Реферат: Захворювання системи кровотворення і крові

IV . Основний етап виконання:

1. Прочитати назву препарату у флаконі для краплинного введення, перевірити термін його зберігання і герметич­ність флакона.

2. Оглянути металевий ковпачок на флаконі, зняти мета­левий кружок, протерти спиртом гумову пробку.

3. Взяти у руки пакет з одноразовою системою, перевірити герметичність пакету і термін його зберігання.

4. Розкрити ножицями пакет з системою, пінцетом витягнути систему з пакету і покласти її на стерильний лоток.

5. Ввести в ґумову пробку флакона голку "повітрянку" на повну глибину, а голку від системи на 2/3 глибини.

6. Зафіксувати лейкопластирем "повітрянку" таким чином, щоб трубка була вище рівня рідини у флаконі. Затиснути затискач у системі.

7. Підвісити флакон у перевернутому вигляді на штативі, зняти голку з ковпачком з протилежного кінця крапельниці.

8. Розжати затискач крапельниці, заповнити систему трубок рідиною. Спочатку з фільтра і крапельниці випус­тити повітря. Підняти крапельницю таким чином, щоб капроновий фільтр розміщувався зверху, а трубка крапельниці - знизу. Заповнити розчином крапельницю з фільтром на половину, а потім опустити її і випускати повітря з нижнього відділу трубки, поки струмінь ріди­ни з флакона почне виділятися у лоток.

9. Затиснути затискач, надіти голку на вільний кінець кра­пельниці і підвісити її в штативі.

Допомога дитині під час проведення гемотрансфузій. Догляд за дитиною після гемотрансфузії

І. Місце проведення:,

в дитячих стаціонарах, гематологічних відділеннях проводять для лікування анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії, гемофілії, гемо­трансфузії крові та її компонентів: еритроцитарної, лейкоцитар­ної і тромбоцитарної маси, антигемофільної плазми, антигемофільного глобуліну, альбуміну тощо.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильний столик, на якому підготовлено: ватні куль­ки (20-25 шт.), пінцети (2-3 шт.), спирт 96⁰ - 10 мл, од­норазові шприци ємністю 10 мл або 20 мл, одноразова система для краплинного введення, стерильний лоток.

2. Флакон крові або флакони кровозамінників: плазми, аль­буміну, еритроцитарної або лейкоцитарної маси тощо.

3. Лоток для використаних пінцетів.

4. Стерилізатори для промивання і замочування шприців у 5% розчині хлораміну на одну годину.

5. Набір для визначення групи крові, проведення проб на сумісність.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

Проводити переливання краще ранком після легкого сніданку. Частіше кров треба переливати внутрішньовенним, краплинним методом, при тривалій, комплексній трансфузійній терапії. Кров можна вводити в підключичну або зовнішню яремну вену, при термінальних станах кров вводять внутрішньоартеріально.

1. Підготовка хворої дитини до гемотрансфузії. Визначи­ти групу крові, резус-фактор і записати дані в історію хво­роби.

2. Оцінка крові перед трансфузією.

Враховувати цілість упаковки, її герметичність, строк зберігання, порушення режиму зберігання крові, її паспортні дані. Краще переливати кров, яка має строк збе­рігання не більше 3-4 днів. При оцінці крові повинно бути три шари: червоний еритроцитів, тонкий сірий шар лейкоцитів і зверху прозора жовтувата плазма.

3. Контрольне визначення групи крові реципієнта і донора по системі АБО.

Визначення групи крові хворого і групи крові з фла­кону за допомогою стандартних сироваток проводить лі­кар безпосередньо перед трансфузією.