — вітамін Е. Високий рівень ві­таміну С в цитрусових (цитрина, апельсин, мандарин, грейпфрут). Своєрідними джерелами вітамінів є чорна смородина, чорниці, малина. Людина отримує вітамін D двома шляхами: з їжею (риб'ячий жир, яй­цевий жовток, печінка тварин та риб, м'ясо жирних сортів риб) і з власної шкіри, де вітамін утворюється під ді­єю сонячного проміння.

Похідні нафтохінону (вітаміни групи К). По хімічній структурі віта­міни групи К поділяють на дві групи: філохінон (вітамін КІ) і менахінон (Кз). Філохінон і менахінон — антигеморагічні речовини. Коагулянтна дія похідних нафтохінону зумовлена їх властивістю стимулювати синтез протромбіну та інших факторів згор­тання крові. Вітаміни групи К вироб­ляються кишечною мікрофлорою ки­шечнику, а також поступають з їжею. Основна причина гіповітамінозу К — порушення всмоктування в кишках.

Нафтохінони знаходяться в чорній смородині, горобині, обліписі, шип­шині, малині, аґрусі, глоді, латуку.

У більшості країн світу поповнити організм вагітної жінки стараються за рахунок призначення дієти з відповід­ним вмістом овочів, фруктів (це не завжди може вирішити проблему, хо­ча і є найбільш природним фактором), вітамінізації харчових продуктів (це важко в технологічному аспекті, тому що вітаміни руйнуються) або призна­ченню полівітамінних препаратів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

І.С. Чекман “Клінічна фітотерапія”

Ф.І. Мамчур “Довідник з фітотерапії”.

Кархут “Жива Аптека”

“Биологический енциклопедический словарь” Главный редактор: М.С. Гилянов.

Вітамін А. В природі найбільш поширені:

Ретинт (вітамін А, аксерофтол, І);

Дегідроретинол (вітамін А₂ )

Ретиналь (ретинен, альдегід вітаміна А₁ ; ІІ);

Ретиноєва к-та (ІІІ).

Вітамін В₁₂ (кобаломін)

Найважливіші представники:

Ціанокобаламін (І)

Оксикобаламін (Вітамін В_{12 а,} ІІ)

Вітамін К₁ (філохінон)

Вітамін В₆ . В природі поширені:

паридоксин (піридоксол, адермін, І),

Піридоксаль (ІІ),

Піридоксаимін (ІІІ).