Реферат: Забезпечення миттєвої ліквідності ВАТ Концерн Стирол шляхом резервування грошових коштів

Друга група фондів підприємства - це фонди позикових коштів. В умовах ринкової економіки жодне підприємство не може обійтися без позикових коштів. Різноманіття фондів дає можливість використати їх в різних ситуаціях. Позикові кошти в нормальних економічних умовах сприяють підвищенню ефективності виробництва. Їх наявність обумовлюється тим, що власні кошти покривають лише мінімальну потребу підприємства, необхідну для нормального здійснення його діяльності. Додаткова потреба, яка виникає в зв'язку з перевиконанням плану виробництва, затримкою у відправці готової продукції, нерівномірністю ходу виробництва або постачання сировини, має тимчасовий характер і може покриватися короткостроковими кредитами банків.

Кредит - позика в грошовій або натуральній формі, що надається однією юридичною або фізичною особою - кредитору іншій особі - позичальнику.

До позикових коштів, крім кредитів, відносять лізинг. Лізингом називається користування юридичною або фізичною особою засобами праці, що їй не належать, і є однією з форм кредитування товарів тривалого користування.

Факторинг є різновидом посередницької діяльності, при якому фірма-посередник (факторингова компанія) за певну плату дістає від підприємства право стягувати і зараховувати на його рахунок належні йому від покупців суми грошей (право інкасувати дебіторську заборгованість). Одночасно з цим посередник кредитує оборотний капітал клієнта і бере на себе його кредитний і валютний ризики.

Оперативні грошові фонди підприємства, які створюють третю групу фондів, створюються їм періодично. Ці фонди грошових коштів можуть створюватися на всіх підприємствах. До них відносять фонд оплати праці, фонд для платежів до бюджету, фонд для освоєння нової техніки, відрахувань вищої організації.

Під моментальною ліквідністю розуміється здатність підприємства негайно погасити свої короткострокові зобов'язання за рахунок коштів і їх еквівалентів [4, с.699]. Концепція резервування коштів основана на принципі забезпечення миттєвої ліквідності підприємства, тобто вмить виконати вимоги кредиторів. Показник миттєвої ліквідності є основним показником, що характеризує ефективність управління коштами при здійсненні оцінки фінансового становища будь-якого підприємства, як внутрішнім, так і зовнішніми користувачами інформацією (акціонери, державні структури, потенційні прямі і портфельні інвестори, банки, контрагенти тощо). Норматив показника для промислових підприємств складає величину в діапазоні 20%-40% від короткострокової заборгованості (короткострокова заборгованість згідно з міжнародними і національними стандартами фінансової звітності - це заборгованість, термін погашення якої не перевищує 12 місяців) [4, с.66]. При наявності коштів на рахунках менше за 20% від короткострокової кредиторської заборгованості можна стверджувати про їх дефіцит і невисоку здатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів, при наявності коштів понад 40% від короткострокової кредиторської заборгованості зовнішній користувач ухвалює рішення про неефективний менеджмент керівництва підприємства у справі управління грошовими коштами. Показник миттєвої ліквідності розраховується за даними бухгалтерського балансу, який є відкритою інформацією ,і, отже, будь-який зовнішній користувач інформацією, той, що цікавиться підприємством, має можливість дати власну оцінку ефективності його діяльності.

Наведемо порядок розрахунку і використання резерву коштів, що застосовується на ВАТ "Концерн Стирол",.

1. Порядок розрахунку резерву коштів.

1.1. Для визначення величини резервування враховується така заборгованість товариства перед юридичними і фізичними особами:

- короткострокові кредити банків;

- отримані позики;

- заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, яка сплачується в наступні 12 місяців;

- видані короткотермінові векселі;

- заборгованість перед постачальниками і підрядчиками терміном менш 1-го року;

- майбутні платежі до бюджету і позабюджетних фондів, згідно з даними бухгалтерського балансу;

- величина майбутніх витрат з оплати праці, згідно з даними бухгалтерського балансу;

- інша поточна заборгованість.

1.2. Норматив резервування встановлюється розміром 30% від середньої величини зобов'язань. Розмір нормативу резервування 30% від короткострокової заборгованості, з точки зору автора, по-перше, забезпечує моментальне виконання вимог кредиторів, по-друге, дозволяє утримувати величину коштів у рекомендованому діапазоні.

1.3. Середня сума зобов'язань відповідно до даних бухгалтерського обліку розраховується за формулою:

Оср. = ((Він/2+(О1+(О2+(Ок/2)/3,))

де Оср. - середня сума зобов'язань, тис. грн;

Він - сума короткострокових зобов'язань, визначених відповідно до п.1.1 на початок кварталу, що попередує резервуванню, тис. грн.;

О1 - сума короткострокових зобов'язань, визначених згідно з п.1.1 на кінець 1-го місяця кварталу, що попередує резервуванню, тис. грн;

О2 - сума короткострокових зобов'язань, визначених згідно з п.1.1 на кінець 2-го місяця кварталу, що попередує резервуванню, тис. грн;

Ок - сума короткострокових зобов'язань, визначених згідно з п.1.1 на кінець кварталу, що попередує резервуванню, тис. грн.

1.4. Сума коштів або прирівнених до них коштів, які підлягають резервуванню, розраховується щоквартально до 15 числа місяця, що йде за звітним кварталом.

1.5. Якщо розрахована сума резервування на майбутній період нижча за кошти резервного фонду, що є на депозитних рахунках і в цінних паперах, то протягом 10 банківських днів кошти мають бути поповнені до встановленого нормативу резервування.

1.6. Якщо розрахована сума резервування на майбутній період вища за кошти резервного фонду, що є на депозитних рахунках і в цінних паперах, але не перевищує 40-% покриття зобов'язань, розрахованих згідно з п.1.3, то величина зарезервованих коштів залишається незмінною.

1.7. Якщо розрахована сума резервування на майбутній період вища за кошти резервного фонду, що є на депозитних рахунках і в цінних паперах, і при цьому перевищує 40-% покриття зобов'язань, розрахованих згідно з п.1.3, то на чергове засідання правління товариства виноситься питання про використання суми перевищення фактичної величини резервування над нормативною.