Реферат: Захисник у кримінальному процесі
Не менш важливою частиною участі захисника-адвоката в касаційному провадженні є його усні пояснення в суді касаційної інстанції. Критично аналізуючи вирок, докази, на яких він ґрунтується, адвокат коротко, чітко і ясно викладає суть касаційної скарги. Зосереджуючись на одному чи кількох найважливіших з точки зору захисту моментах, прагнучи переконати суд в наявності підстав для скасування або зміни вироку в бік поліпшення становища підзахисного.
У наглядному провадженні, на відміну від касаційного, скарга адвоката-захисника не є безпосереднім законним приводом до перегляду вироку. Згідно зі ст.384 КПК і до ст.39 "Закону України про прокуратуру" це допускається лише за протестом голів судів та прокурорів не нижче обласного рівня, а також їх заступників. Отже, для того, щоб справа була розглянута судом наглядної інстанції, адвокату необхідно звернутися зі скаргою порядком нагляду до тієї службової особи, яка має право опротестувати судове рішення, що набрало чинності. Скарга містить прохання про витребування справи для опротестування порядком нагляду рішення суду першої, касаційної або нижчестоячої наглядної інстанції, залежно від того, де, на думку адвоката, була допущена судова помилка, а при необхідності - ще й про зупинення виконання вироку (ст.387 КПК). До наглядної скарги додаються завірені копії судових рішень, а також відмови від опротестування судових рішень нижчестоячими інстанціями. Адвокат подає скаргу від свого імені. Він має проінформувати підзахисного як про спрямування наглядної скарги, так і про всі етапи її проходження з передачею йому копії скарги і відповідей наглядних інстанцій.
Важливим етапом участі захисника в наглядному провадженні є доповідання аргументів скарги на особистому прийомі в прокуратурі або в суді особі, яка має право опротестовувати судові рішення порядком нагляду, або ж особі, яка уповноважена вивчити скаргу, і висловити по ній свої міркування компетентній особі.
У судове засідання засуджений та його захисник можуть бути запрошені судом наглядової інстанції для дачі пояснень лише в необхідних, на думку суду, випадках (ст.358 КПК). В суді наглядної інстанції захисник обґрунтовує підстави скасування або зміни вироку суду (судді) на користь свого підзахисного, одночасно заперечуючи доводи протесту прокурора чи голови суду.
Висновки
“Это был одинокий борец. В нем на
первое место большей частью
выступала мысль, иллюзорно полагающий,
что праведное слово само пробьет себе путь.
(Альберт Швейцер)
Світовий досвід адвокатської практики був узагальнений у підсумковому документі VIII КонгресуООН із запобігання злочинам, який відбувся у серпні 1990 року. В "Основних положеннях про роль адвокатів" на основі принципових засад СтатутуООН, Загальної декларації прав людини, Міжнародних пактів про громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права, ряд інших загальновизнаних документів детально висвітлено всі сторони діяльності адвокатів, їх права, обов'язки, а також зобов'язання урядів, судових та адміністративних органів щодо забезпечення ефективної роботи адвокатів з консультування та надання допомоги всім, хто її потребує в судах, трибуналах та адміністративних органах.
Законодавчі акти України враховують міжнародний досвід. Так у статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесені ряд положень, які сприяють діяльності адвокатури і перш за все це пункт, згідно з яким обвинувачуваному забезпечується право на захист. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права у статті 14 проголошує право кожної людини в разі її обвинувачення у вчиненні протиправної дії захищати себе особисто або через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закріплене і в статті 59 Конституції України. Варто вказати, що адвокатура представлена і у Вищій раді юстиції трьома представниками, рекомендованими з'їздом адвокатів України.
В кримінальному судочинстві захисник – це учасник кримінального процесу, на якого покладено функцію захисту, і в силу цього він зобов’язаний використовувати всі зазначені в законі засоби і способи з метою з’ясування обставин, що виправдовують підзахисного чи пом’якшують його відповідальність.
Cписок використаної літератури:
1. Конституція України.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України.
3. Закон України "Про адвокатуру".
4. "Загальна декларація прав людини" (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року; ратифікована Україною 19 жовтня 1973 року).
5. "Міжнародний пакт про громадянські і політичні права" (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН на XXІ сесії в 1966 році, резолюція 2200 А/XXІ/ від 16 грудня 1966 року, додаток; ратифікований Україною 19 жовтня 1973 року з додатковою заявою до ч.1 ст.48 цього пакту).
6. М.М. Михеенко Порівняльне судове право. К.- 1993.
7. В.І. Ліфшиць Слово адвокату. М. - 1990.
8. Д.П. Фіолевський Записки адвоката. К. - 1987.
9. Бюлетень Мінюста України. N2 1992p.
10. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. К. - 1995.
[1] ч. 1 ст. 43-1 КПК
[2] ч. 1 ст. 43 КПК
[3] ст. 21 КПК
[4] ст 15 ЗУ “Про адвокатуру”
[5] В.І. Ліфшиць Слово адвокату. М. - 1990.
[6] ст. 45 КПК
[7] ч. 3 ст. 46 КПК
[8] ч. 2, 3, 5, ст. 44 КПК
[9] ст. 54 КПК
[10] ст. 219 КПК
[11] Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. - М., 1968. - С. 246-248