Реферат: Запиленість повітря виробничих приміщень
Реферат на тему:
«ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ»
Загальні положення
Пил різного походження, що утворіться внаслідок механічної дії на тверді тіла подрібненням, розмелюванням, розтиранням, при завантажувально-розвантажувальних, вибухових, зварних, земляних та інших роботах, згубно діє на органи дихання, очі і шкіру людини. Пил класифікується за ступенем дисперсності, за речовиною, шкідливістю для організму, вибухонебезпечністю.
За характером дії на організм людини пил поділяється на подразнюючий і токсичний. До подразнюючого належить мінеральний (вугільний, наждаковий, кварцовий тощо), металевий (чавунний, сталевий, цинковий та ін.) і деревний пил.
Проникаючи в легені і лімфатичні залози, він спричинює захворювання - пневмоконіоз, силікоз. Може проявлятися механічна дія пилу у вигляді шкірних гноячкових захворювань і подразнення слизових оболонок очей - кон'юнктивіт.
Токсичний пил (ртуті, миш'яку, свинцю та ін.), розчиняючись у біологічному середовищі, діє як введена в організм отрута і завдає величезної шкоди здоров'ю.
При роботі в приміщеннях з високою запиленістю-потрібно користуватися індивідуальними засобами захисту; респіраторами, спецодягом і протипиловими окулярами [ 6, с. 288-300].
Крім шкідливої дії на організм людини, пил також підвищує зношення обладнання, збільшує брак продукції.
Санітарними нормами проектування промислових підприємств (СН 245-71) та ГОСГ І2.І.ОО5-88 (Повітря робочої зони) встановлені граничне допустимі концентрації (ГДК) шкідливих аерозолів, які не мають згубної дії на організм людини.
Для оцінки запиленості повітряного середовища даного приміщення і встановлення правильних методів боротьби з пилом необхідно знати концентрацію пилу в повітрі (мг/м3 ), ступінь дисперсності (розміри часток пилу), хімічний склад, розчинність і токсичність, а також їхню форму [ 4, с. 4-6].
Ступінь запиленості повітря можна визначити ваговим, розрахунковим, електричним і фотоелектричним методами. В даних методичних вказівках викладено ваговий спосіб, який дозволяє визначити кількість міліграмів пилу в одному кубічному метрі досліджуваного повітря. Для цього повітря фільтрують через ватяний тампон, закладений у скляну трубку (алонж), або спеціальні фільтри АФА, закладені в патрон-фільтротримач.
Місце для проби повітря вибирають на висоті І,5....1,7 м від підлоги ( на рівні дихання працівника). В кожній зоні беруть дві паралельні проби [ 1, с. 13-223].
Прилади та обладнання:
аспіратор для відбору проб повітря; патрон-фільтротримач; камера з пилом; змішувач з пилом; алонж; пісковий годинник; аерозольні фільтри (АФА); ваги аналітичні (ВА-200); рівноваги до 200 г; пінцет; термометр; барометр; вата.
Порядок виконання роботи
1. Зважити паперовий фільтр АФА, попередньо витягнувши його з пакета, і ватяний (взяти 0,5 г) на аналітичних вагах з точністю до мі лі грама.
2. Паперовий фільтр встановити в патрон фільтротримача, а ватяний - в алонж.
3. Увімкнути аспіратор і ручкою вентиля відрегулювати необхідну об'ємну швидкість відбору проби.
4. Патрон фільтротримача встановити в отвір пилової камери, алонж під'єднати до пилової камери за допомогою пробки з гумовою трубкою.
5. Увімкнути вентилятор змішувальної камери.
6. Увімкнути аспіратор і протягом 5 хв всмоктувати запилене повітря через патрон і алонж, одночасно за пісковим годинником засікти час початку досліду.
7. Через 5 хв вимкнути аспіратор і вентилятор змішувальної камери.
8. Від'єднати від алонжа пробку з гумовою трубкою. Обережно витягнути пінцетом вату і зважити її.
9. Обережно вийняти фільтр з патрона фільтротримача. Паперовий фільтр тримати осадком догори.
10. Зважити фільтр і вату з точністю до міліграма.
11. Відповідними приладами зняти показання барометричного тиску і температури повітря в місцях відбору проби.
12. Привести робоче місце в початковий стан.
13. Підрахувати концентрацію пилу в повітрі і скласти звіт.
Експериментально-дослідницька робота
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--