Реферат: Вплив погоди на людину
2.3. Клімат і специфічні захворювання.
Клімат може впливати на схильність до специфічних захворювань. Це головним чином інфекційні захворювання, що передаются через воду і комах. У комах ізотермічний, температурно синхронізований організм, ріст і розвиток якого дуже сильно залежить від температури і вологості повітря. Так, малярія, жовта лихоманка, трипанозомоз переноситься комахами тропічної зони, для якої характерні високі температури і вологість повітря. Сипний тиф переноситься вошами, які заводяться в тяжкій теплій одежі в антисанітарних умовах. Таким чином, тиф – хвороба холодного клімату.
3. ТЕМПЕРАТУРА.
3.1. “Критична температура” навколишнього середовища.
“Критична температура” – це найвищий і найнижчий ліміт діапазону значень температури, що складає так звану зону комфорту, тобто температур навколишнього середовища, при яких зберігається оптимальний тепловий баланс тіла людини. Іншими словами, за межами критичних значень температури у людини виникає відчуття дискомфорту, вона починає себе погано почувати. Терморегулювання людського організму – підтримка постійної температури тіла (гомеотермія) – при різній температурі навколишнього середовища і середній температурі тіла біля 37 °С відбувається різними шляхами (випаровування, випромінювання, конвекція, теплопровідність). Але терморегулювання виконується організмом автоматично, без додаткових зусиль і без неприємних відчуттів, тільки у визначених межах значень температури навколишнього повітря, тобто коли зберігається тепловий баланс організму. При досягненні критичних значень температури баланс порушується і виникає відчуття дискомфорту, яке сигналізує про необхідність поновити порушену рівновагу.
Значення критичної температури у різних людей можуть істотно відрізнятися. Середнє значення зони комфорту 21 – 24 °С, нижній ліміт критичної температури 18 °С, верхній 27 °С. Слід мати на увазі, що значення температури для зони комфорту можуть також змінюватися в залежності від вологості повітря і швидкості вітру.
3.2. Ефективна температура.
Це один з біометеорологічних індексів, що характеризує ефект впливу на людину комплексу метеоелементів (температура, вологість повітря і вітер) через єдиний показник – так звану ефективну температуру повітря. Таким чином, ефективна температура – це значення температури, яке повинно мати сухе повітря при штилі, щоб здійснювати на організм людини такий ж вплив, як і повітря, що володіє деякою вологість при наявності вітру. В жарку погоду вологе повітря буде мати ефективну температуру вище тієї, що дійсно спостерігається, а при вітрі ефективна температура буде нижче тієї, що фактично спостерігається. Визначається ефективна температура за показниками сухого і намоченого термометрів, а також за даними про швидкість вітру. Звичайно користуються для її розрахунку графіками-номограмами або розрахунковими емпіричними формулами, досить складними, різними у різних авторів, що їх запропонували.
3.3. Максимальна та мінімальна температура, яку може витримати людина.
На протязі дуже короткого проміжку часу людина може знаходитися в сухому повітрі при дуже високій температурі. Температурна межа, яку може перенести людина, 160 °С. Це було доведено англійськими фізиками Благденом і Чентрі шляхом автоексперементу. В літературі говориться і про більш високі межі (170 °С, публікація 1828 р., і навіть 180 °С), але достовірність цих даних сумнівна. Температуру 104 °С людина може терпіти 26 хвилин, 93 °С – 33 хвилини, 82 °С – 49 хвилин, а 71 °С – 1 годину; встановлено це шляхом експериментів зі здоровими людьми добровольцями.
Відносно мінімальної температури, то це залежить від стану здоров’я людини і одежі, але головне – від швидкості вітру. В Якутії люди годинами знаходяться на морозі, при температурі повітря нижче - 50–°С, але вони при цьому відповідним чином вдягнені.
Мінімальна температура, при якій люди короткочасно бували на повітрі, складає – 88 °С.
ЛІТЕРАТУРА.
1. П.Д. Астапенко Вопрсы о погоде. Ленинград. Гидрометиздат. 1982.