Реферат: Внутрішні чинники економічного розвитку України

Загроза кризи ліквідності низки комерційних банків обумовила необхідність використання спеціальних обмежувальних заходів Національного банку, які дозволили запобігти масштабній кризі, проте, логічно продовживши політику попередніх місяців, призвели до втрати позитивного впливу динаміки монетарної сфери на економічне зростання. Станом на кінець року депозити юридичних осіб зменшилися порівняно з 1 жовтня на 1,3 млрд. грн., фізичних – на 3,2 млрд. грн., у тому числі в національній валюті – на 3,1 і 5,1 млрд. грн. відповідно. Обсяги кредитування в національній валюті скоротилися на 0,5 млрд. грн. (перед цим за 9 місяців року вони зросли на 12,1 млрд. грн.). Незважаючи на те, що за останній квартал НБУ спрямував на рефінансування комбанків 19,3 млрд. грн., або 94 % усього річного обсягу, мобілізувавши лише 1,7 млрд. грн., рівень монетизації економіки за цей період знизився. Протягом першого кварталу 2005 року. НБУ змушений був здійснювати заходи щодо стерилізації коштів, наданих в процесі антикризового рефінансування.

Економічна динаміка у січні-травні 2005 року

Накопичені суперечності експортної моделі розвитку, наслідки “агресивної” фіскальної політики та диспропорції грошово-кредитної сфери, викликані політичною кризою, обумовили надзвичайну складність формування економічної політики новопризначеного уряду, яка залишається, на жаль, вельми суперечливою. Як засвідчують статистичні показники перших п’яти місяців 2005 року, в Україні спостерігається низка тривожних тенденцій, які потребують радикального посилення уваги до виваженості та узгодженості заходів економічної політики.

Зокрема, темп зростання ВВП за січень-травень склав 4,7 %, промислового виробництва – 6,2 %, що значно нижче торішніх показників. Востаннє настільки низькі показники зростання спостерігалися восени 2002 року. Непокоять незадовільні показники в секторах, які є індикаторами економічної активності: за підсумками 5 місяців у будівництві спостерігався спад виробництва на 6,7 %, приріст в оптовій і роздрібній торгівлі склав лише 0,1 %, причому оборот роздрібної торгівлі був за цей період на 18,8 % більшим за аналогічний період минулого року, а фізичний обсяг оптового товарообороту зменшився на 4,1 %. У структурі промислової динаміки з травня спостерігається спад виробництва в металургії (-0,3 % у порівнянні з 5 місяцями 2005 року), нафтопереробці (спад 4,5 %). У квітні призупинилося прискорене зростання в машинобудуванні (11,2 % за 5 місяців року).

Темпи зростання експорту сповільнилися за січень-квітень до 9,9 %, хоча його частка у ВВП залишилась високою – на рівні 54 %. Послаблення ролі експорту як чинника економічного зростання супроводжувалося погіршенням його структури. Зокрема, експорт недорогоцінних металів та виробів з них зріс за згаданий період на 31,3 %, а його частка – з 36,7 до 44 % сумарного товарного експорту. Натомість на 18,6 % зменшився експорт механічного та електричного обладнання, машин та механізмів, електрообладнання та їхніх частин.

Слід наголосити на тому, що квітень 2005 року може значною мірою розглядатися як переламний етап для економічного розвитку:

· до цього часу практично вичерпалася інерція зростання, отримана торік;

· з іншого боку, вичерпався негативний ефект політичної кризи кінця 2004 року;

· починає даватися взнаки первинний ефект різкої ревальвації гривні;

· з 1 квітня вступає в дію низка нововведень в тарифній і податковій сферах;

· даються взнаки впливи адміністративних обмежень у ціновій сфері.

Між тим, квітень-травень 2005 року характеризувалися суттєвим погіршенням низки ключових макроекономічних показників. Так, за цей період:

Приріст ВВП в травні порівняно з травнем 2004 року склав лише 3,6 %.

Промислове виробництво в квітні знизилося у порівнянні з березнем на 3,8 %, у травні порівняно з квітнем – на 4,3 %.

Відтак сумарний спад за два місяці склав 7,9 %. Найтривожнішим є спад в машинобудуванні (на 7,1 % у квітні та 6,9 % у травні), яке було лідером економічного зростання не лише в 2004, але й у першому кварталі 2005 року. Цей спад безпосередньо пов’язується нами з різким скороченням експорту машинобудівної продукції: у квітні в порівнянні з березнем продукції галузі експортовано на 4,6 % менше, а транспортних засобів – на 12 % менше. У травні скорочення обсягів виробництва було відзначене у переважній більшості галузей промисловості.

Нульове зростання зафіксоване навіть у харчовій промисловості. Утім, слід зважати на те, що порівняння з квітнем є не зовсім коректним через значну кількість вихідних днів, які припадають на травень.

Те, що промисловий спад не є наслідком зависокої минулорічної бази порівняння, доводить співставлення динаміки 2004 та 2005 років (рис. 1). Як видно з наведеної діаграми, у квітні-травні 2004 р. вже позначився вихід на “плато”, з якого почалося сповільнення темпів промислового зростання. Це робить спад нинішнього року ще більш відчутним.

2004

2005

Рис. 1. Співставлення темпів зростання промислового виробництва у 2004 та 2005 рр. (% до аналогічного періоду попереднього року, в дужках подано частку галузі в реалізованій продукції промисловості)

Різкі негативні зміни відбулися в сфері зовнішньої торгівлі. У той час як обсяг імпорту товарів у квітні приблизно дорівнював березневому, експорт скоротився на 570 млн. доларів США або на 18,2 %, у результаті чого за квітень сальдо торгівлі товарами стало негативним – 340 млн. доларів США, що знизило сумарне сальдо зовнішньої торгівлі до 760 млн. доларів США. Скорочення відбулося по більшості товарних груп, насамперед – хімічної промисловості, експорту мінеральних продуктів, транспортному машинобудуванню, продукції рослинництва і готової харчової продукції.

Зменшення ролі експорту як чинника економічного зростання потребує переорієнтації на внутрішні чинники розвитку – зростання обсягів споживчого та інвестиційного попиту, а також створення відповідних умов реакції на це зростання з боку пропозиції. Як буде показано далі, становлення цих чинників відбувається в Україні досить повільно.

Хотілося б звернути увагу на деякі узальнюючі моменти, які стосуються складових структури та моделі інноваційної економіки.

В чому все ж-таки полягає об'єктивна необхідність саме інноваційної моделі розвитку економіки України на сучасному етапі? Зовнішні чинники відомі. Це, в першу чергу, глобалізаційні процеси, які сьогодні відбуваються в світі. Україна є складовою світової економіки, постіндустріальна епоха диктує свої вимоги. Це інтеграційні процеси, в яких бере активну участь Україна: євроінтеграційні процеси, Єдиний економічний простір, членство у Світовій організації торгівлі тощо. Це й відкритість економіки України як складової світової економіки та посилення конкурентного тиску на зовнішніх ринках.

Які внутрішні чинники існують сьогодні ?

· По-перше, це забезпечення економічної безпеки держави як складової національної безпеки. Воно відбувається шляхом зміцнення конкурентоспроможності нашої національної економіки і всіх складових.

· Наступне - забезпечення випереджаючого соціально-економічного розвитку. Маються на увазі високі темпи економічного зростання. 6-7 % зростання на рік нам потрібні для того, щоби ми до 2015 року нарешті досягли рівня, який ми мали у 1990 році.

· І останній внутрішній чинник - це формування і реалізація інтелектуального капіталу, в Україні, який сьогодні є, проте потребує подальшого вдосконалення й ефективного використання.