Реферат: Вступ України до СОТ: переваги та недоліки

- дискримінація національних товаровиробників.

Економічна політика України щодо мінімізації негативних наслідків приєднання до СОТ має забезпечувати такі напрями:

- модернізацію системи захисту внутрішнього ринку відповідно до вимог СОТ;

- підтримку експортних виробництв та вдосконалення структури експорту;

- структурну перебудову національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності відповідно до вимог міжнародної конкуренції.

Від вступу України до СОТ передусім виграють експортноорієнтовані галузі (перш за все металургія та хімічна продукція), і значно погіршиться становище підприємств, які в основному зорієнтовані на внутрішній ринок (автомобілебудування, електронна промисловість, сільське господарство харчова, легка промисловість та ін..).

Як показав досвід постсоціалістичних країн — членів СОТ, найменш конкурентоспроможними на внутрішньому ринку після приєднання до СОТ виявляються виробники молока, яєць, м’яса, овочів і фруктів. В Україні переважну частину цих видів продукції виробляють у господарствах населення.

Отже, товарні особисті господарства після вступу в СОТ будуть найбільш вразливою групою серед сільгосптоваровиробників. Вони навряд чи витримають змагання з більш дешевим імпортом, а це означає, що результатом приєднання може стати зростання безробіття в сільській місцевості. Найбільше програють ті підприємства, які працюють завдяки численним пільгам, що передбачені чинним законодавством України, але не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема положенням угод СОТ. Тяжкі часи настануть для тваринництва, яке зіштовхнеться з конкуренцією дешевого латиноамериканського м’яса. Втім аграріїв чекає ще одна напасть – по вимогам СОТ, Україна значно скоротить державну підтримку села, відмінивши пільги по ПДВ. А це іще автоматично «+20%» до собівартості продукції наших селян. Правда, Кабінет Міністрів України обіцяє компенсувати ці втрати прямими держдотаціями, але їх механізм ще достатньо не відпрацьований, а відповідні суми потрібно відшукати в бюджеті.

Більшість негативних наслідків проявить себе у короткотерміновій перспективі — періоді, необхідному будь-якій країні для адаптації роботи підприємств у нових умовах лібералізованого ринку. Отримані від вступу до СОТ переваги носитимуть системний довготерміновий характер.

Водночас більшість галузей промисловості, які на сьогодні розвинуті в Україні, вже довели свою конкурентоспроможність в умовах зростання глобалізаційних процесів. Тому не слід очікувати, що вступ України до СОТ справить на них шоковий вплив.

Досвід інших країн колишнього СРСР свідчить, що різкого збільшення імпорту до України внаслідок вступу до СОТ не відбудеться. Це, зокрема, пов’язано з особливостями внутрішнього ринку України, захищеного від імпортних надходжень такими факторами, як суттєві транспортні витрати на доставку імпортної продукції, недостатній розвиток інфраструктури надходження та розподілу значних обсягів імпортної продукції в регіонах, невисока купівельна спроможність населення. Дешевий імпорт вже присутній на українському ринку, а дорогі імпортні товари поки не по кишені більшості українців.

В окремих галузях промисловості можливе зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції. Проте ці втрати є тимчасовими i можуть бути компенсовані зменшенням витрат на виробництво продукції за рахунок впровадження міжнародних та європейських стандартів i відмови від застосування подвійних стандартів для внутрішнього ринку та експорту зі зменшенням, залежно від виду продукції, на 3 — 5% витрат на обов’язкове підтвердження відповідності експортної продукції за рахунок переходу від подвійної сертифікації (у країні-експортері та країні-імпортері) до взаємного визнання результатів оцінки відповідності в результаті вступу України до СОТ.

Негативні наслідки можна мінімізувати завдяки тому, що процес зниження тарифів на деякі товари української економіки відбуватиметься поступово з урахуванням перехідного періоду, який становитиме від 3 до 8 років. Крім того, слід мати на увазі, що у разі вступу до СОТ інші країни стануть значно доступнішими для українського експорту, що компенсує окремі втрати, які понесуть вітчизняні виробники на внутрішньому ринку. Тобто якщо Україна після вступу до СОТ матиме перехідний період для доступу імпорту на свої ринки, то водночас ми отримаємо можливість доступу української продукції на ринки країн — членів СОТ за зниженими тарифами одразу ж після приєднання до цієї організації. Це, безумовно, повинно привести до нарощування експортного потенціалу країни. Членство у СОТ — лише інструмент стратегії нашого розвитку.

По-перше, вступ України до СОТ має відбутися на прийнятних для нас умовах. Це означає, що такі умови погоджуватимуться з бізнесом, i в тому разі, якщо певні зміни існуючих заходів захисту будуть для нас неприйнятними, ми протистоятимемо вимогам відкриття відповідних секторів наших ринків.

Ступінь захисту національного виробника тарифними інструментами повинен бути наближеним до такого, щоб, з одного боку, не перешкоджати конкуренції, а з іншого — забезпечити конкурентоздатним українським виробникам можливість адаптуватися до нових умов.

Угоди в рамках СОТ також дають змогу країнам вживати обмежувальних заходів проти імпорту, котрий наносить особливо велику шкоду вітчизняній економіці, але відбувається це за чітко визначеними правилами.

По-друге, промислова політика держави повинна бути спрямована на заохочення конкуренції на внутрішньому ринку, що послабить побоювання різкого напливу імпорту.

По-третє, умови та наслідки членства у СОТ мають бути максимально прозорими для бізнесу. Має бути створена державна система економічної та правової інформації для підприємств, без якої вони не зможуть ефективно використовувати можливості, отримані завдяки членству в СОТ.

По-четверте, мають проводитись консультації з проблематики СОТ з країнами, які нещодавно вступили до СОТ i які перебували у стадії переговорного процесу, зокрема з країнами СНД, що мають подібне до нашого економічне середовище.

Одним з ключових етапів завершення Україною вступу до СОТ визначено гармонізацію національного законодавства з нормами та вимогами цієї організації.

Про важливість i складність процесу гармонізації національного законодавства свідчить той факт, що в країнах Центральної та Східної Європи, які вже є членами СОТ, кількість нормативно-правових актів, що потребували гармонізації з угодами СОТ, коливалася від 800 до 1500.

У процесі гармонізації національного законодавства кожна країна — претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед них можна виділити чотири основних правила, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.

Перше правило — захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів. Це правило дає змогу країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції за умови, що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Правило містить важливий виняток, що дає можливість країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити обмеження імпорту з метою захисту свого фінансового стану.

Друге правило передбачає зменшення i скасування тарифів та інших бар’єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Тарифні ставки й інші зобов’язання, погоджені в ході таких переговорів, наводяться у Розкладі поступок кожної країни. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита i збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені в її Розкладі.

Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що, погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується проводити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт товарів у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всі інші пункти призначення.

Четверте правило — це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Гармонізацію українського законодавства з принципами, нормами i стандартами положень угод системи ГАТТ — СОТ, апробованими протягом десятиріч у багатьох країнах світу, вже сьогодні можна віднести до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.

Трансформація податкового законодавства України відповідно до принципів, норм i стандартів СОТ приведе до формування прозорого i стабільного правового поля діяльності суб’єктів господарювання — платників податків, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збільшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пільг i відповідного розширення бази оподаткування.

Пільгове оподаткування окремих галузей економіки або товарів, яке діяло до недавнього часу, суперечило нормам i принципам СОТ, згідно з якими заходи щодо захисту i розвитку вітчизняного виробництва та внутрішнього ринку не повинні здійснюватися шляхом запровадження пільгових режимів оподаткування, викривлення загальноприйнятих схем оподаткування i порушення принципу рівності в оподаткуванні суб’єктів господарювання.