Реферат: Загальні методичні рекомендації до курсу Страхування

3. Класифікація страхування за об'єктами. Визначення галузей та видів страхування.

4. Системи страхового забезпечення.

5. Класифікація за родом небезпек.

6. Форми проведення страхування. Принципи добровільного і обов'язкового страхування.

7. Визначення обов'язкових видів страхування Законом України "Про страхування".

8. Класифікація за статусом страхувальника.

9. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика.

Рекомендована література

Основна: 5, 8, 9, 17,19.

Додаткова: 12, 20.

Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка

Міні-лексикон

Ризик, майнові ризики, особисті ризики; катастрофічні, великі, середні, малі ризики; чисті та спекулятивні ризики; відбір ризиків, ризик-менеджмент; аналіз ризику; страховий ризик, нестройовий ризик, методи оцінки ризику, страховий тариф, страховий платіж (премія, внесок), страхова сума, страхова оцінка, статистика страхова, ступінь ризику, нетто-ставка, брутто-ставка, надбавка, актуарні розрахунки, актуарій, андеррайтер.

Приступаючи до вивчення цієї теми, необхідно зазначити, що саме ризик слугує передумовою виникнення страхових відносин. Без наявності відповідного ризику немає страхування, оскільки немає страхового інтересу. Фактор ризику та необхідність його покриття в результаті проявлення викликають потребу в страхуванні Зміст ризику та ступінь ймовірності настання визначають зміст та межі страхового захисту. Ризик існує протягом дії договору страхування.

Після розкриття поняття ризику, слід звернути увагу на те, що прояв різноманітних ризиків у всіх сферах суспільно-економічного життя зумовлює необхідність їх видової класифікації з метою застосування системного аналізу та прийняття раціональних управлінських рішень. Наскільки точно оцінюється імовірність настання даної події, настільки об'єктивно може бути оцінений розмір ризику. Страхування і розмір ризику є тісно пов'язані Вирівнювання ризику, його розподіл та управління складають арсенал технічних прийомів страховика, за допомогою яких на практиці організується проведення страхування.

Доцільно визначити, що ризик - величина непостійна. Його зміни у багатьох випадках зумовлені змінами в економіці, а також рядом інших факторів. Страховик повинен постійно стежити за розвитком ризику. Для цього ведеться відповідний статистичний облік, аналіз, обробка зібраної інформації, виходячи з якої страховик робить відповідну його оцінку, що полягає в аналізі усіх ризикових обставин. Результатом такої роботи є виділення відповідних груп ризику, які слугують мірою та критерієм оцінки.

Оцінка об'єкта страхування є необхідна для встановлення страхової суми, що визначає міру обов'язку з боку страховика або максимальну межу відшкодування збитку. Величина якого визначається ступенем понесеного збитку, вона може збігатися або бути меншою за страхову суму залежно від видів та умов страхування. Крім того, страхова сума визначає можливість та неможливість прийняття на страхування конкретного ризику.

Для оцінки ризику в страховій практиці використовують наступні методи:

- середніх величин;

- відсотків;

- індивідуальних оцінок.

За результатами оцінки приймаються рішення, до якої ризикової групи слід віднести той чи інший об'єкт, яка тарифна ставка найкращим чином відповідає даному ризику. Ціна страхового ризику та інших витрат, адекватних грошовому виразу обов'язків страховика по укладанню договору страхування, носить назву тарифної ставки. Розгляд структури страхового тарифу доцільно здійснювати за схемою.

Ключові положення та поняття для засвоєння

1. Поняття ризику.

2. Основні характеристики ризику.

3. Визначення страхового ризику та його ознаки.

4. Класифікація ризиків у різних видах страхування.

5. Методи оцінки ризику.

6. Управління ризиком у страхуванні

7. Визначення ціни ризику у страхуванні