Реферат: Впровадження інформаційних систем і CASE-засоби
· виокремлення для кожної бази даних підмножини даних, необхідних для завантаження у сховище даних;
· інтегрування локальних підмножин даних і розробка загальної погодженої схеми сховища.
Для виконання створення сховищ даних за CASE-технологією існують різні інструментальні засоби, зокрема програмний продукт Oracle Designer та його спрощена версія Oracle Data Mart Designer, де вираз Data Mart означає вітрину даних як спеціалізоване сховище, що обслуговує один з напрямків діяльності компаній, наприклад облік запасів чи маркетинг. У вітрини даних інформація надходить або зі сховища (залежні вітрини), або безпосередньо з джерел даних, проходячи попередні узгодження та перетворення (незалежні вітрини).
Схему формування та використання сховища даних в СППР зображено на рис. 2.2. Дані беруться з різноманітних джерел оперативних даних. Після їх переміщення відбираються дані для гарантування того, що вони мають сенс, є неперервними і точними. Потім дані завантажуються в реляційні таблиці, здатні підтримувати різноманітні види аналізу та запитів, і оптимізуються для тих таблиць, котрі, як очікується, найчастіше використовуватимуться. І нарешті дані зберігаються для подальшого використання в СППР.
 |
Рис. 2.2. Схема формування і використання сховища даних у СППР
Коли сховища даних уже створені та оптимізовані, необхідно ефективно завантажувати нові дані в систему, завантажувати їх без переривання процесу підтримки прийняття рішень. Проте зі збільшенням кількості даних розробники змушені визначати нові синтаксичні формати та формат запитів, які є більш швидкими та легкими, а також вишукувати нові підходи до поєднання реляційних таблиць і добування даних із цих дуже великих баз даних з використанням різновиду програмних агентів — інтелектуальних («розумних») агентів (Intelligent agents).
СППР належать до інформаційних систем нового покоління, основне призначення яких полягає в забезпеченні комп'ютерною підтримкою прийняття рішень зі слабоструктурованих та неструктурованих проблем організаційного управління на різних фазах створення рішень і моніторингу . Незважаючи на те, що на даний час у світі розроблено сотні типів СППР (сам термін DSS уперше був запроваджений 1971 року Горрі і Мортоном), такі системи в Україні практично не використовуються. Більш того, існує плутанина із самим терміном СППР.Не маючи змоги докладно спинитися на цій проблемі (СППР докладніше розглядаються в окремому розділі цього посібника), лише зауважимо, що у класичному розумінні СППР є інформаційна система, котра має компоненти (рис. 2.3): інтерфейс користувача,систему управління базами даних (СУБД), систему управління базами моделей (СУБМ), систему управління повідомленнями (СУП), причому підсистема СУП з'явилася лише останніми роками. Ця структура може бути основою для виокремлення дійсних СППР.
 |
Рис. 2.3. Компоненти системи підтримки прийняття рішень
СППР широко застосовуються у США (ринок створюваного програмного забезпечення СППР тут щорічно досягає мільярда доларів) та в інших розвинутих країнах у різних сферах людської діяльності (економіка, бізнес, юриспруденція, державне управління тощо). Наприклад, для управління фінансами корпорацій (а також в управлінні виробництвом, у статистиці) ефективно використовується СППР Visual IFPS/Plus, котра була створена ще на початку 70-х років минулого століття і модифікувалася згодом під клієнт-серверну платформу (компанія COMSHARE продає Visual IFPS/Plus під Windows NT за 15000 дол. США). На ринку України пропонується російськомовна СППР для маркетингових досліджень Marketing Expert. Перспективними напрямками розвитку СППР є групові системи підтримки прийняття рішень (ГСППР), котрі призначені для комп'ютерної підтримки прийняття рішень групами індивідів, а також виконавчі інформаційні системи (ВІС).
Архітектура СППР представляється різними авторами по-різному. Приведемо приклад. Marakas (1999) запропонував узагальнену архітектуру, що складається з 5 різних частин:
(a) система керування даними (the data management system - DBMS),
(b) система керування моделями (the model management system - MBMS),
(c) машина знань (the knowledge engine (KE)),
(d) інтерфейс користувача (the user interface) і
(e) користувачі (the user(s)).
3. Визначення інформаційних систем управління
У вітчизняній літературі часто використовують терміни, "автоматизована система управління", "автоматизовані інформаційні системи", а в закордонної - "інформаційні системи", "інформаційні системи менеджменту". Причому за рубежем за замовчуванням передбачається, що інформаційні системи автоматизовані. Приведемо кілька визначень із сучасних літературних джерел.
Економічна інформаційна система (ЕІС) - це сукупність внутрішніх і зовнішніх потоків прямої і зворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів, фахівців, що беруть участь у процесі обробки інформації і виробленні управлінських рішень. [1, c.17].
Інформаційна система (ІС ) - це з'єднання інформаційних ресурсів, процесів і людей, що збирають, перетворять і поширюють інформацію в організації. Узагальненою метою ІС є трансформація "сировинних" ресурсів даних в інформаційні "продукти", необхідні конкретним користувачам. Інформаційну систему менеджменту (ІСМ) деякі розуміють як синонім ІС, інші - як чітко регламентовану систему постачання стандартних звітів менеджерам. У сучасній системі знань про менеджмент і про ІС термін "інформаційна система менеджменту" розуміється расширенно - як коло різноманітних ІС, що забезпечують менеджерам ефективне прийняття рішень щодо розвитку керованого об'єкта. При цьому ІСМ за замовчуванням розуміється як компьютеризованная система. (переклад з англ.). (Див. табл. 1.1) [1, c.7].
У сфері керування підприємством вітчизняна наука з 1960-х років розрізняє:
· автоматизовані (і автоматичні) системи управління технологічними пpоцессами [АСУТП]
· автоматизовані системи оpганизаційного упpавління [АСОУ] .
АСУТП упpавляют швидкотічьними пpоцессами матеpиального виробництва, наприклад, плавкою стали, виробництвом продукту, а АСОУ - в основному повільними пpоцессами взаємодії людей і обладнання в складних комплексах. Можуть існувати й АСУ змішаного типу.
Оpганизаційне упpавління не може бути автоматичним, рішення отут завжди пpиймають люди, і об'єктами керування отут є не стільки машини й обладнання, скільки колективи людей.
РџРѕ СЂС–РІРЅСЋ чи сфеpРµ РґС–С— розрізнюють АСУ міжнародні, державні (національні), теpитоpіальні (pегіональні), отраслеві, об'єднань, підприємств чи коpпоpаций і фіpм.
По ступені алгоритмічного опису пpоцессів керування поділяють АСУ інформаційно-довідкові, інформаційно-радникові, керуючи, а також ті, що самонавчаються.
Табл. 1.1. Інформаційні системи в менеджменті
| Рівень | Клас | Сутність |
|
3. ІС для забезпечення поточних бізнес-операцій | 3.1. Системи обробки операцій | Виконують поточну реєстрацію записів про операції й угоди, модернізують бази даних, обробляють ці дані і виводять різноманітні документи, повідомлення, звіти |
| 3.2. Системи керування процесами | Керують фізичними процесами виробництва продукції, подачі товарів і т. п. | |
| 3.3. Системи автоматизації офісу | Підтримують комунікації, діловедення і продуктивність офісу. Перетворять ручні методи діловедення і традиційні комунікації шляхом збору, обробки, збереження і передачі даних у виді електронних офісних комунікацій. Охоплюють обробку текстів, електронну пошту, друк на робочому столі, організацію телеконференцій, обробку документів | |
|
2. ИС для забезпечення прийняття К-во Просмотров: 190
Бесплатно скачать Реферат: Впровадження інформаційних систем і CASE-засоби
|