Реферат: Ввізне мито — податок на зовнішню торгівлю

Разом з тим, слід зазначити, що тарифна ескалація дозволяє країні імпортеру стимулювати виробництво чи переробку певного товару на її території. Так, в січні 2007 року з метою стимулювання фасування чаю в Україні були підвищені пільгові ставки ввізного мита на фасований чай в упаковках масою до 3 кг. - з EURO 0,2 за 1кг. до EURO 0,4 за кг. По відношенню до продукту, який ввозиться в упаковках масою більше 3 кг, діє нульова ставка мита.

Підвищення ступеня захисту окремих галузей економіки може відбуватися не тільки за рахунок підвищення ставки імпортного мита, але й шляхом вибіркового його заниження, у першу чергу, на ті товари, які є складовою готової продукції, що виробляється. Такий спосіб підвищення митного протекціонізму за сучасних умов використовується досить активно у зв'язку з розширенням міжнародної торгівлі напівфабрикатами, вузлами, комплектуючими.

Нескладні розрахунки показують, як відміна мита на імпортні агрегати, які входять до складу національного виробу, підвищує ступінь захисту останнього. Наприклад, національна автомобільна промисловість продає автомобілі на внутрішньому ринку, який захищено митом в 20%, за ціною 10000 грн. Двигун таких машин імпортується за ціною 4000 грн, а мито складає 20%, тобто споживачам він обходиться у 4800 грн. Відміна мита на двигун дасть можливість підприємству отримати додатково 800 грн. Такий же ефект могло дати підвищення мита на автомобіль ще на 8%, але у цьому разі ціна на автомобіль складала б не 10000 грн., а 10800 грн.

Цей приклад підтверджує висновок, що вибіркове зниження мита не означає, що відповідно буде зменшено ступінь протекціоністського захисту. Важливо й те, що вибіркове зниження мита на окремі комплектуючі, сировину або напівфабрикати не тягне за собою загальне підвищення цін у країні і зростання інфляції.

Слід зазначити, що в Україні такий ефективний засіб практично не використовується, а навпаки, існує проблема застосування досить високої ставки мита на сировину.

Так, на меласу діє комбінована ставка мита 50% митної вартості, але не менше 0,08 ЄВРО за 1 кг, на кукурудзу для промислової переробки на підприємствах харчової промисловості - 30% митної вартості, але не менше 20 ЄВРО за 1 тонну. Такі високі ставки на ввезення сировини значно підвищують ціну готових виробів з неї.

Аналіз механізму впливу мита на ціни і конкурентоспроможність товару дає змогу зробити ще один висновок: ефективність тарифного протекціонізму визначається не тільки абсолютною величиною ставки мита. Зіставлення структури митного тарифу, структури внутрішнього виробництва і структури імпорту економічно розвинутих країн світу показало, що рівень протекціоністського захисту готового виробу залежить не тільки від рівня обкладання митом самого готового виробу, але й від рівня мита на ті складові і матеріали, які імпортуються для виготовлення даного виробу.

Як вже зазначалось вище, механізм впливу мита на ціни багатогранний, тому ефективність мита, а отже, й оцінка його ефективного рівня - залежать від багатьох факторів. Необхідно врахувати й те, що ставки митних тарифів зростають в період погіршення економічної кон'юнктури і знижуються в період підвищення ділової активності.

Побудова імпортного тарифу, який застосовується в Україні, має грунтуватись на таких основних принципах, як:

• ескалація митного тарифу - це підвищення ставок мита у міру зростання ступеня обробки продукції;

• ефективний митний тариф - це встановлення низьких ставок для товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;

• поповнення доходної частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;

• згідно з теоремою симетрії Лернера, імпортне мито - це податок і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національної валюти і знижує користь експорту;

• здійснення структурної перебудови національної економіки та її розвиток мають привести до раціоналізації тарифу і поступового зниження ставок імпортного мита у міру підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, основним показником якої є зростання експорту. Якщо експорт товару збільшується, то необхідно знижувати ставки імпортного мита на сировину та комплектуючі, які використовуються для цього виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торговельно-політичними міркуваннями.

Як було зазначено вище, імпортне мито формується на основі різниці між світовими і національними цінами. Тому як метод політики протекціонізму ввізне мито використовують практично усі країни світу і досить часто. Тільки в економічно розвинутих країнах, як правило, рівень імпортного мита відносно низький, а в менш розвинутих країнах, де високі національні витрати, рівень імпортного мита досить високий.

Як свідчить світовий досвід, для того щоб рівень митно-тарифного захисту був ефективним, він має бути не вище 10-15% митної вартості товару. Відповідно до існуючих домовленостей у рамках COT до тарифних піків, тобто максимальних ставок мита, належать усі ставки, які перевищують 10%. Максимальна межа мита не має перевищувати 30%. Перевищення даного рівня призводить не до збільшення надходжень до Державного бюджету країни, а навпаки - до їх скорочення. Більше того, високі ставки мита і податків на імпорт не захищають національних товаровиробників, а призводять до значного порушення умов конкуренції на внутрішньому ринку. Крім цього, високі ставки митного тарифу стимулюють розвиток корупції і контрабанди в країні.

За міжнародними стандартами, рівень та вплив інструментів митно-тарифного регулювання можна визначити за такою шкалою:

Рівень середньозваженої ставки	Вільний	Відкритий	Помірний	Обмежувальний	Заборонний
	0	0-10	10-15	15-40	40-100

Необхідно зазначити, що за результатами Уругвайського раунду країнам з перехідною економікою, бажаючим приєднатися до системи ГААТ/СОТ, дається семирічний перехідний період для адаптації своїх економік до жорстких вимог, які випливають із зобов'язань кожної держави, що приєднується до даної системи, максимально лібералізувати свою зовнішню торгівлю.