Реферат: Вплив малих доз радiацii

ного та абсолютного числа Т5+ -лiмфоцитiв, в основному за рахунок

Т8+ -субпопуляцiй. Але достовiрне зниження вiдносного вмiсту Ea-

РОК i пригнiчення лiмфокiноутворюючоi активностi Т-лiмфоцитiв свiд-

чить про те, що функцiональна активнicть Т3+ -лiмфоцитiв була си-

льно пригнiчена. Можливо, певну роль в депресii iмунних реакцiй

вiдiгравали активованi Т-супресори. Таким чином, дослiдження стану

iмунiтету у людей, що зазнали впливу радiацii в дозах 0,2-0,5 Гр

пiд час аврii на ЧАЕС показали, що iмунологiчнi порушення, якi ви-

никли при цьому, можуть зберiгатися протягом 2 рокiв пiсля опромi-

нення. Було зроблено припущення, що нестабiльнiсть iмунного стату-

су зумовлена порушеннями генетичного апарату клiтини, що проявля-

ються в конформацiйних змiнах ссДНК. Глибина зниження функцiональ-

ноi активностi i змiн спiввiдношення субпопуляцiй лiмфоцитiв зна-

ходиться у прямiй залежностi вiд ступеня деспiралiзацii ссДНК (ра-

дiацiйно обумовлена деспiралiзацiя ДНК лiмфоцитiв супроводжусться

пригнiченням, а пiдвищена суперспiралiзацiя - нормалiзацiсю бiль-

шостi реакцiй iмунноi системи) [ ]

Змiни у станi Т-клiтинного iмунiтету були виявленi не лише у

лiквiдаторiв аварii на ЧАЕС, але й у мешканцiв радiацiйно забруд-

нених районiв. Так, О.Ф.Мельников зi спiавт. (1993) дослiлили стан

iмунноi системи у мiстi Кисвi за першi 4 роки пiсля катастрофи.

Проведенi дослiдження засвiдчили, що протягом першого року пiсля

аварii найбiльш вираженi змiни визначалися з боку НЦК (натуральних

цитотоксичних клiтин) та К-кiллерiв, якi вiдiграють важливу роль у

реалiзацii протипухлинного та противiрусного iмунiтету. Функцiона-

льна активнiсть цих клiтин була рiзко знижена. Значно менш вираже-

ний характер мали змiни з боку Т-лiмфоцитiв периферичноi кровi об-

стежених, котрi проявилися в основному тенденцiсю до зниження за-

гального вмiсту Т-клiтин (CD3+) та вiдносного числа Т-ефекторiв