Реферат: Загальні поняття та визначення технології машинобудування

де t_п.з – підготовчо-заключний час, що дається на партію деталей;

n – розмір партії.

8. Типи машинобудівних виробництв

Тип виробництва, як найбільш загальна організаційно-технічна характеристика виробництва, визначається головним чином ступенем спеціалізації робочих місць, номенклатурою об’єктів виробництва, а також формою руху виробів по робочих місцях.

Ступінь спеціалізації робочих місць характеризується коефіцієнтом закріплення операцій, під яким розуміють кількість різних операцій, виконуваних на одному робочому місці протягом місяця.

Згідно зі стандартом, коефіцієнт закріплення операцій для групи робочих місць визначається за формулою:

,

де O – кількість різних операцій, виконуваних на робочих місцях ділянки або цеху;

P – кількість робочих місць на ділянці чи в цеху.

За ступенем спеціалізації робочі місця поділяють на групи:

1) робочі місця масового виробництва, спеціалізовані на виконання однієї операції, яка безперервно повторюється;

2) робочі місця серійного виробництва, на яких виконуються декілька різних операцій, які повторюються через певні проміжки часу;

3) робочі місця одиничного виробництва, на яких виконується велика кількість різних операцій, які повторюються через невизначені проміжки часу або зовсім не повторюються.

В залежності від номенклатури та періоду повторення операцій, робочі місця 2-ї групи відносять до велико-, середньо-, і дрібносерійних.

Тип виробництва визначається за групою робочих місць, що переважає. Якщо за робочим місцем, незалежно від його завантаження, закріплена тільки одна операція, то К_з.о = 1, що відповідає масовому виробництву. Якщо 1 < К_з.о < 10 – виробництво велико серійне, якщо 10 < К_з.о < 20 – виробництво середньосерійне, якщо 20 < К_з.о < 40 – виробництво дрібносерійне, при К_з.о > 40 – виробництво одиничне.

Масовий тип виробництва характеризується безперервним виготовленням обмеженої номенклатури виробів на вузькоспеціалізованих робочих місцях.

Серійний тип виробництва характеризується виготовленням обмеженої номенклатури виробів партіями (серіями), які повторюються через певні проміжки часу, на робочих місцях з широкою спеціалізацією та поділяється на велико-, середньо- і дрібносерійний, в залежності від групи робочих місць, яка переважає.

Одиничний тип виробництва відрізняється виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничній кількості, які повторюються через невизначені проміжки часу або зовсім не повторюються, на робочих місцях, які не мають певної спеціалізації.

За типом виробництва, який переважає, визначається і тип ділянки, цеху і заводу в цілому.

Технологічні характеристики різних типів виробництва за переважаючими показниками наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Технологічні характеристики різних типів виробництва

Характерна ознака	Тип виробництва
	одиничний	серійний	масовий
1	2	3	4
Повторюваність партій (серій)	Відсутня	Періодична	Безперервний випуск одних і тих же деталей (серій машин)
Технологічне обладнання	Універсальне	Універсальне, частково спеціалізоване і спеціальне	Широке застосування спеціалізованого і спеціального обладнання і автоматичних ліній
Пристрої	Переважно універсальні та тільки іноді спеціальні	Спеціальні переналагоджувані	Спеціальні, часто органічно зв’язані з верстатом
Різальний інструмент	Універсальний	Універсальний і спеціальний	Універсальний, спеціальний і комбінований. Багатоінструментальні налагодження
Вимірювальний інструмент	Універсальний	Калібри, спеціальний вимірювальний інструмент	Калібри, спеціальний багатовимірний інструмент, контрольні прилади
Налагоджування верстатів	Верстати не налагоджені, робота по пробних промірах	Верстати налагоджені	Складне налагоджування, автоматизм
Розміщення технологічного обладнання	За типами верстатів	За ходом технологічних процесів	За ходом технологічних процесів
Види заготовок	Прокат, лиття в земляні форми по дерев’яних моделях, вільне кування	Прокат, відливки по металевих моделях, штамповки	Прокат, машинне лиття по металевих моделях, лиття під тиском та інші точні методи лиття, штамповки, пресування тощо
Застосування розмітки	Широке	Обмежене, тільки для великих і складних деталей	Не застосовується
Методи досягнення точності	Метод індивідуального припасування	Метод повної та неповної (часткової) взаємозамінності	Метод повної та селективної взаємозамінності
Ступінь деталізації технологічних процесів	Простіші технологічні розробки (маршрутні техпроцеси)	Більш детальні технологічні розробки (маршрутно-операційні та операційні техпроцеси)	Детальні технологічні розробки (операційні техпроцеси). Дослідження техпроцесів
Види нормування робіт	Укрупнене нормування	Технічне нормування серійного виробництва	Детальне нормування. Хронометражне дослідження операцій
Кваліфікація робітників	Висока	Використовуються робітники різної кваліфікації	Низька за наявності висококваліфікованих налагоджувань
Собівартість продукції	Висока	Середня	Найнижча

З підвищенням ступеня спеціалізації робочих місць, безперервності та прямоточності руху виробів по робочих місцях, тобто при переході від одиничного до серійного та від серійного до масового типів виробництва, збільшується можливість застосування спеціального обладнання та технологічного оснащення, більш продуктивних технологічних процесів, передових методів організації праці, механізації та автоматизації виробничих процесів, що в остаточному підсумку призводить до підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції при одночасному підвищенні її якості.

9. Форми організації виробництва в машинобудуванні

Форми і методи організації технологічних процесів залежать від встановленого порядку виконання операцій, розташування технологічного обладнання, кількості виробів і напрямку їх руху при виготовленні. Існують дві форми організації технологічних процесів: групова і потокова. Основні ознаки цих форм регламентовані стандартами.

Групова форма організації технологічних процесів – це така форма, яка характеризується спільним виготовленням чи ремонтом груп виробів різної конфігурації на спеціалізованих робочих місцях.