Реферат: Внутрішній аудит витрат підприємства громадського харчування

перевірка наявності ефективних процедур санкціонування;

перевірка документування та дієвості системи обліку;

перевірка на місцях наявності активів (запасів) та контроль за дотриманням встановлених правил та процедур.

Якщо пересічний аудитор зрозуміє у вище викладене, то він легко зробить висновок, що ці критерії підходять для зовнішнього аудитора, який зможе покластися на ефективну систему внутрішнього аудиту.

Наші дослідження середовища контролю за витратами виробництва, обігу та реалізації в підприємствах громадського харчування закритої мережі дають можливість зробити висновки стосовно організації та методики внутрішнього аудиту витрат.

Організація внутрішнього аудиту витрат.

Витрати повинні контролюватися при їх плануванні та реальному здійсненні, за центрами витратами. Останні повинні бути офіційно визначені в системі управління підприємством без права на ротацію в поточному періоді.

Усі без винятку витрати повинні документуватися (легалізація) з метою надання їм юридичної сили.

Структуризація мети та детермінованість витрат. Кожний центр витрат повинен мати чітко визначену мету здійснення видатків з усіх видів ресурсів (особливо прямих видатків, що відносяться на собівартість одиниці продукції чи послуг). У відповідності з метою розробляються стандарти (або нормативи чи норми) витрат за їх напрямами, видами (готівка, безготівкові кошти, матеріальні ресурси тощо), цільовим призначенням (результат – отримання активів, списання боргів, розрахунки з бюджетом тощо) граничними сумами та часом здійснення.

Розмежування та структуризація дозвільно-заборонної системи стосовно витрат підприємства в межах функціональних повноважень менеджерів.

Ідентифікація відповідальних осіб за здійснення витрат.

Реальний, повний, своєчасний та адекватний облік витрат.

На нашу думку, з огляду на міжнародні стандарти обліку та аудиту, витрати повинні контролюватися в системі управління за такими критеріями:

1.Доцільність (суттєва необхідність);

2.Своєчасність здійснення.

3.Реальність розміру у порівнянні з потребами та можливим максимальним розміром (або в порівнянні з минулим періодом),відповідність завданню чи плану.

4.Порівняність з результатом (фінансовий аспект – прибуток, витрати, рентабельність витрат).

5.Місце здійснення та учасники.

6.За групами (типами) витрат: витрати підготовки виробничо-торгової діяльності (по етапам – заготівля, схов, транспортування, природні збитки), витрати суто виробництва (статті калькуляції), витрати щодо забезпечення реалізації (збуту) продукції, товарів та послуг громадського харчування (так звані накладні витрати щодо забезпечення діяльності).

7.Вплив витрат на фінансовий стан.

8.Вплив витрат на ціну і відтак на обсяг продаж.

Безперечно, в сучасній Україні далеко не кожне підприємство може собі дозволити розкіш створення Комітету внутрішнього аудиту чи ввести до штатного розпису посаду аудитора (супервайзера). Вважаємо, що доцільно розподілити контрольні функції за вказаними вище критеріями таким чином: бухгалтерія (п.п.1-7), виробничі підрозділи: кухня, зал, бар чи буфет, дрібнороздрібна торгівля, комора (п.п.2-4),економісти (якщо вони є в штаті. В разі відсутності ці завдання покладаються на бухгалтерію) (п.п.4,7-8), вищі керівні органи (п.п.1,2,4,7). Таким чином, певне дублювання контрольних дій дасть більшу гарантію ефективності внутрішнього аудиту витрат виробництва та обігу в підприємствах громадського харчування.

Методологія внутрішнього аудиту.

Взагалі нічого нового в аудиті витрат бути не може – слід застосовувати давно відомі та зарекомендовані загальнонаукові та спеціальні методи фінансового контролю. Але певний набір методів змінюється час від часу залежно від умов господарювання. На нашу думку на сьогодні, для правильної оцінки управлінських рішень стосовно витрат обов’язково слід використовувати такі методичні прийоми, як моделювання, системний підхід, конкретизацію за часом та місцем, історичний підхід, прогнозування. За цими методами загальний алгоритм внутрішнього аудиту витрат підприємства громадського харчування може мати такий вигляд:

1.Ідентифікація видатків як витрат.

2.Класифікація витрат.

3.Ідентифікація за часом, місцем та учасниками.

4.Визнання документованих витрат як легалізованих.

5.Визначення відповідності цілям з очікуваного (планованого) результату.