Реферат: Законодавство України про цивільну оборону
1. Закон України про цивільну оборону
2. Нормативно-правова база ЦО
3. Права й обов'язки робітників, службовців та населення у світлі вимог закону про ЦО України
4. Структура й організація ЦО на об'єктах
5. Список використаних джерел
1. Закон України про цивільну оборону
Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха й на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування.
Держава як гарант цього права створює систему ЦО, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного і воєнного характеру.
Закон України про цивільну оборону складається з п'яти розділів.
У першому розділі Закону говориться, що ЦО є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків НС техногенного, екологічного, природного й воєнного характеру.
Систему ЦО складають:
1) органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням і діями в НС;
2) органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування;
3) сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;
4) фонди фінансових, медичних і матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок НС;
5) системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;
6) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання ЦО;
7) курси й навчальні заклади з підготовки і перепідготовки фахівців і населення з питань ЦО.
Згідно із Закону ця система повинна реагувати на НС, бо НС - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епіфітотією (розповсюдження інфекційних хворб рослин), великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил ЦО не входять.
Слід відзначити, що заходи ЦО поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а відповідальність за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.
До завдань ЦО України входить:
- попередження НС техногенного й природного характеру і ліквідація їх наслідків;
- своєчасне оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний час;
- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха й застосування засобів ураження;
- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час;
- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у НС мирного і воєнного часу;
- підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в НС.
Керівництво ЦО України покладається на Кабінет Міністрів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування.
Начальником ЦО України є Прем'єр-Міністр України.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--