Реферат: Ввізне мито — податок на зовнішню торгівлю

Реферат

з митної справи

на тему:

"Ввізне мито - податок на зовнішню торгівлю"

2009

Одним із найбільш поширених інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є ввізне мито. Відповідно до запропонованої класифікації митного тарифу мито на імпорт та ввізне мито за своєю економічною природою є еквівалентними поняттями. Воно нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію країни. Основні цілі застосування імпортного мита - це:

• створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва;

• регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою встановлення добросовісної конкуренції;

• вплив на господарську діяльність і соціальну обстановку як складової механізму ціноутворення;

• формування раціональної структури споживчого ринку, яка ґрунтується на збалансованій пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів, а також на ескалації митного тарифу;

• захист окремих галузей економіки від можливого заподіяння їм суттєвих збитків від іноземних виробників;

• збільшення доходної частини Державного бюджету;

• сприяння структурній перебудові економіки України;

• сприяння оптимізації співвідношення експорту та імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню оптимального торговельного балансу;

• вирішення торговельно-політичних цілей у взаємовідносинах з іноземними державами, їхніми союзами та групами, тобто використання митного тарифу з метою поступок на міжнародних переговорах.

За економічним змістом і характером дії імпортне мито належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту, тобто як будь-який податок мито збільшує ціну товару і знижує його конкурентоспроможність.

Хоча імпортне мито - найпопулярніший захід системи економічного інструментарію регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але часто його доля в структурі митних платежів не сама суттєва, так нарахування з податку на додану вартість значно перевищують надходження з мита при ввезенні товарів. Визначити вплив мита на загальний рівень товарних цін у країні значно важче, ніж розрахувати підвищення цін на імпортні товари. Проте деякі автори, здійснивши такі розрахунки, доводять, що втрати споживачів від загального підвищення внутрішніх цін, яке було результатом застосування імпортного мита в економічно розвинутих країнах, у 4-5 разів перевищували суму стягнутого мита.

Реалізації зазначених цілей певною мірою має відповідати структура митного тарифу, яку умовно можна поділити на три рівні ставок мита, що існують на даний час. Кожний рівень має відповідати стадії обробки продукції - сировина, напівфабрикати та готові вироби. Даний поділ ґрунтується на принципі ескалації тарифу, тобто підвищення ставок мита у міру зростання ступеня обробки продукції, яка представляє ланки одного технологічного ланцюга. Поділ на рівні в цілому відповідає основам побудови Гармонізованої системи опису та кодування товарів та товарним номенклатурам зовнішньоекономічної діяльності багатьох країн світу.

Прикладом застосування імпортного мита на основі тарифної ескалації є використання специфічного мита при ввезенні на територію України кави.

Діюча ставка ввізного мита на каву

Залежність рівня митного оподаткування від рівня обробки товару має на меті, насамперед, захист національної обробної промисловості. Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то за модель можна взяти структуру, граничний рівень якої на даний час найбільш пристосований до економічних умов та проблем України, зокрема імпорт промислової сировини, як правило, здійснюється безмитно або оподатковується низькими ставками мита, в той час як на напівфабрикати та особливо готові вироби ставки мита суттєво зростають. На практиці дана закономірність наступна: сировина та матеріали - 0-5%; напівфабрикати та комплектуючі - 5-15%; готові вироби - 15-30%.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--