Реферат: Вплив малих доз радiацii

виробляють розчиннi реовини, якi сприяють виникненню реакцiй за-

палення або здiйснюють пряме руйнування клiтин, що несуть на со-

бi антигени.

Таким чином, видiляють Т-хелпери, Т-супресори, Т-кiллери та

Т-клiтини реакцiй сповiльненоi гiперчутливостi.

Т-лiмфоцити утворюються з стволових клiтин кровотворних тка-

нин i проходять стадiю дозрiвання в тимусi. До цього часу остаточ-

но не вирiшили, один чи рiзнi попередники для хелперних, супре-

сорних та цитотоксичних клiтин. С вiдомостi, що тiмоцити мозковоi

зони належать до iншого ряду диференцiювання, нiж тiмоцити кiрко-

воi зони. Вiдомо також, що основну масу клiтин тимусу складають

субпопуляцii CD4-8-, CD4+8+, CD4+8-, CD4-8+ (подвiйнi негативнi,

подвiйнi позитивнi, одинарнi позитивнi клiтини).

Подвiйнi негативнi - незрiлi (immature), CD4-8- переважають

у тимусi ембрiонiв. Iх кiлькiсть зростас при регенерацii тимусу

пiсля опромiнення. По властивостям i фенотипу вони близькi до кi-

стково-мозкових попередникiв тiмоцитiв. Цi клiтини, що несуть

CD5 -антиген (CD4-8-5+), забезпечують генерацiю 3-х основних суб-

популяцiй тiмоцитiв (CD4+8+,CD4+8-,CD4-8+).

Подвiйнi позитивнi клiтини вважаються незрiлими i нездатними

до подальшого дозрiвання, вони приреченi на загибель у тимусi.

Одинарнi позитивнi клiтини - майже зрiлi,але не iдентичнi пе-

риферичним Т-клiтинам.

Лiмфоцити периферичноi кровi належать до клiтин з комплекс-

ним типом антигенноi специфiчностi. Вони здатнi розпiзнавати од-

ночасно продукти власних МНС-генiв (гени головного комплексу гiс-

тосумiсностi) та чужорiднi антигени. Головний комплекс гiстосумi-

сностi - основна генетична система, що визначас функцiонування

мунноi системи, i, перш за все, Т-системи iмунiтету. Видiляють 2