Реферат: Вплив масової комунікації на групову і індивідуальну свідомість

Про зростання ролі ЗМІ свідчить і такий факт: за період з 1968 по 1988 рр.. час, який у випусках новин провідних американських телекомпаній приділялася показу «живих» виступів політиків, знизилося в 5 разів, а значить, зросла роль самих журналістів, їх коментарів та оцінок.

Масова комунікація є важливим джерелом політичної соціалізації (процесу засвоєння знань, установок, цінностей та форм участі в сфері політики). Найбільш значущими в цьому відношенні є програми новин. Саме за допомогою ЗМІ глядачі та слухачі, особливо молоді, отримують найбільшу кількість інформації, що стосується політики. Інтерес до політичного масової комунікації тісно пов'язаний з політичною інформованістю і активним обговоренням політичних тем та батьками, і однолітками. Разом з тим вплив масової комунікації більш виражено щодо політичних фактів та оцінок, ніж реального політичної поведінки людей (форм участі, голосування).

1.4 НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

масовий комунікація соціальний аудиторія інформація

До негативних наслідків масової комунікації можна віднести формування у реципієнтів потреби в негайному задоволенні власних бажань і потреб, а також ослаблення навичок читання і зниження творчого потенціалу.

Масований вплив масової комунікації може негативно впливати на якість міжособистісного спілкування дітей, зменшувати кількість ігор з однолітками. Мультфільми, з їх швидкою зміною візуальних і аудіо х стимулів особливо привертають увагу дітей та здатні суттєво зменшувати міжособистісні контакти.

Герої теле - та відео фільмів деяким людям в якійсь мірі заміняють родину. Занурення в «денні сни» телефільмів дозволяє уникнути, сховатись від проблем і труднощів реального життя, що в ряді випадків посилює соціальну адаптацію, посилює самотність. У зв'язку з надмірним інтересом до телебачення і відео говорять навіть про формування нації «відеотов» (за аналогією з ідіотами).

Відзначається вплив ЗМІ та на розвиток у людей неадекватного страху перед злочинністю. Такого роду страх найбільшою мірою залежить від характеру освітлення злочинів: страх і тривога виявляються більш сильними в тому випадку, коли дається інформація про злочини місцевого рівня, а також про злочини, жертва яких ніяк не провокувала злочинця, і, нарешті, про злочини «сенсаційних », що відрізняються від більшості інших.

Насильство і агресія в засобах масової інформації зустрічаються вкрай часто. У США за період з 1957 по 1985 рр.. кількість показаних по телебаченню сцен насильства зросла в 4 рази. У Росії з початку 90-х рр.. простежується та ж тенденція. Подібна значна представленість насильства в ЗМІ ставить проблему їх впливу на реальне агресивне поводжень людей.

Незважаючи на те, що з даної проблеми накопичено великий обсяг емпіричних даних, все-таки повної ясності тут не спостерігається. Так, повідомляється про сильний ефект показу телевізійних сцен агресії, і в той же час є дані про те, що насильство на екранах телевізорів не впливає на агресивну поведінку дітей, а якщо й має, то слабкий вплив, у деяких групах дітей і зовсім сприяє зниження агресивності. У результатах лабораторних досліджень єдності більше: перегляд агресивних фільмів в лабораторних умовах, як правило, викликає агресивну поведінку.

Зазначена «різно направленість» результатів пов'язана з тим, що вплив насильства в ЗМІ на агресивність людей опосередковується безліччю проміжних змінних. До них відносяться: особливості реципієнта (стать, вік, ставлення до агресії), ступінь соціальної і пізнавальної зрілості телеглядача. Оскільки діти часто не в змозі співвідносити дії з їх мотивами і наслідками, вони просто імітують агресивні дії, не розуміючи їх наслідків. Телевізійне насильство має максимальний негативний ефект у віці від 8 до 12 років. Вплив телевізійного насильства на хлопчиків відбивається сильніше, ніж на дівчаток. Значущий і соціально-економічний статус: діти з сімей з нижчим статусом частіше дивляться і схвалюють насильство, отримують від нього більше задоволення і чіткіше ідентифікують себе з телегероями, а також гірше встигають у школі. Особи, спочатку більш агресивні, значно сильніше схильні до впливу насильства в ЗМІ; контекст, в якому постає акт насильства на телеекрані (манера подачі, жанр передачі). Реальна агресія мінімальна у тому випадку, якщо агресор на телеекрані карається, якщо демонструються негативні наслідки агресії і сам агресор виглядає негативним героєм; максимальна реальна агресія у випадку, якщо агресія на телеекрані заохочується, не має негативних наслідків і соціально схвалюється; особливості зовнішнього середовища (можливості соціального контролю, сімейні відносини). Вплив телевізійної агресії знижується за наявності в суспільстві ефективних методів соціального контролю. Позитивні відносини в сім'ї, прийняття дитиною батьків знижують ефект теле насилля. Сприяє агресії перегляд актів реального насильства, а також просто повідомлення про такого роду діях. Відзначається зв'язок між появою в ЗМІ відомостей про гучні злочини або судових процесах і рівнем злочинності. Причому простежується наступна закономірність: якщо повідомлялося тільки про злочин, то кількість злочинів через кілька днів після такого повідомлення зростала, якщо ж згадувалося не тільки про злочин, але і про покарання за нього, то кількість злочинів знижувався.

У цілому більшість вчених останнім часом схиляється до думки про те, що насильство, акцентуємо ЗМІ, надає, хоча і не дуже виражене, вплив на агресивну поведінку в реальних життєвих умовах.

1.5 ПОЗИТИВН А ДІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Масова комунікація надає не тільки негативний вплив на масову свідомість. Вона може протидіяти етнічним і статевим стереотипам. До її позитивних результатів відносяться і підвищення обізнаності, допитливості, поліпшення мовних навичок. Масова комунікація сприяє зростанню великодушності, дружелюбності, кооперації і стриманості, суворого дотримання соціальних норм, а також зменшенню тривоги і страхів. Після перегляду гуманістично орієнтованих фільмів у дітей поліпшуються навички спілкування з однолітками, порозуміння з ними, активізується прагнення допомагати іншим людям. Слід зазначити, що позитивний вплив таких передач залежить від співвідношення характеру героя і його дій. Так, якщо герой - гуманіст, наприклад супермен, діє все ж агресивно, то це не викликає у глядачів бажання допомагати і підтримувати інших людей.

ВИСНОВОК

Масова комунікація - феномен, буквально пронизує всі сторони сучасного суспільства і впливає на масову і групову свідомість найрізноманітнішими способами і абсолютно неоднозначно.

Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві.

Вплив масової комунікації на політичні процеси також багатосторонньо: це і її внесок у політичну соціалізацію, і її місце в передвиборній боротьбі, і роль в оцінці діяльності політичних лідерів і структур.

Впливає масова комунікація і на думки людей з конкретних питань соціального життя.

Такого роду вплив здійснюється наступним чином: деякі індивіди, усвідомлюючи, що їхня думка збігається з думкою більшості, висловлюють його, у той час як інші особи, які мають відмінну від загальноприйнятої позицію, залишають її при собі. Цей процес рухається по спіралі, в результаті чого деякі теми або позиції потрапляють в центр уваги населення, а інші відкидаються на периферію суспільного інтересу. Такого роду «спіраль замовчування», мабуть, викликається страхом ізоляції. Згода із загальноприйнятим - не тільки спосіб бути на боці «сторони-переможниці», а й спроба уникнути ізоляції від групи. Загроза критики - значимий фактор для «замовчують» людей (запускаючих спіраль умовчання). Масова комунікація відіграє важливу роль в «спіралі замовчування». З її допомогою люди дізнаються, які думки популярні в суспільстві, а які - ні.

В даний час для пояснення механізмів впливу масової комунікації на індивідуальне і масову свідомість запропоновані численні теорії. Найбільш популярні з них теорія використання і задоволення і теорія залежності. У першій підкреслюється, що людина виступає в якості активного фільтра інформації, а не її пасивного отримувача. Він здійснює відбір повідомлень ЗМІ для того, щоб задовольняти деякі свої потреби. Таким чином, аудиторія ЗМІ активна та цілеспрямована, а людина - ініціатор вибору повідомлення - добре обізнаний про свої бажання та потреби. Він, знаючи власні потреби, шукає різні способи їх задоволення, одним з яких і є ЗМІ: вони як би вступають в суперечку з іншими джерелами задоволення потреб. Наприклад, потреба в розвагах можна задовольнити не тільки сидячи біля телевізора, а й зустрівшись з друзями, відвідавши футбольний матч або пивну.

Дана теорія внесла свіжий струмінь у дослідження масової комунікації, звернувши увагу на активність особистості при сприйнятті повідомлень. Це контрастувало з поширеним раніше поглядом на реципієнта як на пасивного, бездумного приймача інформації. Однак у теорії використання та задоволення були і деякі слабкості: вона ігнорувала негативні результати впливу масової комунікації в суспільстві, а також надмірну раціональність людини, його здатність свідомо вибирати те, що йому необхідно. Подібному тези суперечать дані численних досліджень, згідно з якими люди, як правило, не до кінця усвідомлюють причини своєї поведінки.

Під трохи іншим кутом зору розглянуто роль масової комунікації в суспільстві в теорії залежності. Центральне положення даної теорії таке: реципієнт залежить від масової комунікації в силу того, що йому необхідно задовольняти свої потреби та досягати різних цілей. Ступінь впливовості ЗМІ на аудиторію варіюється і залежить від стану самого суспільства (якщо в суспільстві виникає ситуація соціальних змін і конфліктів, то вона змушує людей переоцінювати склалися в них системи цінностей і норм, що породжує потребу у додатковій інформації, у тому числі зі ЗМІ, підвищуючи тим самим залежність людей від них) і самих ЗМІ (потенціал їх впливу залежить від їх кількості і близькості до норм і цінностей групи об'єкта впливу).

Синтезуючи розглянуті підходи, можна процес впливу масової комунікації на індивідуальне та групове свідомість описати таким чином. Соціальні інститути та ЗМІ. взаємодіючи з аудиторією, формують у людей різноманітні потреби, інтереси і потяги. Сформувавшись, дана мотиваційна система починає в свою чергу впливати на те, де, в якій області людина стане шукати джерела задоволення потреб. Вибравши ті чи інші джерела, людина може надалі опинитися в певній залежності від них. Наприклад, літні люди в силу зниження можливостей пересування, мало спілкуються, що підвищує їхню залежність від такого виду ЗМІ, як телебачення. Підлітки можуть ставати залежними від відео індустрії, оскільки захоплення такого роду відповідають нормам цієї соціальної групи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М., 1994.

2. Богомолова Н.Н. Масова комунікація і спілкування. - М., 1988.

3. Журавльов Г.Т. Прикладна соціологія: Навчально-практичний посібник / Московський державний університет економіки, статистики та інформатики. - М.: МЕСИ, 1998. - 111 с.

4. Соціологія. Основи загальної теорії: Навчальний посібник / Під. ред. Г.В. Осипова, Л.М. Москвичов. - М.: Аспект Пресс, 1996. - 461 с.