Реферат: Впровадження систем управління навколишнім середовищем у ВНЗ

Для ВНЗ виконання вимог стандарту принесе користь у таких аспектах, які представлено на рис. 2.

Рис.2

Стандарт спонукає організації, що його використовують, застосовувати політику “зеленої купівлі”, тобто співпрацювати з постачальниками, які поділяють їх екологічний підхід до довкілля. Таким чином ВНЗ, організовуючи співпрацю зі школами, які готують потенційних студентів, має вводити до критеріїв їх відбору політику навколишнього середовища. Бажано, щоб ВНЗ сприяв школам організовувати навчання школярів з питань екоменеджменту, а також формувати й реалізовувати власну екологічну політику.

Згідно з вимогами стандарту ВНЗ має сформувати власну екологічну політику, яка має відповідати критеріям, наведеним на рис.3.

Рис.3

Внз має сформувати політику щодо навколишнього середовища, яка стане фундаментом його подальших дій у цьому напряму. Головне, щоб політика була доречною – відповідала меті його існування, зрозумілою і, що не менш важливо, містила зобов”язання постійно удосконалювати свою діяльність у зазначеній сфері. Необхідно також, щоб політика відповідала законодавству, як у галузі довкілля, так і вищої освіти. З урахуванням місії ВНЗ політика має містити положення щодо якісної підготовки персоналу і студентів у сфері довкілля. Реалізація політики здійснюється через процес планування, зміст якого представлено на рис.4.

Рис. 4

4. Рекомендації ВНЗ щодо впровадження СУНС

Загалом процес впровадження СУНС представлено на рис. 5.

Рис. 5

Для успішного впровадження СУНС Внз необхідно створити відповідну організаційну структуру, яку має очолити представник вищого керівництва. Він, крім виконання своїх обов”язків, повинен забезпечити організацію розроблення, впровадження та підтримання у робочому стані СУНС згідно з вимогами стандарту, а також на періодичній основі звітування перед вищим керівництвом про стан СУНС, що давало б змогу керівництву проводити аналіз і оцінювання функціонування системи та подальше удосконалення.

Відповідальний за СУНС має також визначити, забезпечити документальне оформлення і доведення до персоналу на всіх рівнях організації його функцій, відповідальності і обов”язки. Крім того, ним має бути забезпечено налагодження зв”язків і координацію внутрішніх взаємодій між різними ієрархічними і функціональними рівнями ВНЗ (ректоратом, деканатами, кафедрами, лабораторіями, іншими структурними підрозділами), реєстрацію повідомлень, розгляд і надання відповідей на запити зовнішніх заінтересованих сторін (школи, місцева громада, представники органів влади і контролюючі організації).

Успішне впровадження СУНС вимагає участі усього персоналу ВНЗ, включаючи студентів. Функції, відповідальність і повноваження мають бути чітко визначені і доведені до виконавців.

Впровадження системи має здійснюватись компетентним персоналом. Тому основою процесу впровадження є навчання персоналу. При цьому бажано визначити необхідний рівень підготовки персоналу, який впливає на навколишнє середовище, а на його основі здійснити підготовку.

Персонал ВНЗ, дії якого можуть суттєво впливати на стан довкілля, має бути компетентним за рахунок відповідного навчання, підготовки та практичних занять. Основні напрями навчання персоналу представлено на рис. 6.

Рис. 6

Навчанню і підтриманню відповідного рівня компетентності персоналу ВНЗ сприяє створення і постійна актуалізація необхідної документації, яка, в свою чергу, регламентує найбільш важливі елементи СУНС та їх взаємодію, а також забезпечує управління документацією. Для цього має бути створено відповідну методику, яка допомагатиме ВНЗ розробляти і модифікувати різного типу документи, здійснювати їх періодичні перевірку, аналіз та перегляд, оперативно відміняти і вилучати застарілі документи, належним чином ідентифікувати документи, забезпечувати діючими документами фахівців та підрозділи, що їх використовують.

ВНЗ має визначити ті види діяльності (процеси, роботи), які пов”язані з ключовими екологічними аспектами. Такі процеси мають бути сплановані, зокрема, забезпечені ресурсами, і знаходитись під постійним контролем і управлінням.

ВНЗ повинен розробити і впровадити методики управління і контролю за такими процесами, з огляду на те, що відсутність подібної методики може привести до відхилень від екологічних цілей і завдань.

До таких процесів можна віднести закупівлю певної продукції для потреб ВНЗ, від витратних матеріалів до лабораторного й навчального обладнання.

Зважаючи на те, що ВНЗ є організацією, де одночасно знаходиться значна кількість людей (персоналу, студентів), від має розробити і підтримувати у робочому стані методики ідентифікації можливих нещасних випадків, аварійних ситуацій і схеми реагування на них, а також методики попередження і зменшення негативних впливів на навколишнє середовище, яке пов”язане зі згаданими ситуаціями.

У разі, якщо у ВНЗ мали місце подібні випадки (пожежа, раптове відключення або збої енергопостачання тощо), він має перевіряти і переглядати свою готовність до аварійних ситуацій і схем реагування на них.

Як під час виконання програми управління навколишнім середовищем так і після її завершення ВНз має здійснювати моніторинг і вимірювання основних процесів і робіт, які можуть мати суттєвий вплив на навколишнє середовище. Варто нагадати, що виходячи з основної мети діяльності ВНЗ – підготовки спеціалістів для роботи у певних галузях економіки, до таких процесів можна віднести і навчальний процес, або його частину, спрямовану на підготовку у сфері довкілля.

Якщо в процесі контролю використовується певне вимірювальне обладнання, воно має бути повіреним. У ВНЗ моніторинг і вимірювання повинні здійснюватись відповідно до розробленої методики.

Якщо за результатами моніторингу та вимірювань виявлено невідповідності, які призвели до негативного впливу на навколишнє середовище, або існує потенційна загроза такого впливу, ВНЗ має розробити та здійснити відповідні коригувальні та попереджувальні дії.