Реферат: Загальнотехнічні предмети в контексті підготовки спеціаліста у ВНЗ

12,1

6,2

73,5

8,2

10,0

7,0

74,5

8,5

7,8

4,7

78,2

9,3

5,4

3,3

81,3

10,0

Загальнотехнічні знання й уміння найбільше застосування знаходять у функціях розрахунку (креслення, основи технічної механіки, електроніка й інші), у робочому процесі (переважна більшість з них), у факторі відповідальності (основи технології, допуски і технічні виміри і деякі інші).

Класифікація професій за чотирма групами на підставі характеру трудових процесів свідчить, що четверта група, у яку входять апаратурні й автоматизовані процеси, вимагає при підготовці робочі введення таких предметів, як основи обчислювальної техніки, основи промислової електроніки. Ці предмети, всі або частина їх, потрібні, як свідчать досвід і проведені дослідження, і робітником наладчикам, діагностам, ремонтникам автоматичних систем, складних машин. Інакше кажучи, ручні професії налагодження, настроювання, ремонту складних технічних систем вимагають, як і професії робітників четвертої групи, тих самих загальнотехнічних предметів зі сполуки, відзначеного вище. Ця обставина свідчить, що вирішальним фактором утворення груп професій за спільністю загальнотехнічної підготовки є міра складності техніки.

Однак розглянута класифікація не може бути застосована до двох предметів: «Основи технології» і «Основи економіки праці і виробництва». У першому випадку сам предмет великий за змістом, що визначається галуззю (під галуззю) виробництва. Наприклад, основи загальної хімічної технології відрізняються за змістом від основ технології виробництва кисломолочних продуктів. В другому випадку предмет єдиний для всіх професій.

Аналіз ЕТКС із погляду складності і відповідальності трудових функцій робітників показав, що чим складніше і відповідальніше професійна діяльність, тим вище розряди тарифної сітки, з яких починається відлік: Наприклад, більшість професій машиністів будівельних машин тарифікується, починаючи з 4-го розряду. Однак є в ЕТКС професії і роботи, тарифіковані високими розрядами не через складність, а з урахуванням ваги праці. Кількість подібних професій в ЕТКС складає не більш 2% і тому не може з'явитися серйозною перешкодою для групування.

Можна виділити вісім груп професій, що вимагають єдиної сполуки загальнотехнічних предметів. Більшість цих груп мають міжгалузевий характер.

I група. У неї входять апаратники, оператори, робочі по обслуговуванню роботів, комплексно-механізованого й автоматизованого виробництв. Їх поєднує збіг істотних трудових функцій, приблизно єдина міра складності і відповідальності, єдність принципів і технічних рішень, засобів праці, приладів контролю і виміри, значна міра “спільності” технічної інформації (крім технології).

Характерним для цієї групи професій є підвищення ролі і значення таких предметів, як електротехніка і промислова електроніка основи обчислювальної техніки, Ядром служать поняття промислової електроніки.

Крім цих предметів до складу загальнотехнічних при підготовці апаратників, операторів включають також креслення, матеріалознавство, у якому ширше представлені знання матеріалів, основи теплотехніки (для ряду професій, наприклад, металургійного виробництва), основи технології, якщо вони не включені до складу спеціальної технології.

II група. У неї ввійдуть дві підгрупи професій: у перш-збирачі, регулювальники промислового устаткування; у другу - діагности, ремонтники і наладчики промислового устаткування. Інакше кажучи, до першої підгрупи належать робітники технологічних професій, до другого — обслуговуючі технікові.

Слід зазначити показність професій другої групи. Так, тільки слюсарі і електрослюсарі, що займаються зборкою і ремонтом промислового устаткування, представлені в 14% усіх навчальних планів 1978 р. для середніх профтехучилищ; ремонтники I- і наладчики верстатів — у 9% планів. Б сукупності ці професії складають майже четверту частину всіх підготовлюваних у середніх профтехучилищах професій. Ці професії представлені у всіх галузях промисловості (народного господарства).

Однієї з особливостей діяльності наладчиків, діагностів, слюсарів з ремонту промислового устаткування, є часто виникаюча необхідність пошуку причин несправностей, збоїв і вибору з безлічі можливих найбільш раціональні шляхи налагодження, ремонту, регулювання. Тому при підготовці середніх профтехучилищ, що учаться, по відзначеним вище професіях доцільно в них розвивати евристичне мислення, технічну, інтуїцію й інші якості, що допомагають прийняти правильне рішення без перебору більшості можливих варіантів причин. Ці якості розуму розвиваються при формуванні узагальнених умінь планувати хід рішення задачі, осмислювати неї. Виникає необхідність сформулювати правила обчислення умов задачі і наступного використання евристичних прийомів. Цьому сприяють проблемні ситуації, можливість створення яких пов’язана зі змістом програмного матеріалу. Тому, бажано, щоб при доборі змісту загальнотехнічних" предметів за професіями другий, групи враховувалася потреба в подібному навчальному матеріалі. Його варто включати в теоретичну частину програм і широко використовувати при виконанні лабораторно-практичних робіт. Розвиток евристики й інтуїції служить ефективним засобом формування технічного творчого мислення учнів, що є однієї, з ведучих цілей загально-технічної. підготовки. Крім того, творче технічне мислення учнів розвивається в процесі вивчення спеціального предмета «Основи технічної творчості». Досвід такого навчання накопичений у ряді училищ.

При підготовці робочих кадрів за професіями другої групи до загально-технічного можуть бути віднесені наступні предмети: електротехніка з основами промислової електроніки — з єдиною програмою для всіх професій групи; креслення (загальні основи машинобудування для більшості професій другої групи); електротехнічне креслення — для електромонтерів і електрослюсарів; технічна механіка, об'єднана з основами пневматики і гідравліки або окремо від них —для більшості професій; допуски і технічні виміру — для всіх професій; матеріалознавство, для більшості професій — машинобудівне, для електрослюсарів і електромонтерів — з вивченням матеріалів; основи технології виробництва (цей предмет може бути самостійним або включений у матеріалознавство або спеціальну технологію).

III група. До третьої групи належать професії складальників, наладчиків, регулювальників, ремонтників контрольно-вимірювальних приладів (СТОСІВ), засобів провідний і без провідного зв'язку, радіо і апаратури, мікропроцесорів, промислових роботів.